Облаштування повоєнного світу

Перша світова війна

Паризька конференція 18 січня 1919 р.26 держав + 4 домініони (Росії не було, 48 років тому утворення Нім. імперії). «Велика четвірка» - Вудро Вільсон, Жорж Клемансо, Девід Ллойд Джордж, Віктор Орландо, а ткож «Велика трійця». «Рада чотирьох».

“Рада десяти” (по два члени від США, Франції, Великобританії, Японії, Італії), решта формально. Головував Жорж Клемансо.

Протистояння де проводити – Франція-Швейцарія, Англія і Франція – США малий внесок у війну (не випустили жодного снаряду, але те що 1 млн. американців на Західному фронті сприяли перелому, вже не згадували), Росія-Антанта, Вудро Вільсон (США) в ролі миротворця.

США претендували на роль міжнародного арбітра.

Ситуація в світі: сприяти запобіганню нового джерела війни з Німеччини. Боротьба з поширення комуністичної ідеї світової революції з Росії. Внаслідок розпаду А-У та Російської імперій ряд держав, дестабілізація їх внутрішнього розвитку. Монархії в Німеччині та А-У пали. Франція і Німеччина під час війни таємно обіцяли Японії особливий статус в Азії, Італії – території А-У.

Англія намагалася захопити колонії Німеччини в Африці та Туреччини на Близькому Сході. Не хотіли могутності США.

Франція реванш, послаблення Німеччини на континенті, повернення Ельзасу та Лотарінгії. Отримала 50% репарацій.

Італія землі Австро-Угорщини на Балканах.

Японія німецькі колонії на Тихому океані.

США рівноваги між Англією та Німеччиною, не дати послабити останню. Створення Лігі Націй.

Українське питання без запрошення прибула делегація УНР-ЗУНР. Вимоги: визнання незалежності, виведення військ Антанти, польських та румунських, допомоги в боротьбі з більшовицькою Росією, Добровольчою армією А.Денікіна, припинення війни Польщі проти ЗУНР. (Центральна Рада домагалася підтримки Антанти. Не отримавши її УНР 9 лютого 1918 р. уклала договір з Німеччиною: військова допомога взамін поставок продовольства).

Міністр закордонних справ Брит лорд Керзан запропонував етнічний кордон між Україною та Польщею – «лінія Керзона». На конференції Польщі була передана Східна Галичина (1919), уряд ЗУНР не був визнаний. Антанта хотіла сильної Польщі на протидію Німеччині. 1923 р рішенням Ради послів країн Антанти затверджено Галичину за Польщею. Закарпаття за Сен-Жерменським договором Чехо-Словаччині.

28 липня 1919 р. підписаний Версальський договір з Німеччиною:(маршал Фош « Це не мир. Це перемир‘я на 20 років»)

Єдиний винуватець війни. Після ратифікування вступив в дію 10 січня 1920 р. 440 статей, 15 частин, протокол. Не ратифікований США.

-               територіальні Франції – Ельзас та Лотарінгію, Саарську область та лівий берег Рейну окупований на 15 років, на схід від Рейну підлягала демілітарізації, Ейпен та Мальмеди відходили Бельгії. Данії північна частина Шлезвича, Східна Пруссія відокремлювалася від Німеччини «польським коридором». Польщі Познань та Померанія, західна і Східна Прусія, частина Верхньої Сілезії. Данциг (Гданськ) Мемель (Клайпеда), Саар “вільні міста” – Ліга Націй, в майбутньому вирішити на референдумах. Колонії під мандат Ліги Націй, поділили Англія, Франція, Бельгія, Японія. Заборона об‘єднання Австрії та Німеччини.

-                     економічні репарації (кількість встановлена на Лондонській конференції) 132 млрд. марок з них Франції 52%, Англії 22%, Італії 10%.

-                     військові демілітаризація Німеччини, заборона мати підводний флот, військову та морську авіацію. Чисельність армії 100 тис. чол. Видати воєнних злочинців.

Договори з союзниками Німеччини.

Вудро Вільсон “14 пунктів”: 8 січня 1918 р.

-       відмова від тайної дипломатії,

-       свобода торгівлі та мореплавства,

-       право народів на самовизначення,

-       необхідність роззброєння.

-       створення Лігі Націй, мета охороняти мир і безпеку.

Ліга Націй– міжнародна організація. Не вдалося стати гарантом миру. Сенат США не ратифікував Версальський договір. Був підписаний інший без статей про Лігу Націй.

Статут 26 з 400 статей Версальського договору44 держави, 31 брали участь у війні, 13 новостворених. Існувала до 1946 р., реально до 1939. Неофіційна емблема – зірка (п‘ять континентів). Мови англ,, фр, іспанс. Фр пропонувала армію, Брит відхилила.

