Христофор Колумб-іспанський мореплавець, першовідкривач Нового Світу - Америки (найбільше географічне відкриття за всю історію людства). Колумб започаткував відкриття материка Південна Америка і перешийків Центральної Америки, відкрив архіпелаг Великих Антильських островів, були досліджені значні території Атлантичного океану, береги та острови в ньому, відкриті північний пасат, Північна пасатна і Карибська течії, визначена їхня швидкість, виміряна глибина в прибережних районах (ці дослідження вважають початками океанографії)

Енріке Мореплаваць (1394—1460) талановитого організатора морських експедицій 

Бартоломеу Діаш (1450—1500) у 1488 р.   пливучи вздовж західного узбережжя Африки, зумів досягти її південного краю і вийти до Індійського океану, але був змушений повернутися через загрозу бунту моряків. Південний край Африки назвали мисом Доброї Надії — надії на те, що наступні мореплавці зможуть дістатися берегів Індії. 

Васко да Гама-португальський дослідник і мореплавець, який відкрив морський шлях до Індії довкола Африки.

Америго Веспуччі-флорентійський мореплавець, на честь якого названий Американський континент. Фернан Магеллан-португальський мореплавець на іспанській службі, здійснив першу навколосвітню подорож під час якої остаточно визначено форму й об'єм Землі, всупереч усім космологам і богословам доведено кулястість планети, відкриту протоку (Магелланова), яка відокремлює від Південної Америки великий острів - Вогняну Землю, відкрито явище зміни дат при навколосвітніх подорожах Бартоломеу Діаш-один з найславетніших португальських мореплавців-першовідкривачів, що покоряв води Атлантики в XV столітті. В 1488 році в пошуках морського шляху з Європи до Індії першим з європейців обігнув Африку з півдня й відкрив мис Доброї Надії, вийшовши у води Індійського океану.

Франсиско Писарро 

Мартин Лютер-реформатор Церкви, засновник протестантського руху, йому належить відома фраза: «На цьому я стою і не можу інакше»

Томас Мюнцер-радикальний проповідник часів Реформації, який став поастанським лідером під час Селянської війни. Він першим від Лютера виступив проти католицької церкви

Жан Кальвін-французький протестантський релігійний реформатор, засновник кальвінізму

Ігнатій Лойола-християнський святий, наварський шляхтич, засновник католицького ордену освітян і місіонерів Товариства Ісуса, члени якого відомі як єзуїти. Ігнатій Лойола був активним борцем з протестанською Реформацією, поборником католицьких цінностей і захисником Папського авторитету у Європі

Еразм Роттердамський був високоосвіченою людиною, вивчав твори італійських гуманістів і античну літературу, перекладав і видавав їхні твори. Себе він гордовито називав “громадянином Всесвіту”. Еразм Роттердамський писав твори, в яких викривав розпусту католицького духовенства. Тонкою іронією відзначалася його сатира “Похвала глупоті”. Він засуджував вульгарність, відсутність змісту, приховану за пустим формалізмом в обрядах католицької церкви, політичне свавілля й тиранію королів і князів. Філософ уважав, що релігія має прибрати форму безпосереднього й відвертого діалогу між людиною та Богом. Він виступав за поширення в суспільстві віротерпимості, набуття релігією особистого характеру, використання в церковних відправах мови народу, що повинно було зробити їх зрозумілими простим людям.

Карл V Габсбург-король Німеччини, імператор Священної Римської імперії,король Іспанії (Кастилії й Арагону).Найкрупніший державний діяч Європи першої половини XVI століття, що зробив найбільший внесок в історію серед правителів того часу

Нікколо Макіавеллі 

Генріх IV король Франції, перший з династії Бурбонів, в народі називали «Добрий король Генріх» (перша дружина – королева Марго, друга – Марія Медічі)

Кардинал Ришельє французький політичний діяч, кардинал, генералісимус, глава королівської ради (перший міністр Франції), допоміг королю Людовику XIII зробити Францію могутньою державою (відомий з роману Дюма «Три мушкетера»)

Філіпп II король Іспанії та король Португалії

Вільгельм Оранський перший зі спадкових штатгальтерів (правителів) Нідерландів, один з керівників Нідерландської буржуазної революції, направленої проти іспанського володарювання і католицизму; убитий католиком-фанатиком.

Генріх VIII Тюдор король Англії з 1509 року, успадкував трон від свого батька Генріха VII, одружився з Катериною Арагонською, вдовою свого брата

Єлизавета І Тюдор королева Англії та Ірландії, відома під прізвиськами Королева-дівиця, Глоріана та Добра королева Бесс.

