Діяльність спричинила те, що народна мова русинів поступово набула рис літературної української мови і стала впроваджуватись у повсякденний вжиток.

Маркіян Шашкевич (1811–1843) «руський соловей». Під впливом «будителів» західних слов’ян, «Енеїди» І.Котляревського та збірники народних пісень М.Цертелева і М.Максимовича, став писати літературні твори українською мовою.

Іван Вагилевич (1811–1866) та Яків Головацький (1814–1888) та  20 однодумців. 1832 р. Мета: творення на підставі русинської народної мови літературної. (Шевченко),  запровадити українську мову в усі сфери життя.

1836 р. М.Шашкевич  уперше в історії Східної Галичини проголосив рідною мовою промову в музеї семінарії перед представниками духовної влади і гістьми.

1833 р. збірка власних поезій та перекладів «Син Русі», але видати її не змогли. (проти навіть єпископ Михайло Левицький може загострити відносини з віденським урядом - рутенство, гальмувало відродження)).

1834 р. збірка «Зоря». Альманах містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головні ідеї:

·   засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;

·   уславлення народних ватажків – борців за національне і соціальне визволення народу;

·   визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями виявився роз'єднаним державними кордонами;

·   заклик до українських патріотів змагатися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.

Необхідність перейти від пропаганди української мови до боротьби за національне.

Федерація слов’янських народів, держава, яка об’єднає східних і західних українців.

Спроби видати альманах знову наразилися на спротив імперських урядовців і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання книги було заборонено як віденською, так і львівською цензурою. У 1836 р. І.Вагилевич і М.Шашкевич переклад– «Слова о полку Ігоревим» українською мовою. М.Шашкевич підготував підручник для молодших школярів «Читанка для діточок» українською мовою, не надруковані.

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком 1836 р. у Пешті накладом 1 тис. примірників Це була перша книжка українською мовою на західноукраїнських землях. Увесь наклад «Русалки Дністрової» було конфісковано і знищено. Врятувати пощастило лише 200 екземплярів, що їх трійчани встигли розпродати, подарувати друзям або залишити для себе.

Протягом 40-х рр. вийшли дві «Граматики», написані І.Вагилевичем (1845 р.) та Я.Головацьким (1849 р У дусі романтизму популяризації історичного минулого.

Програмні засади українського національного руху, стаття Я.Головацького «Становище русинів у Галичині» (1846 р.). Головна руська рада, що виникла 1848 р., поклала їх, на думку сучасних істориків, в основу своєї діяльності.