Інтервенція проти України в 1918-1920 роках I Пишемо історію

Влітку 1919 р за Україну боролися сили УНР, більшовики та білогвардійці.

Білий рух: після евакуації Антанти з південних районів більшовикам протистояли війська А.Денікіна. 19 травня денікінці перейшли у наступ на всій донецькій дільниці https://www.youtube.com/watch?v=KDEVHaTUXrYфронту. 27 травня взяли Луганськ. Протидія 13-та армія та Задніпровська дивізія. 25 червня денікінці захопили Царицин (Волгоград) де 3 липня підписав Московську дерективу» - Добровольча армія встановити контроль над Україною, а потім оволодіти Москвою. Напрямки: на північ - Київ, на південь Єлисаветград-Миколаїв-Одесу. 30 серпня білогвардійці (генерал Бредов) увійшли в Київ.

Контрнаступ військ УНР і ЗУНР. 17 липня переправилися через Збруч. Угода про об‘єднання армій, чисельність 80 тис. 50 тис галичан. Підтримували повстанці отамани Зелений і Ангел. Заважали соціально-психологічні розбіжності С.Петлюра соціалістичного спрямування (напівбільшовики) недовіра до ліберальності Є.Петрушевича (реакцінери). Є.Петрушевич готовий до союзу з Денікіним (праві), С.Петлюра до переговорів з радянською владою (ліві). Дві армії, два уряди. Координація Штаб Головного отамана (генерал Микола Юнаков). План: наступ на Київ (ЗУНР), Одеса (УНР), замість об‘єднання розпорошення. У перші дні серпня успішно. 30 серпня більшовики залишили Київ (генерал Кравс). Спроби переговорів з денікінцями. Позиція «єдиної неподільної Росії, Кравс угоду про відступ. «Трикутник смерті» українці воювали з силами, які переважали їх: більшовиками, білогвардійцями та поляками. Поляки окупували Волинь і Поділля. Українці без тилу. С.Петлюра «5 тис. пар чобіт, 5 тис рушниць, могли врятувати Україну». Блокада з боку Антанти, не можливість закупки за кордоном. Початок осені, епідемії. УГА сепаратні переговори з Денікіним. 5 листопада уклали угоду, не використовувати проти УНР. Є.Петрушевич виїхав до Відня. Директорія розпалався. С.Петлюра деякій час продовжував боротьбу.

6 грудня Перший зимовий похід – партизанські рейди по тилах білогвардійської та більшовицької армій. Склад Запорізька, Волинська, Київська групи (М.Омелнович-Павленко). Тривав 5 місяців. С.Петлюра виїхав до Варшави, розпочав переговори.

Денікінський режим: наприкінці літа 1919 р. окупували майже всю Україну. Інтереси великоруських поміщиків і підприємців. Україна три області Київська, Харківська, Новоросійська, очолили головноначальники з необмеженою владою. Укр. мова тільки в приватних навчальних закладах, українські газети і журнали закривалися, вилучалися з книгарень та бібліотек, цензура. Наказ про зняття портретів Шевченка, чорносотенці скинули та розбили бюст. Знімали вивіски українською мовою. припинила діяльність Академія наук. Єврейські погроми. Білий терор, страти, військово-польові суди, тюрми переповнені.

Економічна політика: Аграрна – відновлення поміщицького землеволодіння, каральні загони забирали у селян реманент майно. Обіцяли наділити селян землею. Деякі вимагали негайної реформи, щоб залучити підтримку населення. Але більшість офіцерства проти. Промисловість – скасовано 8 год робочий день, збільшено норми виробітку, але розвал економіки тривав.

Боротьба з денікінцями: населення незадоволене, антиденікінське підпілля. В липні 1919 р. ЦК КП(б)У Зафронтове бюро для керівництва діяльністю підпільних більшовицьких організацій і розгортання повстанської боротьби в тилу денікінців. Проти виступили ліві есери, анархісти, та ін. Праві есери та меншовики виступили за співпрацю з денікінцями, але не підтримано населенням. Селяни, які воювали з більшовиками, виступили проти денікінців, які також планували поповнити армію та потребували продуктів. Селянські виступи. Найбільший с.Баштанка на Миколаївщині, оголосили Баштанську республіку, вигнали денікінських урядовців. Повстанці посаду Висунськ на Миколаївщині обстріляли Херсон. Політичні сили прагнули очолити селянський рух. Прихильниками відновлення УНР в Кам‘янці подільському створено Центральний український повстанський комітет.