УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Підручник

 Друга світова війна (Всесвітня)

Передумови війни 1939 р.

23 серпня Радянсько-німецький пакт про ненапад на 10 років, таємний протокол  Рибентропа-Молотова «розмежування сфер інтересу» по лінії рік Нарва, Вісла, Сян. 

Підписання В'ячеславом Молотовим Пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною 23 серпня 1939 року 

Західна Україна, Західна Білорусія, Латвія, Естонія, Фінляндія, Литва (включена за договором у вересні),  відходили до СРСР, інші території на захід від лінії Керзона (кордону між Росією та Польщею визначених на Паризький мирній конференції у 1919 р), в т.ч. Лемківщина та Холмщина потрапляли до німецької зони

17 вересня частини Червоної Армії, які увійшли на польську територію Галичина і Волинь (Український фронт особливого Київського військового округу Семен Тимошенко, Західна Білорусь Білоруський БОВО Ковальов).

Місця масового розстрілу польських офіцерів у квітень-травень 1940 Катинський ліс під Смоленськом, під Харковом 15 тис.

Німецькі солдати ламають шлагбаум на німецько-польському кордоні. 1 вересня 1939 р. 

Польська карикатура на пакт Ріббентропа - Молотова «Прусська присяга на вірність Москві». Слова Сталіна: «Пакт ми тобі, Ріббентропе, підписали. Ти в ручку нас поцілуй, пакт бери, а що робитимемо далі, подумаємо». 

22 вересня  у Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі відбулись спільні паради радянських і німецьких військ на честь перемоги над Польщею.

Підписання Договору про дружбу і співробітництво між Третім Рейхом і СРСР 28 вересня 1939 року. 

Вермахт та РСЧА протягом вересня 1939 року весь час мусили координувати свої дії. Фото 22 вересня 1939 року, Бундесархів 

28 вересня Договір про дружбу і кордони - Холмщина, лівобережне Надсяння, Лемківщина і Підляшшя (так зване Закерзоння) за німцями, Литва до СРСР.

Делегація Західної України на Третій позачерговій сесії Верховної Ради УРСР. Київ. 1939 р.

Основні дати та події по приєднанню західноукраїнських земель:

22 жовтня вибори до Народних зборів,

кін жовтня Декларація про воз'єднання,

листопад ухвалення закону про включення. 

Утворено шість нових областей – Волинську, Дрогобицьку, Львівську, Рівненську, Станіславську та Тернопільську.

"Золотий вересень"

(+) медицина, освіта (деполонізація, українізція), зміна польського керівництва

(─) колективізація, падіння виробництва від націоналізації, терор, депортація 10% населення.

Репресивні заходи проведені радянською владою в західноукраїнських землях УГКЦ, «Просвіти», газети,  політ партії, НТШ, судовий процес січень 1941 р. ОУН.

червень 1940 ультиматум Румунії, приєднані Північна Буковина створення Молдавської РСР( з 1924 автономна у складі УСРР).

Події 1939-1940 рр. на українських землях історики тлумачать як «анексію»,«возз'єднання», «включення до складу СРСР». Який вислів Ви вважаєте правильним? Свою точку зору обґрунтуйте.

Деякі історики вважають, що, підписавши пакт з Німеччиною та взявши участь в розподілі Польщі, СРСР сприяв розв'язанню Другої світової війни. Чи згодні Ви з такою точкою зору?

Швейцарському історику В.Хоферу належать слова: «Сталося виняткове явище – договір уклали між собою антифашист №1 Сталін і анти більшовик №1 Гітлер. При цьому кожен з них зрадив свою ідеологію: Сталін зрадив світовий комуністичний рух.., а Гітлер поводився так, нібито відмовився від планів щодо завоювання життєвого простору на Сході». Як Ви розумієте вислів швейцарського історика? Чи згодні Ви з його думкою?

Радянсько-німецька війна

План «Барбароса»  бліцкриг глибоке швидке просування танкових груп, до Волги, відділити азійську частину.

Союзниками Німеччини у війні були Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина (допомогу також надавали Іспанія та Болгарія).

Визначаючи політичну мету війни проти СРСР, 21 липня 1940 р. Гітлер заявив, що на території західних районів СРСР мають бути створені три держави – Україна, Білорусь і Федерація Балтійських республік під протекторатом Німеччини. З весни 1941 р.  відмовився.

Оборонні операції 1941 р.

