Українізація. Культура в роки НЕПу

Напередодні війни подолана неписемність. 15% дорослих неписемні (1939 р)

1930 р постанова «Про загальне обов‘язкове навчання». 1932/33 перехід до обов‘язкової 4-класної, а в місті до 7-класної освіти, обов‘язкове вивчення російської мови, зменшення кількості укр шкіл, змінення укр абетки і граматики, наближення до російської.

1936 р комсомольські організації в кожній школі. , піонерські  з 1935 р.

1933 відновлені Харківський, Київський, Одеський, Дніпропетровський університети.

Робітфаки, середньоспеціальні навчальні заклади.

1934 створено єдину Спілку радянських письменників України. Соціалістичний реалізм – коментування сталінських «теоретичних положень», прославляння радянської дійсності.

Антицерковні дії влади в Україні 1 січня 1928 Адміністративний кодекс УСРР розділ «Правили про культи». У 1929 р ОДПУ переслідування УАПЦ, 1930 саморозпуск. Заарештовані митрополити Липківський, Борецький, Павловський. Друга п‘ятирічка «безбожна п‘ятирічка», «знищення релігії», 1934-1935 рр знищення культових споруд: МихайлівськийЗолотоверхий собор, Микільський військовий собор, Трисвятительська церква, Богоявленський собор Братського монастиря і Церква Успіня Богородиці (Пирогова) у Києві, Свято-Миколаївський монастир у Харкові, Покровський собор у Запорожжі, Успенський собор у Полтаві. Переслідування віруючих.

Президенти: Володимир Вернадський 1918-1919, Орест Левицький 1919-1921, Микола Василенко 1921-1922, Володимир Липський (ботанік) 1922-1928, Данило Заболотний 1928-1929, Олександр Богомолець 1930-1946, Олександр Паладін 1946-1962, Борис Патон з 1962.

Назви Академії:

Українська академія наук 1918–1921

Всеукраїнська академія наук 1921–1936

Академія наук УРСР 1936–1991

Академія наук України 1991–1993

Національна академія наук України від 1994

Майже до кін. 1920 років ВУАН зберігала певну автономність. Проте з 1929 через зміну процедури виборів (проходила відкрито) і посилення репресій влада повністю взяла під контроль діяльність ВУАН. 

До складу Академії були прийняті народні комісари О. Шліхтер, М. Скрипник, В. Затонський, голова Держплану СРСР Г. Кржижановський.  У 1928 усунено від обов'язків незмінного секретаря ВУАН А. Кримського. Влітку 1929 заарештовані два члени Академії (С. Єфремов і М. Слабченко) і 24 співробітники ВУАН, яких було звинувачено у приналежності до неіснуючої контрреволюційної організації «Спілка визволення України» і згодом засуджено до тривалих термінів ув'язнення. У 1930-31 «чистки» співробітників ВУАН продовжувались. Повного розгрому зазнали історичні установи, створені у ВУАН під керівництвом М. Грушевського, а його самого заарештовано і примушено жити у Москві. 

1930 голова Олександр Богомолець І Природничо-технічний відділ II Соціально-економічний відділ. 1934 основною структурною одиницею став науково-дослідний інститут. 1936 ВУАН перейменували в АН УСРР. 

Інституту технічної механіки 1918 -1929 розділений на Інститут будівельної механіки і Кабінет транспортної механіки 

У 1920-30-х роках в АН УСРР розвивалися всесвітньовідомі наукові школи Д. Граве (алгебра), М. Крилова (математична фізика), Л. Писаржевського (хімія), О. Динника (механіка і теорія пружності), О. Богомольця (експериментальна патологія), Є. Патона (електрозварювання), М. Федорова (гірнича механіка), М. Холодного і О. Фоміна (ботаніка), І. Шмальгаузена (зоологія) та ін.