Націонал-комуністи

Травень 1918 р. Розкол УПСР, ліві утворили УПСР-боротьбистів (газета "Боротьба", В.Блакитний (Елланський), Г.Гринько, О.Любченко, О.Шумський) Мета: радянська влада, зближення з КП(б)У, незалежність України.

Серпень 1918 р. Розкол соціалістів, ліві УПСР - боротьбисти та незалежники ліві УСДРП перейшли на бік більшовиків (пізніше 08.1919 УКП(б)) Селянські повстання на Київщині проти Гетьманату, перейшли на бік більшовиків.

Вересень 1918 р. Українська партія лівих соціал-революціонерів (В.Качинський, Є.Терлецький, Б.Камков). 

Катеринославщина та Північна Тарія - анархістський рух (Гуляйполе, Нестор Махно). Мета: Ради не підкорені центру. Напади на поміщиків та гетьманську владу.

1919 р. Формується націонал-комуністична течія – національний характер радянської влади, незалежність. Критика С.Мазлах, В.Шахрай, книга «До хвилі. Що діється на Україні і з Україною». 1919, Саратов. 1) або самостійна Україна і уряд і партія 2) або Україна це «Південна Росія». Виключені з партії. Боротьбисти – ліве крило УПСР, газета «Боротьба», після антигетьманського повстання проти Директорії, створити українську Червону армію, легальна опозиція після окупації 1919 р. Незалежні – ліве крило УСДРП, проти Директорії, легальна опозиція. Об‘єдналися у серпні 1919 р в Українську комуністичну партію (боротьбистів) УКП(б). 28 серпня 1919 р. вступити до Комінтерну відхилена РКП(б), що вона не стала реальним конкурентом КП(б)У.

1919 р. КП(б)У погодилася на блок з соціалістами: Сподівалися на справедливу аграрну реформу, розвиток культури та незалежної УСРР. Спільна боротьба з денікінцями.

Українська комуністична партія (боротьбистів) УКП(б) – газета «Боротьба», утворилася влітку 1918 р. від розколу УПСР, назва УПСР (комуністів), серпень 1919 р. об‘єдналася з незалежниками (УСДРП-Н) назва УКП(б),  (Олександр Шумський, Григорій Гринько, Василь Еллан-Блакитний, Панас Любченко) спроби вступмти до Комінтерну невдалі) угода з КП(б)У, підтримка селян, Г.Гринько увійшов до Всеукрревкому. Військовий союз з Росією. У березні 1920 р. саморозпуск, та вступ до КП(б)У, в індивідуальному порядку, В.Ленін перемога, яка варта «кількох добрих битв». Збільшення кількості українців в КП(б)У.

Українська партія лівих соціалістів-революціонерів (борьбисти), утворилася в березні 1919 р. ліві соціал революціонери, назва від друкованого органу «Борьба» (рос. мовою),

Є.Терлецький увійшов до Всеукрревкому, замість «диктатури пролетаріату» пропонували «диктатуру трудящих», В.Качинський увійшов до Всеукрревкому.

Українська комуністична партія (укапісти) 1919 р. разом з частиною незалежників проти більшовиків, але денікінський режим змусив піти на союз.  1920 р. єдина партія, яка зберіглася. Власна програма, нечисленна, прагнула здобути підтримку робітників. Не змогли досягнути членства в Комінтерні. Не складали загрози, дозволено більшовиками.

Підтримав більшовиків Володимир Винниченко, квітні прибув у Київ, але після переговорів з Х.Раковським та візиту до Москви, знову виїхав.

Продподаток великий, стягувався продзагонами, невиконання каралося штрафом або арештом, випадки розстрілів.

Повстанська діяльність: проти кинуті з‘єднання В.Примакова, П.Дибенка, В.Блюхера, Г.Котовського, загони міліції, частини особливого призначення (ЧОП), чекісти, загони комнезів, загальне керівництво М.Фрунзе командувач збройних сил України і Криму. Координував В.Ленін. В Холодному Яру на Черкащині під жовто-блакитними прапорами 1919 р. Холодноярська республіка (Юрій Горліс-Горський роман «Холодний Яр»). У др. пол 1921 р. зазнали поразки.  Після придушення репресії. 1921 р. придушений махновський рух, Н.Махно на територію Румунії. 

Націонал комунізм: прагнення поєднати комуністичні ідеї з завданнями національного розвитку України. (Повторити націонал комуністичні партії). Були засуджені.

Шумкізм1926 р нарком освіти (1919, 1924-1927) О.Шумський критика кадрової політики (керівництво не українці), байдужість до національного відродження. Лист Й.Сталіну українці можуть відвернутися від радянської влади, як іноземного режиму, звинувачував Л.Кагановича генсека ЦК КП(б)У в хибній кадровій політиці та рекомендував відкликати його.

Волобуївщина: 1928 р з критикою економічної політики ВКП(б) в журналі «Більшовик України» виступив молодий комуніст Михайло Волобуєв, аргументовано, спираючись на конкретні факти, довів що Україна залишається економічною колонією, як в часи царату, промислове будівництво в інтересах центру й не враховує потреб республіки. Писав що українська економіка може вижити за рахунок власних ресурсів і стати органічною частиною світової економіки без посередництва Москви.

Хвильовизм - Микола Хвильовий гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!»