Німецькі угрупування, які наступали на СРСР: 

«Північ»В.-Й. фон ЛеєбЛенінград, Прибалтика

«Центр»Ф. фон БокМосква, Мінськ, Смоленськ

«Південь»Г. фон РундштедтУкраїна, Крим

Радянські Київського особливого військового округу (КОВО), перетвореного на Південно-Західний фронт (командуючий – генерал-полковник М.Кирпонос) і Одеського військового округу (ОВО), перейменованого в Південний фронт (командуючий – генерал І.Тюленев).

30 червня було створено Державний комітет оборони (ДКО) Ставку Верховного Головнокомандування (СВГ), очолив Й.Сталін

26 червня 1941 р. спеціальна комісія з евакуації (Д. Жила).

26 червня 1941 р. указ про режим робочого часу на період війни.

Друга світова війна (всесвітня)

Михайло Кирпонос

23-29 червня танкова битва Луцьк-Броди-Рівне-Дубно, (Танковим і моторизованим частинам групи генерала Клейста протистояли радянські механізовані корпуси,  М.Кирпонос).

7 липня-26 вересня  оборона Києва (19 вересня) 72 дні Південно-Західний фронт командувач Кирпонос

5 вересня – 16 жовтня Оборона Одеси Приморська армія і Чорноморський флот 73 дні.

30 жовтня 1941-4 липня 1942 – Оборона Севастополя, 250 днів

Найбільшим котлом першого етапу війни Уманський 6 і 12 армії

Причини поразки Червоної Армії

1. Раптовість нападу

2. Прорахунки у визначенні напрямку головного удару ворога.

4. Негоовність для ведення оборонних боїв. Передбачалось вести війну «малою кров’ю і на території ворога».

6. На новому кордоні не було завершено будівництво оборонних споруд («лінія Молотова»). Оборонні споруди на старому кордоні («Лінія Сталіна») були роззброєні.

7. Масові репресії в армії

8. Низький рівень підготовки

9. Війська не були вчасно приведені у бойову готовність, незважаючи на те, що сталінське керівництво було вчасно попереджено про можливий напад.

10. Авіація була зосереджена на основних аеродромах, а не на польових, що призвело до величезних втрат на початку війни. 

Лінія фронту на березень 1943 р.

1942  р.

після Московської битви

25 грудні 1941-2 січня 1942 Керченсько-Феодосійська десантна операція

травень поразка в Криму, падіння Севастополя 250 днів

12 травня 1942 р провал Харківської операції 12 травня 1942 р Барвінковськкий виступ

22 липня  остаточна окупація України м Свердловськ Ворошиловоградської обл.

Окупаційний режим

Новий порядок. План «Ост»  колонія, «життєвий простір» для німецьких колоністів, виселення . 20-22 вересня Бабин Яр.                                                     

 Поділ України:

2. «Трансністрія»: до Румунії Чернівецька та Ізмаїльська (Румунії), Одещщина, частина Вінницької, Миколаївської, 

1. Дистрикт «Галичина»:  до Польського генерал-губернаторства центр Краків, Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська

4. Військове командування Чернігівщина, Сумщина, Харківщина і Донбас Решта 

3. Рехскомісаріат «Україна» центр Рівне шість округів Дніпропетровськ, Мелітополь, Миколаїв, Київ, Житомир, Рівне Еріх Кох (називали «коричневим царем України»), 

Закарпаття з 1939 Угорщина

Сидір Ковпак

Тарас Бульба-Боровець

Кирило Осьмак

Володимир Кубійович

Андрій Мельник

Степан Бандера

Роман Шухевич

Олена Теліга

Олег Кандиба (Ольжич)

Тимофій Строкач

Микола Ватутін

Амет-Хан Султан

30 червня Українські національні збори відновлення Української держави

прем´єр Ярослав Стецько 

«Акт проголошення відновлення Української держави» благословив Андрій Шептицький.  

Радянський партизанський рух

Відновлення радянської влади

керівники С. Ковпак, С. Руднєв, Федорович, Мельник, Наумов, Сабуров

Керівництво: 30 травня 1942 року Центральний штаб партизанського руху (Пономаренко) Український штаб (Строкач)

Молодіжні підпільні організації «Партизанська іскра" Кримка Одеської обл (вчитель Моргуненко)

«Велика лісова війна»

«рейкова війна» під час Курської битви зірвати просування німців 1943 року 12 червня Карпатський рейд С.Ковпака

"концерт" на території Росії, Молдавії, Білорусії. 

