↑ Рання залізна доба
§ 22. Кочові народи Північного Причорномор`я І тисячоліття до н. е.
Швидке освоєння металургії заліза, збіль-шення кількості, покращення якості металевих виробів. Активізація розвитку землеробства, скотарства, обміну. Другий суспільний розподіл праці -відокремлення ремесла від землеробства. Виділення пануючої верхівки, поява класів і держави
Початок IX- початок VIIст.ст. до н.е. Чорноліська культура - Нащадки білогрудівців, назва походить від Чорного лісу поблизу м.Знам'янки. Основа господарства - землеробство, скотарство, ремесло. Посуд ліпний кухонного і столового призначення, форма посуду - тюльпано-видна. Посудини прикрашені геометричним орнаментом. Трупо-покладення і трупоспа-лення у ґрунтових могильниках і під курганами.
Кіммерійці 9-7 ст. до н.е. іранського походження, ассирійська назва «кімміраї» означає «велетні», або з давньоіранської – «рухомий кінний загін».
Гомер «Одисея», називав «дивними доярами кобилиць і молокоїдами».
Доба заліза (з болотяної руди), наконечники стріл, Царі: Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатру. Тікали від скіфів у Малу Азію.
Військо складалося з рухливих загонів вершників, озброєних сталевими і залізними мечами і кинджалами, луками і стрілами, бойовими молотами і булавами. Воювали з царями Лідії, Урарту та Ассирії.
Скіфи 7-3 ст до н.е. «Велика Скіфія», 3 ст. до н.е. – 3 ст. «Мала Скіфія» (Крим), столиця Неаполь Скіфський(Сімферополь), торгували з греками, жили одночасно з містами-державами Північного Причорномор‘я.
Основу скіфського війська складала легкоозброєна піхота.
Історія в 9 книгах, Геродот, Книга 4 Мельпомена : скіфи-орачі, скіфи-землероби, скіфи-кочовики, царські скіфи, Скіфія квадрат зі стороною 20 днів дороги.
Легенди про походження скіфів: І Таргітай (син Зевса тп дочки Борисфена): сини Ліпоксай,(«Цар гора»), Арпоксай (Цар-вода»), Колаксай («Цар-сонця»). Стали засновниками скіфів (самоназва сколоти) ІІ Діва-змія народила від Геракла трьої синів, молодший Скіф зміг натягнути лук батька, став засновником народу. Згадуються в біблії, як Ашкеназ.
«Солоха» (Гребінь) біля села Великої Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена М.І. Веселовським.
Товста могила (Пектораль) — біля міста Покров Дніпропетровської обл.; досліджений 1971 р. Борисом Мозолевським.
Гайманова могила (Срібний келих із зображенням скіфів) — біля села Балки Василівського району Запорізької області України.
Чортомлик (амфора) — біля Нікополя (Дніпропетровська область).
Мелітопольський курган, Семибратні кургани, Лита Могила, Куль-Оба (Кубок), Велика Цим балка, Велика Близнеця, Хомина Могила.
Звіриний стиль, обряд побратимтва (золота пластинка).
Релігія: Папай (Зевс) пробатько скіфів, Табіті – верховна богиня, Апі – води та землі, Гойтосир – пускав з неба золоті стріли, Фагімасад-Посейдон – бог землетрусів, Аргімпаса – краси і кохання, Арес – війни.
Городища землеробів: Трахтемирівське (500 га), Мотронинське городище (200 га), Пастирське городище, Більське городище, Ходосівське городище, Хотівське городище.
514-513 рр.до н.е. похід перського царя Дарія І.
Розквіт: 4 ст цар Атей, об‘єднав племена у державу, загинув у битві з греками з Філіппом II Македонським у віці 90 років.
Сармати з грецькоъ "оперезаний мечем", 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. - племена: аорси, сіраки, роксолани, язиги, алани (Геродот), витіснені готами та гунами. Залишки матріархату (легенда про Амазонок). Формування загонів важкоозброєної кінноти. Сармати вели тривалі війни з римськими провінціями, античними містами-державами, напади на землеробів-прослав`ян зарубинецької культури лісостепу.
Таври - корінне населення Криму, майнова нерівність. у ІІ ст. до н.е. – їх підкорив понтійський цар Мітрідат VІ Євпатор, а в другій половині І ст. до н.е. захопили римські війська. Асимілювалися.