►Статті гетьманів

Старшинська рада передала владу Юрію Хмельницькому (монархія).

Повстання 1658 р. проти І. Виговського, який обраний на вузькій Корсунській раді, не отримав підтримки Запоріжжя. Повстання кошовий отаман Яків Барабаш та полковник Мартин Пушкар. Для придушення використав татар.

Гадяцький договір 1658 р.

1. Федерація у Речі Посполитій: Руське князівство (Київ, Черніг, Брацлав, воєв.), польський король.

2. Законодавча влада: депутати від усіх земель, виконавча – виборний довічно гетьман, затверджений королем.

3. 30 тис козаків 10 тис найманців,

4. Судова, фінансова система, монета.

5. Скасування унії, урівняння в правах православних з католиками

6. Два університети, Києво-Могилянка статус академії, свобода друку, українські школи, колегіуми, друкарні.

І.Виговський  зрікся влади. 1659 р. під Германівкою на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом 

Юрія Хмельницького 

1659-1663.

Переяславські статті 1659

1. Обрання гетьмана за згодою російського царя.

2 Гетьман не має права призначати старшину на адміністративні посади.

3, Гетьману заборонені відносини з Іноземними державами.

4. Російські війська (залоги) розташовуються у 5 містах Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані

Влітку 1660 р. Чуднівські події, поразка від Польщі.

Слободищенський (Чуднівський) трактат 1660

1 вилучено статтю про Руське князівство;

2 гетьман був зобов’язаний надавати військову 3 допомогу Речі Посполитій у її війнах з іншими державами;

4 підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику;

5 польській шляхті й магнатам поверталися усі маєтності на українських землях.

Розкол України: 1662 р Я. Сомка обрали наказним гетьманом. Москва не визнала.

Ю.Хмельницький зрікся булави.

Московські статті 1665 р

1. Російським воєводам надано право збирати податки в Україні.

2. Гетьман обирається в присутності московського представника і затверджується царем.

3. Призначення митрополита за згодою з Москвою.

4. Проведення перепису населення (1666) для впорядкування податкової системи.

1666 р. перепис населення, сприймали, як крок до закріпачення. Переяславське повстання проти І.Брюховецького придушено.

1668 році повстання на Лівобережжі, виганяли московський воєвод. . Брюховецький звернувся до Туреччини за протекторатом. Петро Дорошенко, козаки вбили І.Брюховецького та проголосили П.Дорошенко 1668 р гетьманом обох боків Дніпра.

Дорошенко змушений повернутися на Правобережжя.

Глухівські статті 1668 р.

1. московські воєводи (залоги) залишились лише в 5 містах – Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації.

2. Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис.

3. Гетьман мав право утримувати 1 тис. найманого війська– компанійців.

4. Податки збиралися винятково козацькою старшиною

5 Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами.

6 Значно обмежувався перехід селян у козацтво.

Заміняв промосковських полковників на вірних собі. Але прагнув особистого збагачення, не зважав на старшинську раду, карав без суду, посади родичам. (немає демократії, але не подобалося Москві)

За наклепом козацької старшини, Д.Многогрішного було заарештовано та заслано до Сибіру.

Мета: об‘єднати Україну

Самойлович заборонено відносини з Дорошенком, самостійно знімати та карати старшину. (не потрібна сильна влада). Хотів створити аристократичну державу, інтереси верхівки, обмеження влади низів. Бунчукове товариство. Посилення влади старшини (бунчукові товариші) – олігархічна республіка.

Прагнув спадковості гетьманства, проти незалежності Запорожців, мріяв приєднати Правобережжя та Західну Україну. Стабілізація, пожвавлення культурного життя Троїцький собор Густинського монастиря в Прилуках, мурована церква Іоана Предтечі в Стародубі, трапезна Троїцького монастиря в Чернігові. Розпочав будівництво Троїцького собору в Чернігові та Преображенський собор Мгарського монастиря  (останні два добудовані Мазепою, продовжував політику Самойловича).

1669 р. Михайло Ханенко пропольський гетьман, король Михайло Вишневецький (1669 — 1673) визнав Ханенка.

1674 р. обрали Самойловича гатьманом «обох боків Дніпра», Ханенко склав булаву. Дорошенка формально позбавлено влади.

