Японія

Японія острівна держава, ізоляція від світу. Система управління, культура запозичила із Китаю та Кореї.

Середньовіччя: “Кодай” (давнина) – від ІV до кінця ХІІ ст. і “Тюсей” (середньовіччя) – ХІІ-ХVІ ст.

Перша держава (Ямато) 300 – 710 рр. об`єднання. Правитель – оокімі (Син Неба), верховний жрець синтоїзму – японської етнічної релігії. Був нащадком богині Сонця Аматерасу, котра, вручивши своєму онукові Нінічі меч, яшму та дзеркало, як символи священної влади, послала його із Неба на Землю правити і керувати Японією. Нінічі спустився на гору Такатіхо (острів Кюсю) і розпочав своє правління. Він, як нащадок Аматерасу, вважався живим богом.

Згодом, щоб зрівнятися із сусіднім китайським імператором став носити титул тенно (Небесний монарх), що європейці перекладають як “імператор”. Сама держава теж отримала нове ім`я: Ніппон або Ніхон (Корінь Сонця), звідси європейська назва Japan (Японія).

538-552 рр.- Прихід у Японію буддизму.

Тривалий час владу імператора обмежувала родова знать, яка за багатством і родовитістю нічим не поступалася. У першій половині VІІ ст. спалахнула боротьба між імператором і родом Сога. Після перемоги (645 р) імператор нарешті зосередив усю владу в своїх руках. Вся земля була оголошена його власністю. За китайським зразком селяни отримали наділи, за які сплачували податки і виконували повинності. Однією з таких повинностей була служба в армії. Урядовці отримували за службу землі зі селянами, але не мали на неї права власності. Ця подія увійшла в історію під назвою переворот Тайка (“Великих реформ”)

Відхилення від китайського впливу в сторону національної самосвідомості. Селяни втрачали землі, залежність від великих землевласників. Аристократи і буддійські монастирі не платити податки. Влада з рук імператора в руки великих незалежних землевласників. Вони наймали самураїв для захисту своєї власності і військовий клас отримував все більший вплив, особливо у Східній Японії.

Упродовж VІІІ ст. між знатними родами точилася боротьба за вплив на імператора. Перемогу в цій боротьбі здобув рід Фудзівара. Він розгромив своїх противників, а імператора, який знову втратив авторитет, перевіз у власні володіння. Туди ж було перенесено і столицю країни, яку назвали Хейан (сучасний Кіото). Згодом рід Фудзівара закріпив за собою посаду регента і верховного канцлера. В ХІ ст. рід Фудзівара занепав, але імператори вже не змогли відновити свою владу. За період свого почесного ув`язнення вони втратили майже всі земельні володіння і, відповідно, доходи з них, які перейшли у приватне володіння впливових родів.

Сьогунат Камакура 1185 - 1333

12 ст боротьба кланів переміг Йорітомо став лідером Японії був названий сегуном ("головнокомандуючим"). Імператор практично втратив владу над Японією.

Буддистські секти: секта дзен (привезена з Китаю в 1191 році) самураїв, радикальна і нетерпима секта Лотосової Сутри була заснована Hітіреном в 1253 році. Носила яскраво виражений націоналізм.

У 1232 році був введений "Дзеей Сікімоку", звід законів. Клан Ходзьо змогли забезпечити деякий час миру і економічного процвітання до тих пір, поки Японії не почали загрожувати вороги ззовні.

В 1259 монголи завоювали Китай і стали цікавитися Японією. 1274 році першу спробу завоювати, але після кількох годин бою величезна флотилія була змушена відступити через тайфун «Камікадзе». Ця обставина дуже допомогло Японії, так як японці не могли протистояти величезній монгольської армії. Друга інтервенція монголів в 1281 году знову відступили з-за поганої погоди.

Японія в новий час