Політика більшовиків 1920  р

Сподівалися не втратити владу. політичний курс розроблявся в Москві, інтереси більшовиків – уніфікація.

Посилення «воєнного комунізму» - 29 січня рішення РНК РСФРР трудова повинність, за порушення концтабори, примусові роботи.

Імітація змін: 4 грудня 1919 р VІІІ Всеросійська партконференція резолюція В.Леніна «Про радянську владу в Україні»: визнання самостійності (березень 1918), право рідної мови. Л.Троцький « повернути Україну, без України немає Росії. Без українського вугілля, заліза, хліба, солі, Чорного моря Росія задихнеться, а з нею і радянська влада, і ми з вами».

Обіцянка врахування інтересів середнього селянства, добровільність колгоспів, обмеження прав радгоспів.

Керівні органи були ліквідовані, крім Президії ВУЦВЦ і РНК УСРР. Покі не пройшли вибори до рад, влада «згори» - ревкоми. Вся влада - Всеукрревком (Г.Петровський) 11 грудня 1919 р. на засіданні в Москві.

В РКП(б) опозиція проти військового комунізму (Т.Сапронов), швидко поширилися в Україні. Криза КП(б)У на ІV Всеукраїнській партконференції у березні обрали новий ЦК КП(б)У прихильників «демократичного централізму» проти мілітаризації економіки. Його було розпущено, створено тимчасове бюро, перереєстрація, 1\3 не увійшла, нові керівники з Росії. У грудні V партконференція прийняла усі рішення центру.

КП(б)У погодилася на блок з соціалістами: Українська комуністична партія (боротьбистів), Українська комуністична партія (укапісти). Сподівалися на справедливу аграрну реформу, розвиток культури та незалежної УСРР. Спільна боротьба з денікінцями.

Українська комуністична партія (боротьбистів) УКП(б) – газета «Боротьба», утворилася влітку 1918 р. від розколу УПСР, назва УПСР (комуністів), серпень 1919 р. об‘єдналася з незалежниками (УСДРП-Н) назва УКП(б),  (Олександр Шумський, Григорій Гринько, Василь Еллан-Блакитний, Панас Любченко) спроби вступмти до Комінтерну невдалі) угода з КП(б)У, підтримка селян, Г.Гринько увійшов до Всеукрревкому. Військовий союз з Росією. У березні 1920 р. саморозпуск, та вступ до КП(б)У, в індивідуальному порядку, В.Ленін перемога, яка варта «кількох добрих битв». Збільшення кількості українців в КП(б)У.

Українська партія лівих соціалістів-революціонерів (борьбистів), утворилася в березні 1919 р. ліві соціал революціонери, назва від друкованого органу «Борьба» (рос. мовою),

Є.Терлецький увійшов до Всеукрревкому, замість «диктатури пролетаріату» пропонували «диктатуру трудящих», В.Качинський увійшов до Всеукрревкому.

Українська комуністична партія (укапісти) 1919 р. разом з частиною незалежників проти більшовиків, але денікінський режим змусив піти на союз.  1920 р. єдина партія, яка зберіглася. Власна програма, нечисленна, прагнула здобути підтримку робітників. Не змогли досягнути членства в Комінтерні. Не складали загрози, дозволено більшовиками.

Підтримав більшовиків Володимир Винниченко, квітні прибув у Київ, але після переговорів з Х.Раковським та візиту до Москви, знову виїхав.

У лютому 1920 р. Всеукрревком передав владу ВУЦВК(Г.Петровський) і РНК (Х.Раковський) УСРР. березень –квітень вибори до Рад – 70-80%. У травні ІV Всеукраїнський з‘їзд рад.

Аграрна політика: мета ліквідувати економічну могутність поміщиків (опори білого руху), отримати підтримку селян. 5 лютого 1920 р. закон про землю: передачу селянам без викупу. Поміщики виселення з маєтків. Хлібна розкладка – закон лютий 1920 р. мета забезпечити місто хлібом, продзагони. В.Ленін використання армії: Війська Кавказького фронту, І Кінна армія С.Будьоного, розстріли, кругова порука. Військовий опір селян. Виконання на 10%.

Націоналізація промисловості: 11 тис підприємств, 82 % робітників, в т.ч. і дрібні. Зупинялися, робітники у село. Загальна трудова повинність, направляли робітників на великі підприємства.

Червоний терор: як вороги так і випадкові громадяни, Всеукрревком, надзвичайні комісії, ревтрибунали. Чекісти (В.Манцев, колишній голова Московського ЧК), в травні прибув Ф.Дзержинський, нова хвиля репресій, особливо селянство Катеринославської губернії. Збройна боротьба Н.Махно. Репресії проводила армія.