Виникнення та розквіт Київської Русі
«Історія», давньогрецького «дослідження», «оповідь про події». Давньогрецький письменник і вчений Геродот, якого вважають «батьком історії», називав «історіями» свої оповідання про греко-перські війни.
Типи історичних джерел:
Речові джерела
Залишки будівель, поховання, знаряддя праці, побуту, зброя, прикраси тощо
Писемні джерела
Літописи, документи, договори тощо
Етнографічні джерела
Результати досліджень етнографів
Усні джерела
Легенди, билини, перекази, казки, пісні тощо
Мовні джерела
Дані з історії розвитку мови
Вірування давніх слов'ян
Рід (божество — вважався Творцем Всесвіту, Богом над Богами.
Перун — бог блискавки та грому.
Хорс — бог Сонця.
Дажбог — бог Сонця, покровитель Руської землі.
Стрибог — бог вітру.
Мокоша — ймовірно, богиня-мати, богиня землі, родючості і ткацтва.
Волос (Велес) — покровитель скотарства та поезії.
Сварог — бог-коваль, навчив людей шлюбу, хліборобства і подарував їм плуг.
Сварожич — бог вогню,син Сварога.
Ярило — бог родючості і плодючості.
Лада — богиня гармонії в природі, любові в шлюбі, мати-годувальниця Миру.
Сусіди східнослов‘янських племен
У ІХ ст. у результаті тривалого внутрішнього розвитку східнослов’янських племен була заснована одна з найбільших великих держав середньовічної Європи. Вона охоплювала територію від Чорного до Білого морів, від Карпат до Волги.
Балканські війни - у VI—VII ст. анти і склавини із межиріччя Дніпра і Вісли до Подунав’я, напади на візантійські володіння на Балканах, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом.
Др пол VI ст. авари — Аварський каганат, підкорення склавинів, 602 р. анти в історичних джерелах не згадуються. Термін «склавини» з часом.
Передумови утворення держави
Внутрішні
•розвиток господарства у східних слов’ян
• зростання продуктивності праці
• зникнення потреби в спільному обробітку землі
• збагачення окремих родин
• виділення родоплемінної знаті
• перетворення знаті на землевласників
• виникнення замість племінних союзів племінних княжінь
• зосередження князями влади в своїх руках, формування військових загонів - дружин
Зовнішні
• Потреба в організації захисту від зовнішніх ворогів
Племінні княжіння заклали фундамент східнослов’янської державності. Наймогутнішим було племінне княжіння полян, яке стало ядром формування Київської держави. Центром цієї держави був Київ.
Цікаві факти
У «Повісті минулих літ» наведено розповідь про данину полян хозарам. По смерті Кия, Щека і Хорива, пише Нестор, поляни зазнавали утисків від навколишніх племен. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісі на горах і сказали: «Платіть нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали їм від кожної родини по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: «Ось знайшли ми данину нову». А ті запитали їх: «Звідки?» І вони сказали їм: «У лісі на горах, над рікою Дніпровською». А ті запитали: «Що вам дали?», і вони показали мечі, і мовили старці хозарські: «Недобра се данина, княже. Ми здобули її однобічною зброєю, себто шаблями, а сих зброя обоюдогостра, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося, стверджує Нестор, бо говорили вони не зі своєї волі, а за Божим повелінням.
Шлях «із варягів у греки», поєднував Балтійське і Чорне моря.
Варяги (візант — найманці)
Етнічні процеси — такі процеси, що характеризують особливості розвитку (національно-культурні, мовні тощо) якого-небудь народу.
Державотворчі процеси — такі процеси, що пов’язані з виникненням у певних народів держави — системи влади, за якої порядок у суспільстві підтримується за допомогою спеціальних організацій і людей — чиновників, наглядачів, армії тощо.
У VIII—IX ст.— племінні княжіння.
Арабські автори: Куявія (землі полян із Києвом), Славія (землі ільменських словенів) та Артанія (Ростово-Суздальська земля, а можливо, Причорноморські або Приазовські землі).
Внутрішня
Зовнішня
у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам. Перша спроба хрещення Русі Невдоволення язичницької знаті, змова.
«Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій руського флоту князя Аскольда під мурами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, візантійський імператор був змушений погодитися на укладання з ними угоди і сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».
