Італія в пер. пол. ХІХ ст.

Поразка революції 1848-1849 pp. → частина Півночі (Австрія),  Папська область ( французькі війська). відновлення феодально-абсолютистських порядків, репресії → повільний господарський розвиток – залізниць, внутрішні мита, неврожаї на Півдні.

Сардинське королівство (П'ємонт) - конституційна монархія та ліберальне законодавство. КамілоБенсо Кавура (1810-1861) - у 1847 р. заснував газету "Відродження" (походить термін національне відродження), очолив уряд. Гарібальді - досвідчений майстр "лисячої політики", йти на компроміс. Справу свого життя визначив об'єднання Італії.

Економічні реформи: залізничне будівництво, фінансової системи, розбудова промисловості, торгівля.

Кавур мав на меті приєднати визволені Венецію, Ломбардію разом із Пармою та Моденою до Сардинського королівства, заручитися підтримкою Франції та Англії. Участь у Кримській війні.

Паризький мирний конгрес 1856 р. Кавур програму вирішення італійського питання.

У 1858 р. таємний договір з Наполеоном III, проти Австрії.

Франко-італійська у битвах під Мадменто, Сольферіно і Сан-Мартіно розгромила австрійців і визволила Ломбардію. В Модені, Пармі, Тоскані народні повстання.

Наполеон III, зрадив, уклав мир з Австрією (1859 p.). Австрія передавала П'ємонтові Ломбардію, а Франція одержувала Савойю та Ніццу. Інші держави Італії поверталися під контроль Австрійської імперії.

1860 р. з ініціативи Кавура в державах, що повинні були повернутися під зверхність Австрії (Тоскана, Модена, Парма, Романья), було проведено плебісцит про злиття цих держав із Сардинським королівством. Франко-італо-австрійська війна, хоч і не досягла кінцевої мети, все ж таки започаткувала об'єднання Італії.

Південь: республіканці (Мадзіні) готували повстання в Неаполітанському королівстві та о. Сицилія. Гарібальді очолив загін в Генуї (П'ємонт). 1860 р. прибув на острів, Гарібальді своїми декретами скасував феодальні повинності та оголосив про розподіл землі між селянами. Вирішальна битва біля м. Калатафімі в Західній Сицилії. Загін Гарібальді ("червоносорочечники") розгромив  неаполітанські  війська та рушив на Палермо (головне місто Сицилії). За 18 днів армія пройшла від "носка" Апеннінського півострова до Неаполя. Королівська армія капітулювала.

Кавур сам розбив папські війська, але на Рим не пішов.

У Неаполі плебісцит, за приєднання до П'ємонту. Гарібальді передав владу Віктору - Еммануїлу, королю П'ємонту.

У лютому 1861 р. в Туріні відбулось урочисте відкриття парламенту, який потвердив створення Італійського королівства - конституційна монархія з двопалатним парламентом - сенатом, члени якого довічно призначалися королем і палатою депутатів. Майновий ценз.

 Венеціанська область (Австрія), Рим (контроль Наполеона III) 1862 р. Гарібальді невдалу спробу захопити Рим.

1866 р. приєднання Венеції скористалися поразкою Австрії під м. Садова від прусської армії у війні за Шлезвіг і Гольштейн. Франко-прусська війна → приєднання Папської області.

1870 р. Об'єднання Італії завершилося.