Фрэнсис Дрейк

Карл І

Леонардо да Вiнчi Італійський живописець, розробив учення про перспективу та будову людського тіла. Автор картини «Джоконди», фрески «Таємна вечеря»

Рафаель Санті Найбільш гармоній художник Відродження, автор картин «Мадонна Конестабіле», «Сікстинська мадонна», «Заручини Марії»

Альбрехт Дюрер німецький живописець, головний майстер гравюр, автор циклу ілюстрацій до «Апокаліпсису», серії «Майстерні гравюри»

Пітер Брейгель фламандський живописець та графік, найвідоміший і найзначніший із носіїв родинного прізвища пензлярів. Майстер пейзажу та жанрових сцен, автор робіт «Шлях на Голгофу», «Побиття немовлят», циклу картин «Дванадцять місяців»

Вільям Шекспiр англійський письменник, автор творів «Приборкання норовливої», «Ромео і Джульєтта», «Гамлет», «Ричард ІІІ»

Toмac Мор англійський письменник, автор «Утопії»

Караваджо італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису 17 століття, автор «Хворий Вакх», «Юдиф та Олоферн», «Медуза Горгона»

Пітер Пауль Рубенс фламандський живописець, один з найвизначніших представників епохи бароко, автор «Венера перед дзеркалом», «Воскресіння Лазаря», «Суд Паріса»

Рембрандт Ван Рейн нідерландський художник, офортист доби бароко, автор «Валаам і ослиця», «Бенкет Валтасара», «Христос зцілює хворих»

Джордано Бруно італійський астроном, автор ідеї безмежності Всесвіту, був спалений інквізицією

Парацельс лікар епохи Відродження, «перший професор хімії від створення світу», відхиляв вчення давніх про чотири соки людського тіла і вважав, що всі процеси, що відбуваються в організмі, — хімічні процеси. Вивчав лікувальну дію різних хімічних елементів і сполук; зблизивши хімію з медициною

Френсіс Бекон англійський філософ, вважав, що пізнання повинне здійснюватися шляхом експериментів та висновках, доведених дослідами

Миколай Копернік польський астроном, довів, що Земля обертається навколо Сонця

Галілео Галілей італійський астроном, відкрив гори на Місяці, супутники Юпітера, заклав основи сучасної механіки.

Сигізмунд ІІ Август польський король (1548—1572) і Великий князь Литовський, Великий князь Руський, останній з династії Ягеллонів

Стефан Баторій польський король (з 1576), Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої обох народів

Іван IV Грозний московський великий князь (з1533), перший самопроголошений цар Московського царства (з 1547)

Михайло Романов перший московський цар (1613—1645 рр.) з династії Романових

Олексій Михайлович другий московський цар (1645—76) з династіїРоманових. Батько Петра І Великого. Повний титул: «Божією милістю Великий Государ Цар і Великий князь, всій Великия і Малия і Білия Росії самодержець, і багатьох держав і земель Східних і Західних і Північних отчич і дідич і спадкоємець і государ і володар»

Генріх Валуа король Речі Посполитої, Великий князь Литовський 1573–1574, король Франції (Генріх ІІІ.), останній з династії Валуа, прийняв «Генріхові артикули»

Олівер Кромвель лорд-протектор Англії в 1653—1658 роках, лідер пуритан, військовий керівник громадянської війни в Англії

Марія Терезія ерцгерцоґиня Австрії, король Угорщини, королева Богемії, Королева Галичини та Ладомерії та імператриця Священної Римської імперії, її правління – епоха реформ

Йосип ІІ король Німеччини, обраний імператором Священної Римської імперії, старший син Марії Терезії, реформатор, яскравий представник епохи освіченого абсолютизму.

Людовік XIV французький король, який отримав при народженні ім’я Людовик Богоданий, відомий також як «король-дитя», а потім — «король-сонце».

Ж.Б. Кольбер французький державний діяч, інтендант фінансів при Людовіку XIV, відзначився наполегливою працею та впровадженням багатьох реформ

Петро І перший імператор Всеросійський, заснував Російську імперію, провів у державі численні реформи

Катерина ІІ російська імператриця дому Романових, епоха царювання – період «освіченої монархії» і вважається «золотим віком» російського імперського абсолютизму

Олександр Суворов відомий російський полководець. Один із засновників російської військової справи, вважається,що за все життя не зазнав жодної прямої поразки

Михайло Ломоносов росiйський вчений-натураліст, геохімік,поет, реформатор російської мови, перший російський академічно освічений вчений

Джордж Вашингтон американський державний діяч, перший президент Сполучених Штатів, батько-засновник США, творець американського інституту президентства

Бенджамін Франклін один із засновників США, політичний діяч, дипломат, вчений, письменник, журналіст, видавець, масон. Один з лідерів війни за незалежність США, за винятком Вашингтона – найвідоміша людина в США

Томас Джефферсон учасник Першої американської революції, 3-й президент США, один із засновників цієї держави, видатний політичний діяч, дипломат і філософ.

Сулейман I османський султан, став найвизначнішим правителем Сходу XVI ст., будучи на вершині військової, політичної і економічної могутності Османської імперії. Його дружина - Роксолана

Бабур 1483-1530 нащадок Тамерлана, син правителя Фергани Омар-шейха. Засновник Імперії Великих Моголів,завоював велику частину Північної Індії.

