Політичне становище: юридично УСРР незалежна (з березня 1918 р), мала власну конституцію та органи влади. Але реально правлячою була більшовицька партія, місцеві організації КП(б)У не мали автономії.

Історія КП(б)У

Не було окремої організації частина РСДРП. КП(б)У утворена 18-20 квітня 1981 р. у Таганрозі. Пропозиція Е.Квірінга утворити компартію, яка буде обласною організацією РКП(б), більшість пропозиція Скрипника про незалежну компартію, зв'язок з РКП(б) через Комуністичний Інтернаціонал. Новій І з'їзд Компартії більшовиків України 5-12 липня 1918 р. у Москві. Пропозиція Скрипника відхилена.КП(б)У складова РКП(б), підпорядкування програмним питанням, перший секретар Г.П'ятаков. Більшість за незалежність КП(б)У та України.

Секретарі ЦК КП(б)У П‘ятаков, Серафіма Гопнер 1918, Квіріг 10.1918-03.1919 П‘ятаков 03-05 1919, Косіор 05.19-11.1920, Молотов 11.1920-03.1921, Мануїльський 12.21-04.1923, Квірінг 04.1923-03 1925, Каганович 04.1925-07.1928, Косіор 07.1928-01.1938, Хрущев 1938-1947 .

РКП(б) не була звичайною політичною партією (громадсько-політичною організацією для представництва в органах влади), вона диктувала формувала органи влади та диктувала їм свої рішення (Риси тоталітаризму).

У 1919 р спільна армія, єдине керівництво під контролем ЦК РКП(б). Єдина фінансова система. Керівництво економікою – ВРНГ РСФРР. Найважливіші закони діяли і на території республіки, або дублювалися.

На початку 20-х рр. ряд двосторонніх та багатосторонніх договірних угод – «договірна федерація». УСРР – псевдодержава. Зміст договору: узаконювалися об‘єднання наркоматів військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів сполучення, пошт і телеграфів, вищих рад народного господарства обох республік, вони входили до РНК РСФРР і мали уповноважених при РНК УСРР на правах народних комісарів. Керівництва найважливішими галузями йшло з Москви. УСРР право на окремі військові формування. V Всеукраїнський з‘їзд рад у 1921 р госплан УСРР складова частина плану всіх республік. Координація з Москви.

Московське керівництво іноді приймало дискримінаційні рішення щодо республік. 1922 р. Наркомат фінансів скоротив бюджет України, пропонувалося поділити Україну на два економічні райони: Південний (Харків), Південно-Західний (Київ), це порушувало територіальну цілісність України. Радянські чиновники розглядали сукупність радянських республік, як єдину державу і прагнули управляти як звичайними адміністративно-територіальними одиницями. Невдоволення населення та керівних органів республік. Але серед керівництва українців було менше 1\4, у той час коли українці складали 80% населення. Кервництво КП(б)У не володіло укр. мовою, не знали місцевих традицій, були ініціаторами ігнорування національної культури, презирливе ставлення. Шовінізм викликав опір населення, прагнення до реального суверенітету.

ЦК РКП(б) створив комісію по підготовці проекту рішення про відносини РСФРР з іншими республіками. 23-24 вересня 1922 р. комісія затвердила проект «автономізації» наркома національних справ Й.Сталіна, який був противником державного суверенітету радянських республік. Вислови «так звана незалежність, так званих республік», «цих, з дозволу сказати, держав». Ідеал – світова революція та світова федерація радянських соціалістичних республік. Прагнення до створення держав, як сепаратизм та реакційність.  У вересні- поч. жовтні 1922 р. при розгляді проекту з критикою виступила ЦК Компартії Грузії. ЦК КП(б)У не мало чіткої позиції, якщо ЦК РКП(б) визнає за необхідне входження УСРР до складу РСФРР, Компартія України не наполягатиме на своєму рішенні. Прихильниками «автономізації» були перший секретар ЦК КП(б)У Д.Мануїльський, («Липовий українець» Й.Сталін), противником був Х.Раковський, вважав його небезпечним для радянського ладу.

В.Ленін виступив з критикою, вважав що жорстокий централізм, спричинить відцентрові тенденції. План входження на однакових умовах у нове державне об‘єднання – Союз Радянських Соціалістичних Республік. 6 жовтня 1922 р. він був затверджений пленумом ЦК РКП(б), з правом виходу. План був формальним, тому що керівництво здійснювалося більшовицькою партією.

Пропаганда утворення СРСР, за умов монополії більшовиків, противники ідеї не мали можливості висловити свої думки. Х.Раковський висловлювався за переведення наркоматів закордонних справ та зовнішньої торгівлі у республіканські, за більш чітке визначення прав і інтересів республік, що могло захистити їх від великодержавних зазіхань центру, Сталін засудив ці вимога, як прагнення відмови від федерації, та заміну її на конфедерацію (союзом суверенних держав, об‘єднаних координацією дій у певних цілях). 1923 р. його було звільнено з посади голови уряду. Замінив В.Чубар, провідник політики центру.

Проекти створення союзу

Юридичне оформлення СРСР:

10 грудня у Харкові VІІ Всеукраїнський з‘їзд рад схвалив Декларація про утворення Союзу РСР і проект Конституції СРСР. Такі рішення всі республіки.

30 грудня 1922 року на І з‘їзду Рад СРСР виступив Й.Сталін, прийнято декларацію та договір про утворення СРСР: РСФРР, УСРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація (створена у 1922 р з Грузії, Вірменії, Азербайджану). ( 1922 – 4, 1924-25 + Узбецька, Туркменська(6), 1929 Таджикська(7), 1936 ЗСФСР поділена на Азербайджанську, Армянську та Грузинську (10) 1939-1956 Карело-Фінська, 1940 Молдавська, Литовська, Латвійська Естонська (16)).

Конституція 1924 р: Для підготовки Конституції комісія (М.Калінін)1923 Конституція СРСР. Остатояно затверджена на ІІ з‘їзді рад СРСР.

У травні 1924 р. ІХ Всеукраїнський з‘їзд рад вніс зміни в текст Конституції УСРР: права керівництва внутрішніми справами, юстицією, с/г, освітою, охороною здоров‘я, соціальним забезпеченням, передбачала добровільний вихід із Союзу. До відома центру: продовольчі справи, фінансові питання, робоча сили, промисловість, зовнішньополітичні відносини, армія і флот, зовнішня торгівля, засоби зв‘язку. Права України ще більше звузилися. СРСР псевдофедерація. Позитивне: територіальна цілісність, власний адміністративний апарат, національно-культурні права отримали національні меншини.

Територіально-адміністративний устрій: УСРР друга за чисельністю населення і територією, система управління: центр-округ-район. 41 округ, 706 районів. В місцях компактного проживання нацменшин 12 національних районів і 538 сільрад – болгарських, грецьких, єврейських, німецьких, польських, чеських тощо.

Невдоволення централізаторською політикою ВКП(б)

РСДРП заснована у 1898 р. у Мінську, але не було програми. Практично розпалась. Остаточно організована - Програма на ІІ з‘їзді 1903 р у Лондоні: соціалістична революція, диктатура пролетаріату, повалення самодержавства, демократична республіка, 8 годинний робочий день, аграрна реформа. Боротьба, поділилася на меншовиків (реформістів) та більшовиків. 1912 р фактично як окрема партія з 1917 офіційно РСДРП (б), з 1918 р-1925 РКП(б), 1925-1952 Всесоюзна комуністична партія (більшовиків), ВКП(б), 1952 р КПРС.