Асамблея

збори країн, 1 голос, рішення приймалося тільки одностайно

Рада Ліги Націй

4 потійні члени (Брит, Фр, Італ, Японія), 4 тимчасові (змінювалися щорічно)

Секретаріат 11 відділів

Мандатна комісія

Мандатна система - опіка над територіями від імені Ліги.

Категорії: А, В і С. Мандат "С" забороняти проникнення в підмандатну територію іноземного капіталу, за законами держави-мандатарія.

Великобританія отримала манданти на Палестину і Месопотамію, Танганьику, частини Того і Камеруну. Франція - на Сирію, Ліван і фрагменти Камеруну і Того, що не увійшли до мандату Великобританії. Бельгія - на Руанду-Бурунді. Японія - на Маршаллові, Каролінські і Марианские о-ва. Південно-африканський Союз - на колишню німецьку Південно-західну Африку, Австралія - на о. Науру, колишню німецьку частину о. Нова Гвінея і острови на південь від екватора. Нова Зеландія - на о-ва Західне Самоа.

Протиріччя Версальської системи:

-       англо-американські за світове лідерство. США спроба вирішити російське питання, опір європейців;

-       колоніальна система замінена мандатною, але суттєво не відрізнялася;

-       Польща претендувала на кордони ХVІІІ ст.

-       Чехословаччина та Югославія штучно утворенні , багато національних меншин;

-       важкі умови договорів стали причиною виникнення реваншизму, фашизму та розв’язування Другої світової війни.

Японія захопила великі території на Далекому Сході, в зоні Тихого океану, Китай. Це суперечило інтересам США та Англії. США пропонували “політику відкритих дверей” в Китаї, Великобританія зони впливу.

12 листопада 1921 р. відкрилася Вашингтонська конференція.

США хотіли нового співвідношення сил в Тихому океані.

Делегація Росії та Далекосхідної республіки на конференцію не допущені.

“Договір 4 держав” (США, Великобританія, Франція, і Японія) – японсько-англійський союз 1902  р. скасовувався, визнавали розподіл островів і Тихому океані, спільний їх захист від нападів інших держав, спільні дії проти національно-визвольних рухів.

“Договір 5 держав”  (+Італія) – про кількість флотів (5:5:3:1,75:1,75), лінкори не перевищувати 35 тис. тон водотоннажності, загальний тонаж авіаносців (найбільший США і Англія), корабельні гармати не більше 16 дюймів, військово-морські бази США і Англії на ближче 5 тис. км. від Японії..

“Договір 9 держав” (+Бельгія, Нідерланди, Португалія, Китай) – принцип відкритих дверей, цілісність та суверенність Китаю, не використовувати внутрішню ситуацію (боротьба двох урядів)для отримання вигоди.

Версальсько-Вашингтонська система:

Позитивне:

-         визнання прав на самовизначення народів;

-         відмова від війни, як засобу вирішення конфліктів;

-         створення першої міжнародної організації Ліги Націй;

-         гарантовано цілісність Китаю;

-         Незалежність Польщі, Ч-С, Угорщини та ін.

-         розпад імперій.

Протиріччя:

-         кабальні умови договорів з новими демократичними урядами, які відповідали за злочини імперій;

-         несправедливі договори породили реваншизм;

-         репарації несправедливі і нереальні;

-         штучні кордони держав, несправедливі, як і до війни, національні питання;

-         продовження боротьби за ринки збуту та сировину;

-         Антанта не визнавала Росію.

10 квітня – 19 травня 1922 р. Генуезька конференція.Російське питання”.29 країн (з домініонами 34). Мета: економічне відновлення Центральної і Східної Європи. Захід вимагав виплат боргів царської Росії та націоналізованих іноземних підприємств, ліквідувати монополію на зовнішню торгівлю. Більшовики компенсації інтервенції, економічну допомогу та кредити, торгівельні угоди. Не вирішено жодне питання.

Ізоляція СРСР та Німеччини призвела до їх зближення.

16 квітня 1922 р. в м. Рапалло таємна нічна нарада («піжамна нарада»), сепаратний договір, Георгій Чичерін-Вальтер Ратенау, встановлені дипломатичні відносини, Німеччина не вимагала компенсації за націоналізовані підприємства та будь яких взаємних збитків, економічні та торгівельні зв’язки. Німеччині заборонялося виробництво зброї, по договору вироблялося в СРСР. Доповнено торгівельною угодою та 1926 р. пактом про ненапад.

кін. 1922 р. – поч. 1923 р. загострюються відносини Німеччини з країнами переможницями.

Великі репарації, територіальні втрати промислових районів та джерел сировини призвели до кризи. США та Англія пропонували допомогу, Франція проти.

15 червня – 19 липня 1922 р. Гаазька конференція продовжила розгляд “російського питання”. США пропонували СРСР кредити на розвиток вільної економіки, було відхилено. Дві комісії: російська і неросійська. Іноземна приватна власність, зовнішні борги, кредити. В глухий кут відносини з Росією. Не прийняли рішення.