Токугава дин із головних військово-політичних лідерів Японії епохи «воюючих країн». Патріарх роду Токуґава. Засновник і перший сьоґун сьоґунату Едо

Пітер Пауль Рубенс 1577-1640-Фламанський художник, 8 років провів в Італії. «Спорудження Хреста», «Терновий вінець» та «Розп'яття», «Втечу Лота», «Христа та Грішницю», «Воскресіння Лазаря», «Вакханалія», «Вакха». Був придворним живописцем в Нідерландах. «Автопортрет з Ізабеллою Брант». Поряд з поетичними пейзажами він написав також численні портрети.

Рембрандт Ван Рейн 1606—1669-нідерландський художник, офортист доби бароко, автор «Валаам і ослиця», «Бенкет Валтасара», «Христос зцілює хворих»

Дієго Веласкес 1599—1660-  іспанськbq майстр? “художник істини” . Був придворним художником іспанського короля Філіппа IV . Веласкес писав портрети членів королівської родини, іспанських дворян та їхніх дружин. К артин а “Пряхи”, показув ала красу простих жінок-робітниць .

Донато Браманте 1444—1514-Коли папа римський Юлій ІІ заходився перебудовувати Рим, став головним архітектором . За його проектом у 1506 р. почалося спорудження собору святого Петра в Римі . Мікеланджело доопрацював проект, за яким будівництво було завершено 1590 р.

Хуан де Еррер 1530—1597-Ескоріал — палац–монастир, збудований геніальним іспанським архітектором .

Джованні-Лоренцо Берніні 1598 — 1680-Архітектор та скульптор. Він завершив ансамбль собору святого Петра, створивши величезну площу перед собором із колонадою, фонтаном та обеліском у центрі.

Франс Хальс  1582 — 1666-видатний портретист золотого віку голландського мистецтва. створив ряд реалістичних народних образів та людських відчуттів,, які відобразили духовний підйом голландського народу, що настав в результаті воєн за незалежність країни. «Портрет стрільців гильдії св. Георгія», «Циганка», «Мулат», «Хлопчик рибак». Ван Гог зауважив, що у Хальса «27 відтінків чорного»

Александр Маньяско 1667 - 1749-італійський живописець, творчість пройнята трагічним відчуттям нікчемності людини перед лицем сліпих сил природи і соціальної дійсності, найбільш характерні жанрові сцени з життя циганів, солдатів, ченців, відмічені «демонічним» сарказмом світовідчування (цикл картин з сценами з монастирського життя, 1720—1725, монастир Зейтенштеттен Австрія), і катастрофічно-бурхливі пейзажі.

Франческо Гварді 1712 -1793-італійський живописець-пейзажист венеціанської школи. Працюючи над улюбленими у Венеції видами пейзажу — «ведутой» (документально-точний міський пейзаж) і «каприччо» (архітектурний пейзаж-фантазія), приходить до створення пейзажу нового типа, відображення переживань художника. «Венеціанський дворик»

Караваджо-італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису 17 століття, автор «Хворий Вакх», «Юдиф та Олоферн», «Медуза Горгона»

Антон ван Дейк (1599-1641)-фламандський живописець, був головним та найвідомішим придворним живописцем в Англії. Ван Дейк є відомиим майстером аристократичного й інтимного портрету, знаменитий своїми портретами членів королівської родини. Він малював з надприродною віртуозністю, які встановлює стандарт елегантності в жанрі. Він також неперевершений автор творів з біблейських і міфологічних тем, майстер графіки та гравюри.

Мігель Сервет (1511-1553)-Першим у Європі висунув ідею про існування малого кола кровообігу в людині, розкрив і описав фізіологічний сенс

Андреас Везалій (1514-1564)-Одним із перших почав вивчати людський організм шляхом розтину трупів. У праці «Про будову людського тіла» дав науковий опис будови всіх організмів і систем, указав на численні помилки своїх пепередників. Засновник анатомії, як науки

Вільям Гарвей (1578-1657)-Засновник сучасних фізіології та ембріології. Описав велике і мале коло кровообігу. Досліджував процес зародження людського життя. Уперше висловив думку, що «усе живе походить з яйця»

Джироламо Фракасторо (1478-1553)-Першим створив систематизоване вчення про інфекцію та шляхи її поширення.

Антоні ван Левенгук (1632-1723)-Один із засновників наукової мікроскопії. Виготовив лінзи зі 150-300-кратним збільшенням, що дозволило йому спостерігати за мікроскопічними організмами. Уперше описав і замалював (близько 1673 р.) найпростіших, сперматозоїди, бактерії, еритроцити та їхній рух у капілярах.

Франсуа Війєт (1540-1603)-Розробив майже всю елементарну алгебру. Існує «формула Війєта», яка пояснює залежність між коренями та коефіцієнтами алгебраїчного рівня. Запровадив літературні позначення для коефіцієнтів у рівняннях і заклав основи загальної теорії рівнянь, завдяки чому вважається засновником нової алгебри.

Рене Декарт (1596-1650)-Заклав основи аналітичної геометрії, сформулював поняття перемінної величини і функції, запровадив багато алгебраїчних познань.

Бонавентура Кавальері 1598-1647-У праці "Геометрія неподільних" запропонував нові методи розрахунку площі та об'єму фігур за допомогою так званого "методу неподільних", що сприяло формуванню інтегрального обчислення.