Світ на початку ХХ століття

Провідні країни Європи та США завершення формування індустріального суспільства (основа економіки машинне виробництво, переважання міського населення, прогрес, зміна світогляду суспільства, становлення 1,5 століття. Промисловий переворот – перехід до машинного виробництва, індустріалізація, його переважання. Згодом переважання галузей важкої промисловості.) оформлення величезних колоніальних імперій, країни Азії і Африки – колонії і напівколонії. 1900р лідери індустріального розвитку – США, Німеччина, Великобританія, Франція. 1\3 промислового виробництва. Росія промислове виробництво 40% (аграрно-індустріальна). Високі темпи розвитку промисловості пояснювалися низьким початковим рівнем.

Європа, Америка, Японія зародки здобутків індустріального суспільства (громадянського) – рівноправ‘я, демократія, юридичний захист громадянський прав і свобод.

Росія революція 1905-1907 рр. шлях парламентаризму, контрреформи. 1917 дві революції, 1922 СРСР - тоталітарна держава. Німецька (Листопадова революція 1918 р. Веймарська республіка) і А-У (ряд держав) імперії після ІСВ зникли.

Монополії: концентрація виробництва (поглинання великими підприємствами малих). Акціонерні товариства – паї (акції), частка прибутку, прискорював концентрацію.

Монополії:

Картелі – кілька підприємств, розподіл ринків та цін, комерційна самостійність. Німеччина 1900 р – 300, 1914 – 600.

Синдикати – об‘єднання підприємств з однорідною продукцією, втрачали комерційну самостійність, спільна реалізація виробленої продукції. (Рейнсько-Вестфальський вугільний 90% видобутку в басейні, російські «Продамет», «Продаруд», «Продвагон», «Продпаровоз»)

Трести – передають виробництво, отримують акції. (США – холдинги, материнські, дочірні, внучаті компанії – методи боротьби з антимонопольним законодавством Закон Шермана 1890 р. нафтовий трест Дж.Рокфеллера 14 компаній, і 26 корпарацій).

Концерни – підприємства, торгові фірми, банки, транспортні компанії. (Великобританія «Віккерс і Армстронг» військова промисловість, Німеччина – гарматного короля Круппа).

Фінансово-промислові групи – об‘єднання банків, промисловості, транспорту, страхування,, банкірський «Дім Дж. Моргана» (холдингові компанії), група Рокфеллера 56% капіталу країни, 112 корпорацій навколо видобутку нафти. Контроль «Американської сталевої крпорації», «Дженерал Електрик», «Міжнародну телефонну і телеграфну компанії».

Зростають зв‘язки між країнами, інтеграція, світове господарство. Вивіз капіталу. Об‘єкти не тільки колонії, але й розвинуті країни, наприклад США. Кін 19 ст інвестиції Англії зросли у 5 разів, прибутки в 5 р перевищували від зовнішньої торгівлі, переважно в колоніях. Франція в Європі, у формі державних позик. Збільшився у 2 рази. Виникають Транснаціональні компанії (ТНК). (нім – АЕГ (Загальна електрична компанія), «Сіменс-Шуккерт», «Сіменс-Гальске», англ. – «Вестінгауз», їй належали майже всі електричні підприємства Росії.) Прагнули до монополізації світового ринку. 1907 р. кампанія «Дженерал Електрік» і німецька АЕГ поділ світового ринку електричного устаткування.

Соціальні зміни: Міграція працездатного населення, збільшення найманих робітників, їх концентрація, соціальне законодавство, цінність кваліфікованих робітників, покращення умов життя, розшарування. Росія дешева робоча сила, відсутність соціального захисту.

Середній клас - інтелігенція, кваліфіковані робітники, службовці, втрачається роль спадкової аристократії, нова економічна. Соціальне розшарування відображено в політичній сфері.

Демократизація форм правління: конституційні (парламентські) монархії, республіки Франція і США, Старі напівфеодальні форми правління втрачали авторитет, не відповідали новим умовам соціально-економічного розвитку. Боротьба за обмеження прав монархів, представницьких органів (палати лордів, перів тощо), скасування цензів на виборах до парламентів. Республіканський державах – боротьба за пропорційне представництво соціальних верств, розширення прав самоврядування. Розширення прав виборних органів, становлення політичних партій, як організаційно оформлених об‘єднань громадян, здійснення певних програм (партійно-політична система державної влади). Крім Росії – самодержавство.

Реформізм – проведення реформ, здатних вирішити проблеми внутрішнього життя суспільства. Участь соціальних груп, які раніше цього були позбавлені (різночинна інтелігенція, наймані працівники). Реформи стосувалися соціального забезпечення, трудових відносин, освіти, охорони здоров‘я, праці, навколишнього середовища.

Професіоналізація політичної діяльності. Основні ідеологічні напрямки: консерватизм, лібералізм, соціал-демократизм (два шляхи: революційний (марксизм) та реформістський.