Наприкінці листопада на території РСФРР Тимчасовий робітничо-селянський уряд Маніфест 29 листопада відновлення радянської влади. 6 січня 1919 р. назва Українська Соціалістична Радянська Республіка (до 1937 р.). Направлення більшовиків з центральних районів Росії для керівництва УСРР. Перетворення за російським зразком. 29 січня уряд перейменований на Раду Народних Комісарів (РНК), відділи народні комісаріати. Голова болгарин з Румунії, Християн Раковський. Більшість росіяни, євреї, українців дуже мало.

Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК, Ісаак Шварц, з 2 квітня латиш Мартин Лаціс), народні суди, ревтрибунали, робітничо-селянська міліція.

Місцеві органи – виборів до рад не відбулося, надзвичайні органи – військревтрибунали, на селі комбіди, призначалися більшовиками. Проголошувалося тимчасово до виборів рад. Гасло «Вся влада Радам!» затягувався.

Політичний курс: Гасла «Фабрики-робітникам!», «Земля – селянам!» Маніфест 29 листопада 1918 р. популізм. Реалізація: ІІІ з‘їзд КП(б)У  березні 1919 р. курс на встановлення «диктатури пролетаріату», експропріація і передача засобів виробництва державі, жорстка трудова дисципліна. Відмова від співпраці з соціалістами (українськими есерами, Бундом (єврейські соціалісти) та ін). Ломка товарно-грошових відносин, прямий товарообмін державними чиновниками.

Термін «воєнний комунізм» з‘являється пізніше, як намагання виправдати репресивну політику умовами громадянської війни, інтервенції, яка викликала масовий опір населення.

Національна політика: ігнорування української мови, національної культури. Х.Раковський проти впровадження укр. мови у школа, «Декларування української мови як державної – справа реакційна». Все діловодство – російською. Протест українських соціалістів. Формується націонал-комуністична течія – національний характер радянської влади, незалежність. Критика С.Мазлах, В.Шахрай, книга «До хвилі. Що діється на Україні і з Україною». 1919, Саратов. 1) або самостійна Україна і уряд і партія 2) або Україна це «Південна Росія». Виключені з партії. Боротьбисти – ліве крило УПСР, газета «Боротьба», після антигетьманського повстання проти Директорії, створити українську Червону армію, легальна опозиція після окупації 1919 р. Незалежні – ліве крило УСДРП, проти Директорії, легальна опозиція. Об‘єдналися у серпні 1919 р в Українську комуністичну партію (боротьбистів) УКП(б). 28 серпня 1919 р. вступити до Комінтерну відхилена РКП(б), що вона не стала реальним конкурентом КП(б)Ую

1919 р. в Кремлі міжнародна комуністична конференція. 1-й (установчий) конгрес 3‑го Комуністичного інтернаціоналу. – Комінтерну. 52 делегати з 21 країни, були іноземними представниками лише за національністю, належали до РКП (б) і проживали в Росії. "Маніфест Комінтерну до пролетарів світу", мета — здійснення світової революції, виконком Комінтерну (Григорій Зінов’єв).

2-й конгресі статут і 21 умову вступу до Комінтерну: підтримка радянської Росії, Комінтерну єдиною всесвітньою комуністичною партією, а національні партії — його секціями. Спробою впровадження похід Червоної армії (Тухачевського) на Варшаву. Наступним - Берлін. Маніфестом Комінтерну: "Німецький молот і російський серп переможуть увесь світ!".

На противагу 1923 р. під час Гамбурзького конгресу Соціалістичний робітничий інтернаціонал - громадянський мир, здійснення реформ для досягнення соціальної справедливості.

Наступаючи на Україну газета «Правда» писала про Україну, як про «тимчасово відчужену частину єдиної країни». Для протидії національному руху біло оголошено що УСРР об‘єднується з Росією на засадах «соціалістичної федерації», підкреслювалась рівноправність об‘єднання. Але управляння з центру через РНК і ЦВК Російської Федерації, а також через РКП(б), яка залишалася унітарною, централізованою партією. Знаряддям централізації стали профспілки й молодіжні організації. Але навіть паперова «федерація» сприймалася, як тимчасова. VІІІ з‘їзд РКП(б) у березні 1919 р. «федерація, перехідна форма до об‘єднання за радянським типом».

Націоналізація промисловості: одержавлення фінансів, транспорту, зв‘язку, промисловості. Перші великі підприємства цукрової, вугільної, металургійної та машинобудівної промисловості. Після одержавлення закривалися, робітники втрачали роботи, тікали в села.  Для управління Українська рада народного господарства (УРНГ), під контролем ВРНГ, в червні 1919 об‘єднана і перестала існувати навіть формально.

Аграрна реформа: завдання конфіскувати нетрудові землеволодіння, значна частина у власність держави, передавалися радгоспам (найбільш родючі, цукрові, винокурні, кінні та ін. господарства) невелику частину бідноті, найменш придатних. Землі багатих селян також підлягали поділу, але не встигли.

Продовольча диктатура: «воєнний комунізм» державна монополія на хліб, цукор, чай, сіль. Продрозкладка – все зерно крім мінімуму (посівний фонд, харчування сім‘ї) здати державі за встановленими цінами. Іноді просто забирали. Заборона приватної торгівлі – Декрет 12 квітня 1919 р. Народний комісаріат продовольства УСРР єдиний мав право заготовляти та розподіляти продовольство. Розділ за «класовим принципом». Спиралися на продовольчі загони та сільську бідноту. План продрозкладки 139 млн. пудів, зібрано 10,5, опір селянства, Нарком продовольства О.Шліхер – кожній пуд хліба «окроплений кров‘ю».

Антибільшовицький опір: «Військовий комунізм» шовіністична політика, продовольча криза, голод, зупинка заводів, безробіття. Квітень 1919 р. 98 антибільшовицьких виступів, червні липні – 328. Організовували рух українські соціалістичні партії. Внутрішній фронт відволікав загони Червоної армії з фронту. Найбільші загони повстанців – Зеленого, Струка, Соколовського були розгромлені Червоною армією. 9 травня в Олександрії, Єлисаветграді, Знам‘янці повстання (командир 6-ї стрілецької дивізії Матвій Григор‘єв, у минулому отаман військ УНР, перейшов на бік більшовиків, герой взяття Одеси, кавалер ордена Червоного Прапора. ) Універсал – закликав до «рад трудового народу України». Захопили Катеринослав, Черкаси, Олександрівськ, Кременчук, Миколаїв, Херсон. 25 травня розгром. До України прибув голова Реввійськради Л.Троцький. Після розгрому М.Григор‘єва спроба нейтралізувати 3-ю бригаду Задніпровської дивізії Н.Махна. Наказали заарештувати, але він втік на Правобережжя. Опір посилювався.

Червоний терор: ІІІ з‘їзд КП(б)У визнана російська «воєнно-комуністична» політика, знищення експлуататорських класів і всіх ворогів радянської влади, крок на шляху до комунізму. знищення «буржуазії, як класу» без слідства, за походженням, освітою та професією – суть Червоного терору, 1 листопада у чекістській газеті «Красний терор» Мартина Лаціса, очолював ВУНК з квітні 1919 р. Чекісти не брали до уваги правові норми, діяло право «революційної доцільності». Перевищив масштаби 1918 р. в десятки разів. Страчували тисячі незгодних робітників і селян, спаленням цілих сіл, брали заручників.  Терор завжди був знаряддям тих політичних сил, які не мають підтримки населення.

Влітку 1919 р за Україну боролися сили УНР, більшовики та білогвардійці.