Польща
IX—X ст. об’єдналися союзи племен: полян, слензан, куявів, мазурів та ін. Центр Гнєзно.
Князь Мешко І (960 – 992 рр.) із династії Пястів. У 966 р. князь Мешко І християнство і утворив Польську державу.
Болеслав І Хоробрий (992 – 1025 рр.) об’єднав під своєю владою всі польські землі, захопив Чехію і Моравію у 1018 р. Болеслав здійснив похід на Київ, але володів ним дуже недовго. У 1025 р. Болеслав І прийняв титул короля.
XII ст. самостійні уділи: Краківське, Сандомирське, Мазовецьке і Познаньське. Для боротьби проти пруссів мазовецький князь у 1126 р. запросив Тевтонський орден. Підкоривши пруссів, орден швидко перетворився із союзника на загарбника. У 1157 р. імператор Фрідріх І Барбаросса змусив польських князів визнати його зверхність і платити данину. У 1241 р. монголо-татарська навала.
Владислав Локетека (1306—1333 рр.) відновлення єдиної Польської держави, 1320 р. проголосили королем.
Казимир III Великий (1333—1370 рр.) зовнішні вороги, збереження миру територіальні поступки: Чехії Сілезія (1348 р.), до Бранденбургу — Західне Помор’я, а до Тевтонського ордену — Східне.
Реформи: адміністративні одиниці (воєводства, каштелянства), загальнопольські органи: королівську канцелярію, центральну скарбницю, суд, військо. Грошова реформа: «краківський гріш», спробував створити єдиний збірник законів для всієї країни, але створити два збірники законів (1346—1347 рр.) — Віслицький і Пьотркувський.