Цікаві факти
Нестор-літописець розповідає, що у 862 р.словени і кривичі запросили правити своїми землями трьох братів-варягів: Рюрика, Синеуса і Трувора. Проте деякі дослідники вважають, що реальною історичною особою був лише Рюрик. Натомість два інші наведені в літописі імені — це лише перекручені скандинавські словосполучення sine hus («свій рід») і thru voring («вірна дружина»). Таке тлумачення змінює зміст наведеного в літописі речення про трьох братів-варягів.
Походи проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Угода
Об’єднання східнослов’янських Півночі і Півдня перетворення Київського князівства на об’єднану Давньоруську державу. Київ «матір’ю містам руським»
885 р. данина з полян, деревлян, сіверян та радимичів, воював з тиверцями й уличами. Сіверян і радимичів звільнив від хозар.
Правив одноосібно, варязька дружина, чинила суд на місцях і збирала данину у формі полюддя. Кружляння – збір данини взимку.
Походи на Візантію в 907 р. - 80 тис. воїнів на двох тисячах човнів. Поставив на колеса. Уклали договір: гарантувала руським купцям сприятливі умови для торгівлі, сплачувала викуп. На знак своєї перемоги Олег прибив свій щит на воротах Константинополя.
911 р. Нова угода сторони несли рівну відповідальність за вчинені злочини (убивства, бійки, крадіжки), зобов’язувалися повертати полонених і втікачів та надавати допомогу торговельним суднам.
Походи Олега та Ігоря
Зміцнював центральну владу,
розпочав своє правління боротьбою з деревлянами й уличами
загинув під час повстання древлян
«Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить».
915 р. б вперше з’явилися печеніги
941 р. похід на Візантію, 10 тис. лодій. Поразка: «грецьким вогнем».
944 р. відкупилися даниною, нову угоду: інтереси руських купців на ринках Візантії
У 944 р. похід на Закавказзя
Спалила Іскоростень, знищення древлянського княжіння.
Унормовані податки, «погости» — місця зберігання зібраної данини та осередки центральної влади
«устав» адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників
«уроки» й «оброки» - повинності
«Ловища» за державою.
946 р. (957 р.) Константинополь, прийняла християнство. Надсилала руських воїнів, допомагала Візантії у війні з арабами 961 р., у боротьбі з норманами і болгарами.
949 р. посли до Оттона І, християнська місі (Адальберт)
Підкорив в’ятичів. Розподіл князівств: Ярополк – Київ, Олег - Древляни, Володимир - Новгород
964—966 рр. боротьба проти Хозарського каганату (Ітиль). , відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі Сходу, насамперед печенігам.
Обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетин), і адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (дістало нову назву — Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).
Балканські походи. Візантійці, по допомогу в придушенні повстання болгар. У 968 р. 60-тисячне військо перший Балканський похід до Болгарії. Розбив під Доростолом болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Переяславці.
Налякані візантійці підбурили до нападу на Київ печенігів у 968 р.
У 969 р. не мав успіхів, воювати з болгарами і візантійцями. У 971 р. облога Доростола. Мирна угода не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.
Навесні 972 р. біля дніпровських порогів вони потрапили в засідку, улаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».
Боротьба за владу: Олег, Володимир, Ярополк. 977 р. Ярополк виграв битву, Олег загинув.
Володимир утік до Швеції. Повернувся із сильною варязькою дружиною і рушив на Київ. Ярополк загинув, і великим князем київським став Володимир.
Об´єднав всі руські землі (дулібів, білих хорватів (Закарпаття), Червону Русь (від Чехії та Польщі).
У 981 р. Володимир відвоював у поляків територію Червенських міст (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). Приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут було збудовано фортецю Берестя, а на Волині засновано нове місто Володимир. Упродовж 981—982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, а пізніше — радимичів і білих хорватів.
Адміністративна реформа: позбавив влади місцеву намісниками своїх десятьох синів.
Судова реформа: «Устав земляний» — зведення норм усного звичаєвого права.
Військова реформа: замість найманців-варягів князю стали служити «мужі кращі», «Змієві Вали».
Релігійна реформа проголосив Перуна верховним богом країни.
Допоміг імператору придушити заколот, Василій ІІ відмовився віддати свою сестру за Володимира, у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) — після охрещення узяв шлюб з Анною.
