Велике князівство Литовське

Перша згадка 1009 р. Окремі язичницькі племена.

У XIII ст.  Міндовг (помер 1263 р.) державу, литовські і слов’янські племена. Мета: оборона від агресії хрестоносців.

Вітень (1293 – 1316 рр.) і Гедимін (1316 – 1341 рр.) ВКЛ оволоділо білоруськими землями і частиною українських. Гедимін прагнув заволодіти Києвом.

Добровільне приєднання проти монгольського панування. Принцип: “Ми нового невводимо і старого не рушимо”.

Ольгерд (1345 – 1377 рр.) Брат Кейстут захищав Литву від німецьких рицарів.  Ольгерд боротьбу за галицько-волинську спадщину, проти Москви та татар.

Володимир Ольгердовича у Києві.  У 1362 р. він заволодів Чернігово-Сіверщиною і частиною Переяславщини. 1362 р. на Синіх Водах - контроль над Поділлям.

Приєднано більшість українських земель — Київщину з Переяславщиною, Волинь, Поділля, Чернігово-Сіверщину.

Москва, яка претендувала на роль “збирача руських земель”. Литовсько-московська війна 1368 – 1372 рр. стала початком тривалої боротьби між Литвою (а згодом Річчю Посполитою) та Москвою за панування у Східній Європі.

Ольгерд: Вільно, Вітебськ, Мінськ —Ягайлові. Проти старші брати. Москва намагалася приєднати низку литовських володінь. У 1381 р. князь Кейстут, брат Ольгерда, усунув Ягайла від влади. За допомогою Тевтонського ордену в 1382 р. відновив свою владу, вбив Кейстута, Вітовту до пруссів, боротьбу проти Ягайла.

1382 р. помер угорський король Людовік Великий, який одночасно був і польським королем. У 1383 р. королева донька Ядвіга, яка була заручена з австрійським герцогом Вільгельмом. Проте польські магнати, запропонували її руку Ягайлу.

У 1385 р. Кревська унія, Ягайло (Владислав III) католицтво та охрестити все литовське населення, приєднати до Польщі землі ВКЛ.

Проти Вітовт, скасування унії 1392 р. Вітовт.

1399 р. поразка на Ворсклі від монголо-татар довелося відновити унію в 1401 р., проте вже за умови рівноправності сторін.

У 1410 р. біля села Грюнвальд 100-тисячне польсько-литовське військо (загони чехів, українців, білорусів, росіян, татар) під командуванням Ягайла і Вітовта зійшлося з 80-тисячним військом тевтонців.

15 липня 1410 р. розпочався бій невдалою атакою литовської кінноти на шеренги німецьких рицарів. Тевтонці не тільки вистояли, але й, завдяки контрударові, змусили литовську кінноту тікати. Поразка правого флангу союзного війська поставила під загрозу оточення і лівий фланг, але стійкі смоленські загони, що стояли в центрі, відвернули цю небезпеку. Тим часом литовське військо Вітовта, відновивши порядок, разом із польськими рицарями перейшло в рішучий наступ, оточило і розгромило військо ордену. Загинуло майже 20 тис. рицарів, а також магістр ордену. Серед трофеїв, захоплених польсько-литовським військом, були підводи, навантажені ланцюгами, в які передбачалось закувати полонених, і смолоскипи для нічного переслідування втікачів. З цієї битви почався занепад ордену. Він перестав викликати занепокоєння сусідів і, зрештою, став васалом Польщі.