Політичний етап

1885 р. створення Народної ради –першої політичної організації Галичини. Олександр Барвінський, Іван Белей, Стефан Качала, Кость Ле-вицький, Василь Нагірний, Юліан Романчук.с.183

Радикальний рух – соціалістичні ідеї. Вплив М. Драгоманова.Довідник с. 251-252

1890 –Русько-Українська радикальна партія ((РУРП) и Іван Франко, Михайло Павлик, В’ячеслав Будзиновський, Северин Данилович, Євген Левиць кий, Роман Яросевич.). засади західноєвропейського соціалізму с. 187

1895 р ідея незалежності Юліан Бачинський «Україна irredenta». с. 188

о більшість народовців на чолі з Ю. Романчуком 1894 р. відмовитися від «новоерівської» політики. Вони зблизилися з тим кри- лом радикальної партії, яке поступово відмовлялося від соціалістичних ідей на користь національної ідеї. Наслідком такої плідної співпраці стало створення у 1899 Українська національно демократична партія - незалежність Русь-України, автономія, відданість Австрійській імперії, селяни ( Є. Левицький, І.Франко, М.Грушевський) с. 191

Українська соціал-демократична партія - як складову австрійської соціал-демократії, створення Української республіки, робітники ( М.Ганкевич, С.Вітик) с. 192

Акції: 50-річчя «знесення панщини» 1898 р. у Львові велике всенародне віче. проголосило самостійність українського народу. 100-річчя від виходу у світ «Енеїди» Котляревського.

1861 р. у Львові Галицький, у Чернівцях – Буковинський сейми. Майновий ценз, мало українців. Австрійський парламент – Державна рада у Відні с. 193

Нові громади Довідник с. 246

1891-1893 «Братство тарасівців» прообраз партії, Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і Віталій Боровик с. 159

Б.Грінченко, М.Міхновський, М.Коцюбинський.

Разом з Русовими створили «Молоду громаду», діяли по всій Наддніпрянській Україні.

1898 Всеукраїнський з‘їзд студентських громад (представники ЗУ)

Другий з‘їзд утворив спілку «Молода Україна» - боротьба проти русифікації, соціал-демократія (РУП)

1893 р. в журналі «Правда» у Львові статут «Profession de foi, або Визнання віри молодих українців».

1897 Загальноукраїнська безпартійна організація (ЗУБО) – об‘єднання всіх громад в єдину організацію, влаштування свят та маніфестацій. «Вік» В.Антонович, О.Конинський відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві влітку 1903 р. с. 213

Довідник с. 264-266

Дмитро Антонович, Боніфатій Камінський, Лев Мацієвич і Михайло Русов, створивши вХаркові у 1900 р. Революційну українську партію (РУП)центральний комітет у Києві та закор- донний комітет у Львові

у Львові брошу- ра харківського адвоката Миколи Міхновського «Самостійна Україна», але більшість за федералізм.

Міхновський вийшов з організації і 1902 р. заснував Українську народну партію

Самостійна Українська Республіка працюючого люду, всесвітнє ви- зволення поневолених націй і визволення праці від капіталу, «10 заповідей УНП»

1904 Український соціал- демократичний союз – «Спілку» Мар’яна Меленевського та Олександра Скоропис-Йолтуховського пізніше увійшла до складу РСДРП.

РУП, Микола Порш, Симон Петлюра й Володимир Винниченко, у груднi 1905 р. на останньому (другому) з’їзді в Києві переймену- вали свою організацію в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).Демократичної республіки, Автономії України з окремим представничим зібранням (соймом),

1904 р. ЗУБО  перетворено в Української демократичної партії (УДП). Олександр Лотоцький, Євген Тимченко, Євген Чикаленко.

Борисом Грінченком і Сергієм Єфремовим, яка утворила Українську радикальну партію. с. 215-218

Російські партії: с. 219 Довідник с. 267

Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), 1903 р. на другому з’їзді її делегати ухвалили програму РСДРП. дві фракції – більшовицьку на чолі з Володимиром Леніним і меншовицьку на чолі з Юлієм Мартовим робітники

партія соціалістів-революціонерів (т. зв. есери) селяни

Євреї «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії» – Бунд.

 

 

Відмовляючись від соціалістичних і федералістських принципів Драгоманова, І. Франко писав: «Глибока і сильна віра в західноєвропейські ідеали соціальної рівності і політичної волі заслонювала перед його очима ідеал національної самостійності… Для нас тепер не підлягає сумніву, що брак віри в національний ідеал був головною трагедією в житті Драгоманова, був причиною безплідності його політичних змагань». Таку сувору оцінку діяльності М. Драгоманова висловив Франко на схилі віку. А чим приваблювали політичні погляди Драгоманова молодого Франка?

Політичний етап національного руху