Прохання Яна Собеського до Олексія Михайловича повернути із заслання І.Сірка (1672 р після претензій на булаву).

1676 р. Розчарований Дорошенко зрікся влади.

1678 р 200-тисячне військо. Московське військо відмовилося прийти на допомогу. Символ загибелі козацтва на Правобережній Україні.

Резиденція Ю.Х. – Немирів.

І.Самойлович «Великий згін». 1681 р Бахчисарайський мир: Лівобережжя, Київ, Запорожжя – Москва, Південна Київщина, Поділля – Туреччина, не заселяти землі між Південним Бугом і Дніпром. Султан і хан не допомагати ворогам Москви.

Південна Київщина (між Бугом і Дніпром) залишалась не заселеною пустелею, у самому центрі держави створеної Б.Х.

1683 р. під час облоги Відня об‘єднані війська Австрії, Німеччини, Польщі (козаки, Семен Палій) розгромили турецькі війська. Бучацький договір анульовано, в дії Андрусівський договір. Ян Собеський писав Римському Папі: «Ми прийшли, побачили, Бог переміг». Священна ліга (Рим, Венеція, Австрія).

21 квітня 1686 р. Москва і Річ Посполита підписали «Вічний мир»:

Лівобережжя, Запоріжжя, Київ – Москва, Правобережжя – Польща (закріплення поділу України).

Правобережжя, яке належало туркам, мало лишатися незаселеним.

Поляки зобов‘язувалися дотримуватися свободи віросповідання, права православних.

Спільний союз проти Криму та Туреччини.

Протести Самойловича проігноровані.

1687 р. Кримський похід 150 тис. рос. (В.Голіцин) і 50-тис козацьке військо (І.Самойлович) завершився провалом. Татари підпалили степ. Провину поклали на гетьмана.

Устрій Гетьманщини в 17 ст.

Столиці: Чигирин (Б.Х,, І.Виговський, П. Тетеря, П.Дорошенко) Гадяч (І. Брюховецький), Нимирів (Ю.Хмельницький) Батурин (Д. Многогрішний, І.Самойлович, І.Мазепа, К.Розумовський) Глухів (І.Скоропадський, Д.Апостол, К.Розумовський).

Адміністративний поділ: 10 полків Київський, Чернігівський, Стародубський, Ніжинський, Переяславський, Гадяцький, Прилуцький, Полтавський, Лубенський, Миргородський. Сотні (7-22) курені (2-30)

Генеральна військова рада

приймала рішення схвалені старшиною.

«З‘їзд старшин» (Різдво, Великдень Спаса і Покрову).

Старшинська рада

Гетьман, генеральна старшина: обозний, писар, двоє суддів, підскарбій, двоє осавулів, бунчужний, Колегія Генеральних старшин (кабінет міністрів Грушевський).

Генеральна військова канцелярія. (писар) – внутрішнє управління: універсали, виконавча влада.

Гетьман (булава, бунчук, корогва) Вся повнота військової, адміністративної, судової та частина законодавчої влади. Обирала старшинська рада, затверджувала Генеральна, та московський цар.

Економічне становище: Землі Скарбу, могли продавати, купувати, дарувати, закладати, передавати у спадок (капіталізм).

Податки. Козаки не платили.

Старшинська земля: рангова (тимчасова) і приватна (спадкова).

Суспільний устрій:

Селяни на рангових землях повинності на користь старшини. Селяни «рільні» з власною худобою, та «бобилі» (20%) (заможні села) Селяни вільні. Слобожанщина вільні, платили податки до царської казни.

Міщани покозачилися. Інші сплачували податки нижчі ніж в Польщі.

Козацтво привілейований стан – не платили податки.

Козацька старшина

Шляхта зливалася зі старшиною

Духівництво опікувалося освітою та культурою, зберігали національну самосвідомість і самобутність.

Генеральний військовий суд - два генеральні судді (за К.Розумовського разом з виборними засідателями від кожного полку). Становий – для козаків. В містах Магдебурсье право.

Після смерті Б.Х. вимога скоротити до 40 тис.

30 тис. (Глухівські статті)

Наймане військо Д.Многогрішний компанійці (1 тис).

І.Самойлович – бунчукове козацтво – привілейований стан.

Соціально-економічний розвиток:

►Культура

☚ Національно-визвольна війна

Мазепа☛