Передумови: У червні 1917 р. К.Левицький заявив в австрійському парламенті вимагав автономії та з‘єднання всіх західноукраїнських земель. На переговорах у Бересті делегація УНР вимагала об’єднання етнічних земель А-У. Холмщину передали УНР. Таємний договір: поділ Галичини на польську та українську, об’єднання Галичини з Буковиною. (не ратифікований).

16 жовтня 1918 р. Маніфест право народів на автономію. Українці створили Українську Національну Раду, яка проголосила намір об‘єднання західноукраїнських земель. Мирні методи. Конфлікт з поляками.

Молоді офіцери, прихильники рішучих дій утворили Центральний Військовий комітет, 30 жовтня став працювати, як штаб підготовки повстання, (Дмитро Вітовський, призначений Наказним отаманом Національної Ради). Делегація Ради зустрічалася з намісником графом Гуйном з прохання підписати маніфест про передачу влади Раді, але отримала відмову, мирне розв‘язання стало неможливим. 1 листопада українські війська взяли під контроль Львів, Станіслав, Тернопіль, Золочев, Сокаль, Жовкву, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Перемишль та ін. Австрійська влада погодилась на передачу влади Раді. Гасла: демократичні права, аграрна реформа, передача землі бідноті, 8 год робочий день, та ін. 8 листопада створено Тимчасовий Державний секретаріат (Кость Левицький). Назва ЗУНР.

Внутрішня політика:

дієвий апарат влади,

22-26 листопада вибори депутатів УНР.

Більшість національно-ліберальна позиція, перевага розбудови держави.

Президент Євген Петрушевич.

Система місцевого управління.

Поляки сприйняли негативно, хоча в уряді були поляки, євреї осторонь українсько-польський протистоянь.

Єврейський погром польськими солдатами у Львові.

УНР надавала 30% національним меншинам.

У квітні експропріація земель, переважно поляків.

22 січня Злука УНР і ЗУНР. В Києві на Софійському майдані проголошено. ЗУНР – Західна область УНР, автономія.

Польсько-українська війна

Польські війська одразу починили опір перевороту 1 листопада. У Львові Польська організація військова (Юзеф Пілсудський). Мета: відновлення Польщі, Західна Україна її складова. 5 листопада містом проходила лінія фронту, бої за кожний будинок. Також бої за залізничний вузол Перемишль, 11 листопада занятий поляками. 21 листопада поляки зайняли Львів, уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, 2 січня 1919 р до Станіслава.

Українська Галицька армія серед українців не було кваліфікованих офіцерів, звернулися по допомогу до УНР, генерал Михайло Омелянович-Павленко і полковник С.Мишковський. Офіцери галичани, залучені австрійці, німці, угорці, хорвати, чехи. Навесні 1919 р. УГА 100 тис.

Успіхи УГА листопад 1918 – лютий 1919 р., допомога місцевого населення. Але відсутність досвіду та помилки не дали закріпити успіх, Спроби відбити Львів марні.

Квітень 1919 р. підкріплення до Польщі з Франції (генерал Галлер), Планували для боротьби з більшовиками, але польський уряд проти УПА. Також в війну вступила Румунія. УГА відступили до р.Збруч.

Українське питання: листопад 1918 ЗУНР звернулися до президента США Вудро Вільсона, автора «14 пунктів», права націй на самовизначення, прийнятих Антантою як офіційний документ.

У січні 1919 р. на Паризьку конференцію прибули делегації УНР і ЗУНР, але окремо. Не отримали підтримки. Франція підтримала Польщу, Польща переконувала, що Українська держава вигідна німцям та австрійцям, має пробільшовицькі настрої. У лютому місія до ЗУНР (фр. генерал Бартельмі). питання польсько-українського перемиря. Вимоги: припинити військові дії, демаркаційна лінія від Камянки-Струмилової до Дрогобича та Турки. Львів за Польщею. ЗУНР не прийняв, продовження війни.

Остаточне рішення 25 червня 1919 р  права Польщі на окупацію Східної Галичини, визнання прав місцевого населення, автономія, остаточна доля вирішена пізніше.

Чортківська офензива

Для стабілізації внутрішньої ситуації Рада передала повноваження диктатору Є.Петрушевичу. Замість М.Омеляновича-Павленка, генерал О.Греков. 7 червня наступ Чортківська офензива (прорив, наступ). 25 тис. УГА примусили відступити 100 тис. польську армію. Піднесення, добровольці. Але брак боєприпасів і спорядження, відсутність надійного тилу через 3 тижні виснаження. 28 червня контрнаступ польських військ, повна окупація Галичини. УГА за Збруч.