ОУН-УПА 

Відновлення української держави

ОУН Мельниківці і Бандерівці

1941 р. – створення мельниківцями у Києві Української національної ради (М.Величковський), як передпарламент майбутньої Української держави (у листопаді 1941 р. заборонена)

1941 р. Т. Бульба-Боровець військо­ве формування української міліції «Поліська СІЧ»,  на Поліссі та Волині

14 жовтня 1942 створена УПА Волинь і Полісся

УПА мельниківці, бендерівці, «бульбівці» Волинь й Полісся, район Холодного Яру на Черкащині весна 1943 р.

Волинська трагедія 1943 р. обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені УПА та польською Армією Крайовою.

ІІІ Надзвичайний великий збіру ОУН-Б червень 1943 р. передача землі селянам, вибір форми господарювання, рівність всіх націй, свободу політичних партій

липень 1944 р створена Українська головна визвольна рада (Кирило Осьмак), після перемоги передати владу УЗ,  та Генерального секретаріату,(Р.Шухевич).

Діячі культури знищені фашистами: Олена Теліга, Олег Кандиба (Ольжич), син Олександра Олеся,

Польський: прорадянська Армія Людова і підпорядкованою лондонському еміграційному уряду Армія Крайова.

Рух спротиву в Україні в 1941-1945 рр. I Пишемо історію 

Сили, які співпрацювали з німцями загони «Роланд» «Нахтігаль», стрілецька дивізія СС «Галичина» весна 1943 мельниківці (В. Кубійович член Українського центрального комітету, легальни організація на окупованих землях)

18 грудня 1942  звільнили с Півнівка Мілітопольського району Ворошиловоградської області,        

                  Наступальні операції 1943  р.

після  Сталінградської битви 17.07 42– 2.02.43 

План  визволення Донбасу  (операція «Стрибок»),  Харківського промислового району (операція «Зірка»).

16 лютого Невдале звільнення Харкова.

28 липня 1942 р.  наказ № 227 («Ні кроку назад»)загороджувальні загони.

План  визволення Донбасу  (операція «Стрибок»),  Харківського промислового району (операція «Зірка»).

16 лютого Невдале звільнення Харкова.

Курська битва 5.07- 23.08 1943 р. 23 серпня звільнили Харків (Степовий фронт)

5 липня 1943 Курської битви 23 серпня звільнили Харків (Степовий фронт)

 «Східний вал» німці почали будувати укріплення по Дніпру. Наказ  про застосування в Україні тактики «випаленої землі», яка  передбачала знищення перед відступом німецько-фашистських частин всіх промислових об’єктів і матеріальних цінностей Донбасу.

вересня 1943 року Донбаська  Чернігово-Прип´ятська серпень – грудень 1943 

«Битва за Дніпро» Київську наступальну операцію перекинули війська з Букринського на Лютіжський плацдарм 

6 листопада звільнили Київ.

«Сірі піджаки», «чорносвитники» — це новобранці, що були поспіхом мобілізовані  та непід готовленими кинуті в бій (1943 р).

Фронти радянських військ, що діяли на території України в 1943-1944 рр.

Воронезький фронт Перший Український фронт (М.Ватутін)

Степовий фронт Другий український фронт (І.Конєв)

Південно-Західний фронт Третій Український фронт (Р.Малиновський)

Південний фронт Четвертий Український фронт (Ф.Толбухін)

1944 р.

Амет-Хан Султан — національний герой кримсько-татарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 30 червня 1945 року за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. З 1947 до 1971 року — льотчик-випробувач.

Відбудова:

серпень 1943 р Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) постанова «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації». 1944 р Хрущев перший секретар ЦК КП(б)У, уряд УРСР. Відновлення репресій  О.Довженко, ще у 1942 р. записав у своїх щоденниках: «Прокурорів у нас вистачить на всіх, не вистачить вчителів, бо загинуть в армії, не вистачить техніків, трактористів, агрономів. Вони теж поляжуть у війні, а прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі й здорові, як ведмеді, досвідчені в холодному своєму фахові. Напрактиковані краще од німців ще з тридцять сьомого року».

Участь України в завершальних операціях Другої світової війни

1-го Українського фронту штурмували Берлін, провели Празьку операцію.

2-й, 3-й, 4-й Українські фронти звільняли Румунію, Угорщину, Болгарію, Югославію, Австрію, Чехословаччину. 

2-го Українського фронту у розгромі Квантунської армії.

Українці брали участь у війні з нацистами у складі польських і чехословацьких формувань, а також в арміях США, Канади, Франції.

Ялтинська (Кримська) конференція (4-11 лютого 1945 р.) Західна Україна і Західна Білорусія залишалися у складі СРСР.

Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) Кордони Польщі встановлювалися згідно з домовленостями на Ялтинській конференції. 

Жінки України: час і доля | Пишемо історію