20 листопада 1922 р. – 24 липня 1923 р.  Лозаннська конференція з питань близького сходу. Туреччина виступила проти англо-грецької окупації. В результаті була встановлені сучасні кордони країни та знято з неї контроль. Вільний прохід Боспор та Дарданели. Туреччина сплатити частину боргу Османської імперії.

Проблема репарацій: Версальський договір не визначив суму. 1920 р. визначено та розподілені квоти, французи – «історичної справедливості», послаблення Німеччини. 1921 р сума зменшена. В 1922 р Німеччина не спроможна платити. 1923 р. Франція та Бельгія окупували Рурську область – «серце» німецької економіки. Німецькі робітники страйк. Друк грошей, гіперінфляція. Під тиском світу вивели війська.

Американський банкір Чарльз Дауес і британський міністр закордонних справ Джозеф Остін Чемберлен (Нобелівська премія) запропонував допомогу Німеччині.

США надавали кредити для розвитку промисловості та виплаті репарацій. Затверджений на Лондонській конференції.

«План Дауеса»

-       Франція виводить війська з Руру.

-       Німеччина сплачує репарації.

-       Джерело прибутки за рахунок високих податків на товари вжитку, а також важкої індустрії.

-       США значні кредити.

Використали на житлове будівництво та громадські роботи, зменшення інфляції та безробіття. Ринок збуту була Росія. Європа позбувалася конкурента.

5-16 жовтня 1925 р. Локарнська конференція для вирішення Німецько-Французького протиріччя.

Намагалися протиставити Німеччину – СРСР.

“Золотий дощ” американських доларів зростив машину “третього рейха”.

Підписано: Рейнський гарантійний пакт (Англія, Франція, Бельгія, Німеччина, Італія) – визнавали існуючі кордони, не нападати одна на одну, спірні питання вирішувати через міжнародний арбітраж, в разі порушення допомагати жертві, Рейнська область вільна від озброєнь.

Франко-польський франко-чехословацький договори: не спрямовані проти східних кордонів Німеччини, допомога в разі нападу Німеччини.

Протиріччя: не задовольняли поляків та чехів, в разі нападу Німеччини, Англія і Італія могли не допустити щоб Франція стала на їх захист, Польща в разі війни з СРСР Франція не могла провести війська через Німеччину.

Міністр закордонних справ Німеччини Густав Штреземан відмовлявся визнати східні кордони, але визнавав їх зміну мирним шляхом. 1926 р. Німеччину прийняли до ліги націй. Локарно стало останньою рискою під ІСВ, надія на мирне врегулювання.

1928 р. 65 країн підписали договір «пакт Бріана-Келлога» - відмова від війни, як методу вирішення міжнародних проблем, окрім «самозахисту». Наступного року Арістід Бріан ідея створення Сполучених Штатів Європи. Німеччина сподівалася на поступки, Франція що німці забудуть образи Версальського договору. США і СРСР не були присутні в Локарно.

1929 р. «план Дауеса» замінений на «план Юнга». Оуен Юнг – голова комітету з репарацій Ліги Націй. Знижено  суми репарацій (виплати з бюджету та прибутків залізниць, відрахування з прибутків промисловості скасовувалися), зняття контролю над Німеччиною, війська союзників на 5 років раніше вийшли з Рейнської зони.  Почалася мілітаризація Німеччини орієнтована на Схід. План проіснував фактично до 1931 р, хоча формально скасований в 1932 р.

Тоталітаризм

Тоталітаризм – (вперше використаний в Італії в пер. пол. ХХ ст. Дж.Джентіле)  режим з тотальним контролем держави за суспільством та економікою. Антипод до демократії.

В демократичному суспільстві свобода також обтяжена відповідальністю в тому числі і економічною. Вибір людиною джерела життєзабезпечення, та відповідальність за власний благоустрій.

Передумови: страждання та розчарування поч 20 ст. економічні кризи, війни та революції, ІСВ. Демократія не виправдала сподівань. Популярність «сильної» влади.

Тоталітаризм не залишає людині свободи вибору, але гарантує допустимий мінімум, взамін повного контролю. Люди змушені йти на такий компроміс в результаті важких суспільних криз.

Основні риси тоталітаризму:

·        контроль суспільного життя, уніфікація відповідно до офіційної ідеології;

·        контроль над особистістю через сім’ю школу, засоби масової інформації, суспільні організації.

·        дегуманізація, перетворення людини з цілі в засіб;

·        монополія партії, зрощення партії та держави;

·        насилля і терор;

·        державний контроль економіки;

·        матеріальна та духовна ізоляція;

·        культ особи вождя.

Три різновиди: більшовизм (СРСР), фашизм (Італія), націонал-соціалізм (Німеччина).