Автономістський рух: (повернення назад неможливо)

«Історія русів»

Новгород-Сіверський гурток 80–90-і роки XVIII ст. Г. Полетика, В.Капніст. Мета: Поновлення автономії Гетьманщини; • розвиток національної культури; • поширення патріотичних публіцистичних творів; • створення проектів розвитку освіти в Україні (відкриття гімназії та університету в Новгород-Сіверську, заснування «Академічного зібрання», відродження українських козацьких формувань). В.Капніст «Ода на рабство», проект відновлення української армії відхилений.

У 1791 р. В.Капніст поїхав до Берліна. Мета місії спроба знайти допомогу й підтримку у прусського короля в разі повстання на українських землях проти імперської влади. Однозначної відповіді він у Берліні не отримав, оскільки Пруссія не бажала розпочинати війну проти Росією.

1805 р. Харківський університет. Це був перший вищий навчальний і науковий заклад європейського типу на українських землях, підвладних Російській імперії. Ініціатор відкриттяВасиль Каразін (1773–1842). Московський університет 1755, Петербургський університет (1724) 1821. Ректор Петро Гулак-Артемовський.

У травні 1812 р. тут почала виходити перша українська газета «Харьковский еженедельник». 1816 р. при Харківському університеті в журналі «Украинский вестник» вперше було надруковано українською мовою твори П.Гулака-Артемовського і П.Квітки-Основ’яненка. На жаль, 1819 р. видання журналу за розпорядженням місцевої імперської адміністрації було припинене. Гурток «харківських романтиків». Також виходили «Український журнал», «Запорізька старовина» та ін. Літературний рух (Г.Квітка-Основ‘яненко). Тут опубліковані три збірки пісень М.Максимовича. Почали свою діяльність І.Срезневський, М.Костомаров.

Завдяки появі університету Харків перетворився на “першу столицю українського відродження у Наддніпрянській Україні”. Культурне відродження унаочнювало необхідність подальшої боротьби за права українців як нації. За змістом воно було набагато перспективнішим, ніж боротьба дворянства Лівобережжя за відновлення втраченої автономії Гетьманщини.

Після війни з Наполеоном дворяни-офіцери та селяни-солдати усвідомили відсталість Росії. Проти рухів настала реакція «аракчеєвщина».

Громадсько-політична організація.

 Декабристський рух вплинув на розвиток українського національно-визвольного руху.

Іван Орлай (1771–1829) медик, історик, педагог, просвітник, учений-словесник, представник доби зачину українського національно-культурного відродження в Закарпатті, одним із перших висунув ідею єдності українців, директор  Ніжинська гімназія вищих наук  та Рішельєвського ліцею в Одесі (1826–1829 рр.).