Українські землі в XVI ст.

Панщина – форма відробітку на землі феодала.

Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). Сеймики – зібрання шляхти.

“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

Соціальні стани – великі групи людей, що мають закріплені законом прева та обов‘язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.

Привілей – пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей.

Шляхта – привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, які в 14-18 ст. належали ВКЛ чи Речі Посполитій.

Фільварок – хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок, та базується на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

Магдебурзьке право – німецьке міське право доби середньовіччя, за яким міста звільнялися від управління й суду приватних власників або державних урядників та створювали власні органи міського самоврядування.

Становий поділ українського суспільства на початку 16 ст.

Шляхта: Князі - нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів. «Княжата головні» - Острозькі, Заславські, Сангушки, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські-Дубровицькі не підлягали дії місцевої адміністрації, входити до великокнязівської ради й виступати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами, спадкові землеволодіння, право судити, встановлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю за службу.

«Княжата повітовники» збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.

Пани не мали князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

Зем’яни й бояри залежні від князів і панів, шляхетство і право на володіння землею, відбуваючи військову (боярську) службу

1528 р. було проведено «попис земський» (перепис шляхти).

Литовські статути 1529 – поділ на шляхту(за службу) і магнатів, забезпечував право шляхти на володіння землею і захищав її від покарання без рішення суду. 1566 зрівняв права, повітові сеймики і Великий (загальний) сейм. 1588 - селяни, що жили на землях пана понад 10 років, ставали кріпаками.

Духівництво Церковний суд. Вище Церковні ієрархи. (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) та нижче парафіяльне духівництво.

Міщани: Міське самоврядування, окремий суд, заняття ремеслами й торгівлею, податки, повинності. Патриціат – купці, лихварі, ремісники.

Бюргерство – майстри і більшість купецтва.

Плебс – дрібні ремісники торговці.

Селяни: 80% «непохожі» (або «отчичі») і «похожі» («вільні») селяни.

Повинності: слуги – вільні за службу землі, походили дрібні шляхтичі.

Данники – державі данину (чинш) натурою або грошима.

Тяглові не мали землі, відробітки зі своїм «тяглом» (робочою худобою).

Економічна розвиток

Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві.

Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину.

Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.

Колонізація (Згадайте відомі вам приклади колонізації.)

Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.

С\г: землеробство. На Галичині, Волині, Поділлі та в центральних районах Київщини трипільна система, на Поліссі, півдні Київщини і Переяславщині двопільна й перелогова системи. Трипільна система й плугова оранка в господарствах магнатів і шляхти.

Тваринництво, городництво, садівництво і бджільництво, рибальство й мисливство.

Натуральний характер (Литва).

Товарне (Польща), «революція цін»→ фільварки, ↑ панщини й «непохожих» селян.

1435 р. перший з відомих документів, який започатковував закріпачення українських селян

1447 р Віленський привілей Казимир ІV, початок закріпачення.

«Устав на волоки» (1557 р.), Сиґізмунд ІІ Август, 19,5 га, два дні панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

Волочна реформа зруйнувала давню форму користування землею сільською громадою й замінила її на подвірну. Збільшилися повинності селян, обмежилися їхні права переходу. Селян позбавили права користуватися лісами, пасовиськами, луками.

1573 р. остаточне закріпачення в Польщі.

Фільварки та панщина. Закріпачення селян:

Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.

Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

Партачі – позацехові ремісники (православні українці).

Згадайте що таке корпоративний рух та Магдебурське право?

Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій.

Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.

В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.

Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494). Магістрат — рада (бурмістер, адміністративного органу й суду в цивільних справах) та лава (війт, суду в кримінальних справах)

Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.

Міське населення: патріціат (купецько-лихварська вірхівка), поспільство (цехова верхівка), міські низи.

Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.

Розвиток міст, ремесел і торгівлі. Найбільше міст на західноукраїнських землях. Київ (6 тис.), Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо.

16 ст понад 130 спеціальностей.

Цехи (переважно Польща), партачі (від латин. «осторонь»).

Ярмарки, об’єднання купців.

Міжнародні торговельні шляхи вивозили: віск, мед, зерно, шкіру, худобу, солону рибу, сіль, деревину, завозили одяг, ремісничі вироби, вина, залізо, папір, зброя, західноєвропейські тканини (атлас, оксамит, сукно, полотно) тощо. Центрами міжнародної торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець-Подільський.

Дике поле – незаселені території. Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.