Радянська модернізація: колективізація, індустріалізація, культурна революція.
Боротьба за владу: Й.Сталін у боротьбі проти Л.Троцького (ліва опозиція) звинуватив його у “підкопі під неп” (українське керівництво підтримало) та Бухарін, Томський, Риков прихильник непу (права опозиція).
Згортання НЕПу, та перехід до побудови соціалізму “в окремо взятій країні”.
Колективізація 1929 «Рік великого перелому»
Мета колективізації:
- забезпечення перекачування грошей для індустріалізації;
- ліквідація “аграрного перенаселення”;
- знищення куркульства як класу,
- посилення контролю держави над сільським господарством.
Індустріалізація
(курс на індустріалізацію 1925 р., форсована індустріалізація 1928 р.)
Джерела форсованої індустріалізації
- Колгоспи.
- Широка торгівля алкогольними напоями.
- Інфляція, високі ціни на пром продукцію
- 1928-1934 р карткова система на хліб, масло та цукор одержувала тільки чатина населення.
- Стаханівський рух 1935 (друга пя'тирічка), змагання. Стаханівський рух з 30 на 31 серпня 1935 року (друга п´ятирічка) вибійник шахти «Центральна-Ірміне» в Кадіївці Стаханов застосував новий метод роботи, перевизив норму у 14,5 раза.
- Підвищення норм, репресії проти незадоволених.
- Кримінальна відповідальність за порушення дисципліни.
- Штурмовщина це не узгодженість планів швидкого розвитку, нестача коштів, устаткування, брак кваліфікованих кадрів.
Довоєнні п’ятирічки: 4 - 1946 - 1950; 5 - 1951 -1955рр; 6 - 1956 - 1960рр; 7 - 1961 -1965рр; 8 - 1966 - 1970; 9 - 1971 - 1975рр; 10 - 1976 - 1980 ; 11 - 1981 - 1985 ; 12 - 1986 - 1990.
1934 р. перенесення столиці з Харкова до Києва, вбивство Кірова (привід до репресій), розстріл кобзарів, спілка письменників України.
Культурна революція. Репресії.
Конституція 1937 р. перемога соціалізму, зміна назви УРСР, добровільне об’єднання в СРСР, право виходу. 20-ті рр. відносини з РСФСР «Договірна федерація».
Вищий орган – Верховна Рада. Виконавчий – Рада народних комісарів.
Недоторканність особи й житла, таємниця листування, свобода слова, друку, зборів.
Реально була монополія компартії, якій належали всі гілки влади.
Машина репресій “пожирала своїх дітей”. С.Косіор, В.Чубар, В.Затонський, Н.Голод, А.Хвиля, М.Чувирін. М.Скрипник застрелився.
Стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів»: засудив «перегини
Колективізація
Політика «розкуркулення» селянства багаті працьовиті селяни – «куркулі», завдання «ліквідації куркульства, як класу».
Мета колгоспної системи контроль над поставками державі.
Мета голоду 1932-33 рр:
Подолати опір селян. Риси, які доводять штучність голоду:
- 1932 р паспортизація міста, селяни прикріплені до землі, державні кріпаки.
- для виконання поставок хліба у 1931 році забрали навіть посівний матеріал.
- 1932 р Сталін написав закон про охорону соціалістичної власності, передбачав розстріл, конфіскацію, 10 років позбавлення волі – «закон про п´ять колосків».
- 1932 Комісія по хлібозаготівлі (Молотов). «Чорні дошки» «злісних саботажників» хлібозаготівель, збирали всі продукти, припиняли поставку всіх товарів.
- «Перукарі» - селяни почали красти колгоспний хліб на полях щоб не вмерти з голоду.
Території, що зазнали найбільших людських втрат від голодомору 1932—1933 рр.
Секретарем КП(б)У та організатором голоду був Косіор (1928-1938).
Постишев секретар Харківського обкому стояв вище першого секретаря і очолив репресії проти комуністів
Перша МТС в СРСР створена 1928 р у радгоспі ім Шевченка Березівського району Одеської округи. Мета: посилили вплив держави на село. 1933 створені політвідділи при МТС.(Відмінив Хрущов у 1958 р.)
1929 р трійки – перший секретар, голова райвиконкому і начальник місцевого відділення ДПУ, право судити.
Привід до репресій : 1 грудня 1934 р убивство Кірова.
1928 «Шахтинська справа» над «шкідниками» (старими спеціалістами) Донбасу
1930 «Спілка визволення України» над українською інтелігенцією: Єфремов та ін.
1930 «Процес промпартії» над «шкідниками» (старими спеціалістами)
1931«Український національний центр» (Грушевський)
Справи «Українська військова організація», «Польська організація войськова», «Білогвардійський терористичний центр у Києві», «шпигунсько-троцькістські» організації. Репресовані парткерівники: Квірінг, Раковський, Коцюбинський, Косіор, Медведев, Чубар, Затонський (очолював лічильну комісію при обранні Сталіна) та ін. Голова РНК Любченко застрелився. Боротьба з «націоналістичними ухилами» проти Скрипника (застрелився). Інші члени комісії з українізації 1925 р: Косіор, Чубар, Затонський, Голод, Хвиля, Чувирін.
Напередодні війни подолана неписемність. 15% дорослих неписемні (1939 р)
1930 р постанова «Про загальне обов‘язкове навчання». 1932/33 перехід до обов‘язкової 4-класної, а в місті до 7-класної освіти, обов‘язкове вивчення російської мови, зменшення кількості укр шкіл, змінення укр абетки і граматики, наближення до російської.
1936 р комсомольські організації в кожній школі. , піонерські з 1935 р.
1933 відновлені Харківський, Київський, Одеський, Дніпропетровський університети.
Робітфаки, середньоспеціальні навчальні заклади.
1934 створено єдину Спілку радянських письменників України. Соціалістичний реалізм – коментування сталінських «теоретичних положень», прославляння радянської дійсності.
Антицерковні дії влади в Україні 1 січня 1928 Адміністративний кодекс УСРР розділ «Правили про культи». У 1929 р ОДПУ переслідування УАПЦ, 1930 саморозпуск. Заарештовані митрополити Липківський, Борецький, Павловський. Друга п‘ятирічка «безбожна п‘ятирічка», «знищення релігії», 1934-1935 рр знищення культових споруд: МихайлівськийЗолотоверхий собор, Микільський військовий собор, Трисвятительська церква, Богоявленський собор Братського монастиря і Церква Успіня Богородиці (Пирогова) у Києві, Свято-Миколаївський монастир у Харкові, Покровський собор у Запорожжі, Успенський собор у Полтаві. Переслідування віруючих.