Яків Головацький: від «Русалки Дністрової» до москвофільства

Далеко непростим був шлях до українства галицьких культурних діячів у ХІХ ст. Одним з них був Яків Головацький - талановитий учений, поет, історик, етнограф, автор граматик, хрестоматії та підручників із геометрії.

На формування поглядів вченого вплинув його брат, який спілкуючись з лідерами національних рухів, був палким поборником тісного союзу слов’янських народів. Завдяки цьому Яків Головацький разом із Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем став на позиції українського патріотизму, які  зміцнювалися під впливом слов’янських народно-визвольних ідей, які були втілені у збірці «Русалка Дністрова».

У своїх етнографічних дослідженнях Яків Головацький обстоював право свого народу на власну землю і свободу, на національне відродження.

Як філолог автор приділив увагу аналізові праць Шафарика, Востокова, Копітара, Галацького та інших учених, довів що українська  мова має повне право на самостійне існування, що літературна мова може будуватися тільки на наріччях, які «у низьких хатинах межи убогим миром тихенько ростуть».

Захопившись ідеями національного відродження, Яків Головацький став одним з активних учасників «Головної Руської Ради». Тому коли у Львівському університеті 1848 року була заснована кафедра філології руської (української), головою серед інших достойних кандидатів було обрано Якова Головацького. Людина енергійна і діяльна, він одразу поринув у культурно-освітню та наукову роботу. Зокрема взявся за ґрунтовне академічне дослідження проблем української мови та літератури.

Розчарування політикою австрійського уряду та засиллям поляків у Галичині призвело до того, що більшість української інтелігенції перейшла на позиції москвофільства. Яків Головацький також зрадив юнацьким захопленням і, зрештою, закінчив свій життєвий шлях далеко від батьківщини.

Але незважаючи на полярну зміну  поглядів, діяльність москвофілів під керівництвом Якова Головацького відіграло значну роль у захисті староукраїнських звичаїв, виступило проти латинізації церковної та світської культури, зокрема проти спроб перевести «руську мову» на латинський алфавіт, замінити юліанський календар григоріанським.

Для поширення своїх ідей москвофіли розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність. По селах і містах створювалися читальні, бібліотеки, школи, кооперативи, різноманітні товариства. Важливим напрямком їхньої діяльності стала боротьба проти пияцтва. Москвофіли започаткували видання серії популярних книжок для селян штучно створеною мовою, яку назвали «язичієм». Поступово на цей суржик переходили й періодичні видання, що друкували етнографічні, наукові матеріали, твори російських і місцевих письменників.

Таким чином діяльність москвофілів створила передумови до виникнення народовського руху, народження ідей соборності та незалежності України. Провідна роль в цьому належить і Якову Головацькому, якому судилося розпочати справу українського національного відродження в Галичині.

Андрій Маранський 9 клас