Історичне значення:
сприяло руйнації залишків родових відносин, стверджувало рівність усіх перед Богом.
долучило Київську Русь до кола цивілізованих держав, зміцнило міжнародний авторитет Русі, відкрило перед київськими князями можливості для встановлення рівноправних зв’язків із європейськими країнами.
формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література, мистецтво тощо.
розпочалося карбування власних золотих і срібних монет. На «златниках» і «срібниках» було зображено князя Володимира з атрибутами влади (у короні, сидячи на троні) та з хрестом у руці. На зворотному боці монет карбували «тризуб» — герб князя.
Завоював землі ятвягів — литовського племені, данину сплачували всі племена, що мешкали від Німану до Фінської затоки.
У 988 та 991 рр. посли Папи Римського. У 994 та 1000 рр. посольства Володимира до Риму. Обміни посольствами з Німеччиною.
Походи проти печенігів, мир із болгарами.
З Візантією прагнув налагодити добросусідські взаємини, запобіг спробам візантійців зробити Київську Русь залежною від себе державою.
Початок «шлюбної дипломатії», Святополк із донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослав став зятем шведського короля Олафа. Одна дочка Премислава була одружена з угорським королем Владиславом Лисим, а друга — із чеським королем Болеславом Рудим.
Спадкоємцем проголосив молодшого сина Бориса. 1015 р. владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович. Між Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком міжусобна боротьба.
Борис, Гліб і Святослав загинули. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги, допомога Болеслава Хороброго, який захопив Червенські міста, разом зі Святополком підкорив Київ. 1018—1019 рр. Ярослав звільнив Київ.
1019 р. на річці Альта Ярослав розгромив Святополка з печенігами.
У 1023 р. Мстислав із Тмутаракані спробував захопити владу в Києві, але «не прийняли його кияни». Унаслідок Лиственської битви 1024 р. біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав став правити одноосібно і став, за словами літописця, «самовладцем Руської землі».
збудовано Софійський собор
«Найдавніша правда, або Правда Ярослава». Вона містила 18 статей і ввійшла до складу «Руської правди» — першого писаного зведення норм давньоруського права.
«Правда Ярослава» захищала людське життя, установлювала штрафи за вбивства і приниження людської гідності. При цьому смертної кари вона не передбачала, але звичай кровної помсти продовжував діяти, як і раніше.
Зміцнення центральної влади, в головних містах посадив своїх синів.
«Місто Ярослава» — система укріплень із ровами і земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та баштами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних на Русі. Територія «міста Ярослава» у сім разів перевищувала площу «міста Володимира».
Золоті ворота , закладено Георгіївський та Ірпинський монастирі. Імовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував— Києво-Печерську лавру (чоловічий монастир).
Перший літописний звід 1037—1039 рр.
Бібліотеку при Софійському соборі
При монастирях працювали школи
У 1051 р. собор уперше обрав, без погодження з константинопольським патріархом, митрополитом русича Іларіона.
Взміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі»
1036 р. робив печенігів.
1030—1031 рр. відвоював «Червенські міста».
Розширив кордони своєї держави до Фінської затоки і (місто Юр’їв).
З Візантією відносини дружні. Допомога у боротьбі з арабами.
У 1043 р. русько-візантійська війна, похід на Константинополь закінчився поразкою. Але через деякий час примирення в боротьбі з печенігами.
«Шлюбна дипломатія» за польського короля Казимира сестру Марію-Доброгневу, сина Ізяслава одружив із сестрою Казимира.
Син Володимир, із Гідою, донькою англійського короля Гарольда, переможеного Вільгельмом Завойовником. Всеволода з Марію дочкою візантійського імператора Константина IX Мономаха. Святослава з онукою німецького імператора Генріха II сприяв зміцненню відносин Київської Русі з Німеччиною. Анна — за французького короля Генріха I, Анастасія — за угорського короля Андрія I, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда ІІІ.
Заповіт Ярослава Мудрого установив нову систему успадкування - принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Уділи - переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Ізяслав - Київ, Святослав (Чернігів), Всеволод (Переяслав), Ігорь (Володимир-Волинський), В’ячеслав (Смоленськ).
Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава землі— вотчинами. 1054—1073 тріумвірат. Позбавлені влади князі - ізгої.
Цікаві факти!
Під час повстання 1068 р. в Києві кияни звільнили з в’язниці полоцького князя Всеслава, що був віроломно взятий у полон Ізяславом. На віче Всеслав був проголошений київським князем. Зібравши ополчення з киян, Всеслав відбив половецький наступ, але вже незабаром був вигнаний із Києва братами Ярославичами.
Тріумвірат Ярославичів 1054—1073
1073—1076 рр. знову вигнали Ізяслава, київським князем був Святослав. Фактично існував дуумвірат — Святослава (1073-1076) і Всеволода.
1073 р. – початок боротьби за київський стіл між Ярославичами.
Після смерті Святослава Ізяслав (1077-1078). Він Чернігів віддав Всеволодові. Виступив Олег Святославич («Гориславич»), з половецькими ордами. 1078 р. на Нежатиній Ниві перемогли старші Ярославичі, загинув Ізяслав.
Любецький з’їзд 1097 р. закріпив за Олегом Новгород-Сіверську землю, династія Ольговичів.
Всеволод 1078—1093 рр. відновилася одноосібна монархія.
Надав князівства ізгоям.
Син Ізяслава Святополк (1093—1113).
Князівські з’їзди (снеми).
1072 р. у Вишгороді. Тріумвіри Ізяслав, Святослав і Всеволод «Правда Ярославичів».
1097 р. в Любечі. («Кожен хай держить вотчину свою») та захоплення чужої вотчини як злочин і разом виступали проти того, хто спробує це вчинити. Спільні дії проти половців (у Золотчі в 1001 р., 1103 р. біля Долобського озера поблизу Києва): «Відтепер з’єднаймося в одне серце й захистимо Руську землю». Не було втілено в життя.
Кривава війна припинив з’їзд 1100 р. в селі Витичеві (Уветичах).
Боротьба з половцями
1055 р. половці згадується в літописі.
1060 р. тріумвіри розгромили половців.
1064 р. сутичка з молодшими князями. Половці нападали зненацька і, захопивши полонених, швидко зникали в степу.
1068 р. половці напали на Переяславську землю. Битва на річці Альта. Повстання в Києві, вигнали Ізяслава.
1094 р. перша серйозна перемога руських дружин над великою половецькою ордою за річкою Сула (Володимир Мономах).
1103 р. на річці Сутінь започаткував низку переможних походів.
1111 р. біля міста Сугрова на Дону (хрестовий 1096-1291).
1116 р. Мстислав здійснив успішний похід, половці не турбували Русь.
(1078—1094 рр.) розквіт Чернігівської землі, в 1094 р. добровільно поступився чернігівським уділом Олегу Святославичу, а сам повернувся до Переяслава (1094—1113 рр.) організував декілька спільних походів руських князів проти половців — у 1103, 1109, 1110, 1111 рр. 83 походи. «Я уклав з половцями 19 мирних угод взяв у полон понад 100 кращих їхніх князів і відпустив їх, а понад 200 стратив і втопив у річках».
Військовий талант і знайомство з тактикою бою західноєвропейського рицарства, використання важкоозброєної кінноти.
Київське повстання 1113 р Володимиру 60 років.
«Статут Володимира Всеволодовича»— обмеження лихварства, скасування перетворення вільних людей на холопів за борги, права та обов’язки селян, які потрапляли в кабалу через невідпрацьований борг (закупи).
Востаннє об’єднав під своєю владою більшу частину Русі — Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово-Суздальську землі. Верховну владу київського князя визнавали навіть чернігівські та галицькі князі.
Економічний розквіт, міста, дерев’яний міст через Дніпро.
У 1116 р. Володимир похід на Дунай. 1122 р. онука Володимира вийшла заміж за імператора Візантії. Династичні зв’язки: Угорщини, Швеції, Польщі, Данії, Норвегії.
Боротьба з половцями «багато пота утер за землю Руську». У 1129 р. він загнав їх аж за Волгу і далі.
Воював із литовськими племенами, накладав данину на чудь, підтримував династичні зв’язки зі Швецією, Норвегією, Польщею, Чехією та Візантією.
У 12 ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку 13 ст. становила 50, а в 14 ст.— 250 князівств.