Економічна криза 1900-1903 рр.
Соціально-економічний розвиток
1899 р. в Петербурзі збанкрутіли дві великі фірми, пов‘язані з багатьма іншими. Європейські кредити також не поступали через світову кризу. Росія втратила фінансову підтримку та ринки збуту.
Охопила найрозвинутіші галузі – металургійну і кам‘яновугільну, цукрову, нафтову. Падіння цін. Глибша і триваліша ніж в Росії. Металургійна і кам‘яновугільна залежить від державних замовлень, скоротилося. 1902 р з 56 доменних печей працювало 23.
Пожвавлення російсько-японської війна 1904-1905. Але зростання тільки в пов‘язаних з війною.
Криза: безробіття, збідніння, звузило внутрішній ринок, приток іноземних інвестицій.
Монополії: концентрація виробництва (поглинання великими підприємствами малих). Акціонерні товариства – паї (акції), частка прибутку, прискорював концентрацію.
Монополії:
Картелі – кілька підприємств, розподіл ринків та цін, комерційна самостійність.
Синдикати – об‘єднання підприємств з однорідною продукцією, втрачали комерційну самостійність, спільна реалізація виробленої продукції.
Трести – передають виробництво, отримують акції.
Концерни – підприємства, торгові фірми, банки, транспортні компанії. (США – холдинги, материнські, дочірні, внучаті компанії – методи боротьби з антимонопольним законодавством).
Україна – синдикати 1897 – цукрозаводчиків «Цукор» (92% заводів імперії), 1902 – «Продамет», 1903 «Продаруд», «Продвагон» та ін. «Продвугілля» 75% видобутку в Донбасі. 1910 р. відновив свою діяльність картель «Союз рафінерів» 90% збуту цукру.