Данило боротьба із Ростиславом сином чернігівського князя Михайла Всеволодовича.

-                     приборкав бояр,

-                     проти Ростислава якого підтримували Угорщина та Польща.

-                     17 серпня 1245 р. під Ярославом, де Данило з Васильком блискучу перемогу.

-                     Відновлення єдності князівства.

Цікаві факти

Це була одна з найбільших битв на Русі в ХІІІ ст. У цій битві Данило проявив неабиякий талант полководця. Він розмістив війська так, що навмисно послабив центр своїх позицій. Це дало змогу під час бою заманити угорське військо і дружину Ростислава під фланговий удар своєї добірної кінноти. Під час бою Данило бився в самій гущі й особисто захопив хоругву командуючого угорськими військами Фільнія і порвав її. Перемога була повною. Були схоплені Фільній та командуючий польськими військами Флоріан, а також багато ворожих Данилу бояр. Лише Ростиславові вдалося втекти. Спочатку він переховувався в Польщі, а потім назавжди оселився в Угорщині.

Боротьба Данила Галицького проти монгол

-вимога Батия після битви під Ярославом віддати йому Галич. Данило «зажурився, що не встиг зміцнити свою землю фортецями, і подумав з братом своїм, і поїхав до Батия, говорячи: «Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам!». 1245 р.

-залишив Василька правителем Волині.

-Батий поважав мужніх і сповнених гідності людей. Визнав зверхність монгольського хана: мав надавати ханові допоміжні загони в його походах. «О, лихіше лиха честь татарська!».

-Ціною особистого приниження Данило зберіг цілісність своєї держави, не впустив татарських баскаків (намісників, збирачів данини) до своєї землі, здобув перепочинок для підготовки до збройної боротьби з Ордою.

-Обіцянки допомоги. Угорський король Бела свою доньку за сина Данила Лева.

-об’єднувати сили руських князівств; великий князь володимиро-суздальський Андрій Ярославич, молодший брат Олександра Невського. одружившись з його донькою. Але Орда удару по Володимиро-Суздальському князівству. Андрій втік до Швеції.

- заснував окрему Галицьку метрополію, яка мала стати центром церковного життя всіх руських князівств. Митрополит Кирило. Але згодом перебрався до Володимиро-Суздальського князівства.

-укріплених міст, за літописом, були опорою «проти безбожних татар». запросив майстрів (особливо зброярів) із Європи та руських князівств: «Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі утікали (сюди) од татар — сідельники і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла».

-реорганізував військо: кінна дружина була переозброєна на зразок західноєвропейських рицарів. легка кіннота, озброєна луками і шаблями на зразок монголів. Таким чином, князь запозичив усе краще у воєнному мистецтві Заходу та Сходу.

-Інокентій ІV в 1253 р. закликав християн Польщі, Чехії, Моравії, Сербії та Померанії до хрестового походу проти монголів і направив Данилові королівську корону, сподіваючись підпорядкувати собі православну митрополію Галицько-Волинської держави. Данило Галицький без особливих урочистостей коронувався в Дорогочині. Значення: із цього часу Галицько-Волинське князівство було визнано окремою державою, спадкоємницею Київської Русі.

-Наступ на Орду. Привід: 1254—1255 рр. підкорення Болохівської землі (область у верхів’ях Південного Бугу, Тетерева, Случі), що ввійшли до складу Орди після навали. Спроба підкорити своїй владі Київ.

-По смерті Батия новим ханом став Берке, проти Данила намісника Куремсу. 1252-1254 не здолати опір міст Володимира і Луцька, відступити в степ. перший успіх руських князів у боротьбі з монголами.

-1258 р. хан Берке до Галицько-Волинської держави військо Бурундая. Він запросив Данила і Василька взяти участь у спільному поході проти Литви. Після походу: «Якщо Ви мої мирники (союзники), розкидайте городи свої всі». Розібрані укріплення Данилова, Стіжка, Львова, Кам’янця, Луцька, а Володимира — спалені. Лише залога Холма відмовилася коритися вимогам татар і відбила всі їхні спроби захопити місто. Розлючений Бурундай спрямував свій гнів на Польщу, де вчинив жахливе розорення.

-Данило робить кроки на зближення з Литвою, єдиною реальною силою, яка могла допомогти Галицько-Волинській державі в боротьбі з монголо-татарами. Для скріплення союзу старший син Данила Варно одружився з донькою литовського князя Міндовґа.

Однак реалізувати всі свої плани Данило Романович так і не зміг. У 1264 р. він помер. В історію Данило ввійшов під прізвиськом Галицький, оскільки вся його діяльність в основному була пов’язана з Галичиною.

Постать в історії

Данило Галицький був одним із найвідоміших князів, що відзначився своїми здібностями в політиці, воєнній справі, управлінні державою. В умовах ворожого оточення, не маючи достатньої опори, він зміг приборкати боярську опозицію, відновити єдність і відстояти незалежність держави, що досталася йому в спадок, а також протистояти такому могутньому ворогу, як монголо-татари. Літописець дав влучну характеристику його діяльності: «(Був) князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив... і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком».

Василько (1264—1270 рр.) Землі Данила: Лев Данилович (Галич і Перемишль), Мстислав — Теребовлянщину, Шварно (великий Литовський князь) — Белз, Холм, Дорогочин, Чорну Русь та Червенські міста. По смерті Василька Волинь Володимир Василькович «Книжник великий і філософ, якого не було перед цим у цілій землі й по ньому не буде... Особливо ж старався він про милостиню, і про монастирі подбав, ченців піддержуючи і всіх ігуменів з любов’ю приймаючи, і монастирі многі він спорудив.»  Спільну зовнішню політику.