Туреччина
Молодотурецька революція
На початку 20 ст. Османська імперія перетворилася у напівколонію великих держав.
У 1899 р. курсанти військового училища в Стамбулі створили таємне товариство "Єднання і прогрес". В еміграції виникла інша організація на чолі з Ахмедом Резою. Обидва угруповання об'єднували в основному молоду турецьку інтелігенцію (звідси й назва - молодотурки). Мета - відновити Конституцію 1876 р. і провести деякі реформи, модернізувавши суспільство за європейським зразком. Єдине, що викликало розбіжності серед учасників руху, - національне питання. Група Ахмеда Рези обстоювала Ідею "османізму" - збереження Імперії. Інша група наполягала на децентралізації імперії та визнанні автономії за нетурецькими народами.
У 1907 р. в Парижі з'їзд різних молодотурецьких груп, на якому було досягнуто тимчасового примирення та ухвалено рішення про підготовку повстання. Воно почалося 3 липня 1908 р. виступом армійських підрозділів у Македонії.
Султан:."Діти мої, - проголошував він, - я завжди був прихильником конституції. У тому, що конституція спізнилася, виннімої дурні радники. Клянуся короною і мечем, що захищатиму конституцію".
Повсталі війська вступили до Стамбула. Молодотурки сформували новий уряд. Султана залишили на троні. Молодотурки, які доступилися до влади, проводили свою політику непослідовно і занадто обережно. Це дало змогу султанові, який заручився підтримкою духівництва, 13 квітня 1909 р. вчинити заколот із вимогами відродити шаріат, скасувати конституцію, відновити владу султана.
Заколот було придушено, а Абдуд-Хамід II втратив трон, що дістався Мехмедові ІІ.
Молодотурки залишалися при владі до 1918 р. За час свого правління вони так і не виконали обіцянок провести модернізацію країни і звільнитися від європейського економічного засилля та політичної залежності.
Молодотурки спромоглися ліквідувати найбільш варварські методи управління, започаткувати парламентські та конституційні норми. Щоправда, самі вони їх неодноразово порушували.
Прагнення зберегти імперію зумовило консервативний характер реформ. У внутрішній політиці утверджувалась ідеологія пантюркізму - створення й панування єдиної турецької нації. Це спричинило нові хвилі антитурецьких настроїв у поневолених народів. Криваві погроми вірменського та грецького населення, повстання арабів та Балканські війни.
В економічній сфері молодотурки відважилися на незначні реформи лише напередодні Першої світової війни (обмежувалися позаекономічні форми експлуатації селян, вводилися протекціоністські закони).
Отже, революція 1908 р. не виконала основного свого завдання: здійснення модернізації Османської імперії. Це пояснюється особливістю структури турецького суспільства, де турки були панівною нацією, а будь-яка модернізація призвела б до втрати ними цієї ролі та до розпаду імперії, що згодом і сталося.