США

США в другій половині ХІХ ст.

Економічний розвиток 1877-1914 pp.

Перше місце у світі. 1913 р обсяг виробництва перевищував Францію, Німеччину й Британію разом узятих. Протекціонізм, високі мита, залучення іноземного капіталу. Важка промисловість. ↑ капіталовкладення за кордоном → ↑ прибутки фірм, економічний ріст, ↓ соціальна напруга і трудові конфлікти. Впровадження в промисловість наукових винаходів. Причини: віддаленість від Європи, відсутність війн і революцій. Латинська Америка – ринки збуту.  Приплив емігрантів. Перше українське поселення – протестанти зі східних районів у штаті Вірджинія, поті в Північній Дакоті – село Україна.

Великі підприємства 1\2 продукції. Нові галузі: електротехніка, авіаційна промисловість, автомобілебудування, залізничний транспорт. 1882 р. Т.Едісон побудував першу теплову електростанцію. поч 20 ст. – 3 тис., електрифікація. Поч 20 ст. залізниця сполучала всі штати, чотири трансконтинентальні магістралі. Половина світової довжини залізниць. Іноземні капіталовкладення 1/3. → Здешевлення собівартості продукції, зростання продуктивності праці, розвиток міст, зміцнення с/г на світовому ринку. Товари найбільш конкурентоздатні. 1913 р. 1\3 експорту промислових товарів. Конвеєр, автомобілі Г.Форда дешеве (з 950 до 290, масове виробництво. Робітник – споживач продукції.

Монополії: Трести ¾ всієї промислової продукції., 800 трестів, 5 тис підприємств. Перший нафтовий трест Рокфеллера «Стандарт ойл» (виробляв 90% нафтопродуктів) і металургійний трест Моргана  (виплавляв 66% сталі), сталева компанія Карнегі (купив Морган, «Сталеву корпорацію»), мідна Гугенгейма, електротехнічна «Дженерал Електрик», залізничні «імперії» Вандербільта і Гантінгтона. Банки Рокфеллера, Моргана, Меллона. Фінансово промислові групи банкірський «Дім Дж.Моргана», Рокфеллера, Пенсільванська, Доджа, Вандербільта, Гарімана.

У 1890 р. антитрестівський закон, сенатора Шермана.

С\г сімейні ферми. Постачали продукцію до Європи.

Рівень життя: побутові прибори, автомобілі (1903 р. Форд). Легка та харчова промисловості масовий випуск стандартних товарів. Зростання міст, хмарочоси, електрифікація, освітлювання. Освіта: школа для дівчат, система тестування. Мода. Короткі спідниці, зручно керувати автомобілем, їздити в транспорті. Нью-Йорк та Бостон метро.

Політичне життя: Політичний устрій Конституція 1787 р. Федерація із штатів (1959 р. – 50), особливий округ Колумбія зі столицею Вашингтон.

федеративна держава, уряд питання зовнішньої політики, оборони, фінансів, загальнодержавного законодавства, поділ влади на гілки (законодавчу, виконавчу, судову). Виконавча влада президент, на чотири роки, був головою держави, уряду, а також головнокомандувачем збройних сил. Призначав міністрів, яких затверджував Конгрес (парламент), але підпорядковувалися вони лише президентові, а також послів, членів Верховного суду. Віце-президент, головуючого в сенаті (верхній палаті Конгресу). Конгрес право імпічменту.

Законодавча влада Конгрес: Сенат та (6 років, 2 представники від штату), Палата представників (2 роки пропорційно кількості виборців), встановлювати і збирати податки, регулювати торгівлю (зовнішню та між штатами), карбувати гроші, вводити мито, набирати армію і флот. Верховний суд - 6 (згодом із 9) юристів на довічний термін

Північ - республіканська партія (1854), а Південь – демократична (1828). Різниця між ними зникла. Інтереси великих корпорацій, стримування соціальних рухів, фактичному схвалені расизму й сегрегації (розділення за певним принципом) на Півдні. Посилення партійних босів – регіональних лідерів, президенти були їх ставлениками, боси пов‘язані з фінансово-промисловими групами, через них вони впливали на державну політику.

Суспільний рух

1 травня 1886 р. страйк 8-годинного робочого дня.

Ідеї соціалістичного руху не популярні.

Американська федерація праці (АФП), С. Гомперс, стояла на позиціях співробітництва та "ділового юніонізму". Гомперс уважав, що завдання профспілок (тред-юніонів) - не політика, не виступи проти суспільства, а ділова співпраця з підприємцями в організації виробництва та захисту економічних інтересів членів профспілки.

У 1901 р. соціалістична партія Юджин Дебс. розпалась.

Рух фермерів проти монополій. Вимагали націоналізації, збільшення податків. Антиімперіалістична ліга.

1909 р. "Національна асоціація сприяння прогресові кольорового населення". Прогресисти (Вісконсин Роберт Лафоллет) за контроль держави та демократичні реформи. 1901 р. вбивство президента У.Мак-Кінлі, віце-президетнт 43-річний Т.Рузвельт.

"Справедливий курс" Теодора Рузвельта (1904-1909). Республіканці.

1901 p реформи ("прогресивна ера"). Противник нейтралітету. Лауреат Нобелівськойї премії миру (1906) за укладання Портсмутського миру в російсько-японській війні.

Держава - регулювати економіку. 1902 p. арбітр між робітниками й підприємцями, "справедливий курс". Обмеження притоку іммігрантів до США.

Контроль над корпораціями. 1901 р. судовий процес проти залізничної компанії Моргая, розділити її на дві частини. 25 судових процесів проти монополії, Т. Рузвельт - "руйнівник трестів" і "революціонер". Процеси проти «Стандарт ойл», М‘ясного тресту тощо. Грозив направити війська на шахти, якщо не виконають умови підвищення зарплат та скорочення робочого дня. Державне регулювання призвело до стабілізації господарства та підтримка виборців. Але не виступав проти корпорацій, переконував у доцільності державного контролю, попереджав про небезпеку народного невдоволення, розвиватися шляхом еволюції, а не революції.

1906 р. закони: контролювати залізничні тарифи (акт Хепберна), над виготовленням ліків, харчових продуктів, про контроль над умовами праці.

Охорона природи. Заповідники, зрошення земель.

Республіканці, Вільям Тафт (1909-1912) 45 судових процесів проти трестів, (нафтової компанії Рокфеллера та металургійного тресту Моргана). Але відверта підтримка великого капіталу до кризи в партії. Реформатори відкололися і створили Національну прогресивну партію. До неї вступив і Т.Рузвельт. Взяв участь у виборах президента, але програв.

"Нова демократія" Вудро Вільсона 1912-1920 Історик. Історія – «ера реформ, але не революцій». Програма: індивідуалізм, свобода, особи і конкуренції. Принцип «держава існує для суспільства, а не суспільство для держави». Рівність можливостей всіх громадян. Але відмовився надати жінкам виборчі права. Повторювала ідеї прогресистів. Продовжив реформи Т.Рузвельта.

Високий прогресивний податок на прибутки і змінено порядок виборів до сенату. Знизив мито на продукти які ввозили в країну, зниження цін. Але не прагнув жорстоко контролювати корпорації, тільки захищати чесну конкуренцію.

Загальнонаціональна банківська система. Федеральна резервна система и «Антитрестівське законодавство» Клейтона 1914 р.

Діяльність профспілок. Право страйків, кримінальне переслідування скасовувалося.

Росла заробітна плата. Кваліфіковані робітники. Метод здешевлення робочої сили. Заборона дитячої праці. 8 год робочий день. Страхування від нещасних випадків на виробництві.

Державні кредити фермерам під майбутній врожай.

Зовнішня політика США

Експансіонізм та ізоляціонізм (ізоляціоністи, головно республіканці, виступали за невтручання в політику європейських держав; "доктрина Монро" 1823 р. проголошувала: "Америка для американців")

ідеологом експансіоністів став морський офіцер, історик і публіцист Мехем створення баз на островах Тихого та Атлантичного океанів і спорудження Панамського каналу, який сполучив би два океани. Першочерговим об'єктом експансії мала б стати, на думку Мехема, Латинська Америка.

У 1898 р. США розпочали війну проти Іспанії, яка придушувала повстання на Кубі.

Куба оголошувалася незалежною. США здобули о. Пуерто-Рико в Карибському морі, а в Тихому океані Філіппіни, о. Гуам, згодом о. Самоа та Гаваї.

Т. Рузвельт "політики великого кийка" (роль світового арбітра, привід до прямого втручання у справи інших країн окупація Домініканської республіки (1904, 1914), Куби (1906-1909, 1912), Гондурасу, Нікарагуа)  та «дипломатія долара».

У 1902 р. США накинули Кубі поправку до конституції, що її запропонував американський сенатор Платт. Кубі заборонялось укладати договори з іншими державами без згоди США. Тим часом на острові дозволялося створювати американські бази і вводити туди війська.

У 1903 р. США запропонували Колумбії проект будівництва каналу через Панамський перешийок, але Колумбія його відхилила. Тоді США підтримали панамських сепаратистів, які під жерлами гармат американського флоту пpoгoлоcили республіку Панаму. У спеціально відведеній зоні під охороною американських військ було побудовано канал завдовжки 81 км. "Політика великого дрючка" викликала невдоволення у країнах Латинської Америки.

Президент США Вільям Тафт запропонував "дипломатію долара" - замасковану політику здійснення економічної експансії. Нав‘язування кабальних позик, фінансово-економічної «допомоги», приватних інвестицій, що ставили країни в повну залежність. У подальшому ці дві політики США тісно перепліталися.

Використовуючи свою економічну перевагу в 1899 р. висунули доктрину «відкритих дверей» та «рівних можливостей» у Китаї. Надали підтримку Японії у війні з Росією, виступили посередниками на переговорах. 1906 р 

США