Югославія
1918 р. Народне віче підавстрійських словенців, хорватів і сербів: суверенна держава (Держава СХС). Селянські рухи, військові дії проти Італії. Допомога Сербії. 1 грудні 1918 р. створення Королівства сербів, хорватів і словенів. Пізніше увійшла Чорногорія.
1921 Видованська конституція (день святого Вида, день памʼяті битви на Косовому полі). Король та скупщина (однопалатний парламент на 4 роки) законодавча влада. Голова армії, призначав премʼєр-міністра, не підзвітний. 33 жупи (губернаторства) унітарний устрій, серби всі пости в державі.
Селянська реформа покращила ситуацію. Але залишалася аграрною країною Індустрія деякі райони Сербії та Хорватії.
Сепаратистські рухи. Хорватська республіканська селянська партія (ХРСП) С.Радич домоглася автономії. Але в 1928 р. поранено, загострення національного питання. 1929 р. Александр Карагеоргієвич встановив особисту владу – Королівство Югославія. 9 банів і один столичний.
1930 р. економічна криза. Хорватські усташі (націоналісти) Анте Павич терористичні дії, підтримка Італії.
1931 р. Франція кредит, за умови послаблення королівської влади. Відновлення конституції.
1934 в Марселі усташі убили короля Александра та міністра закордонних справ Франції Барту, прихильників політики колективної безпеки.
Мала Антанта і Балканська Антанта (Югославія, Греція, Румунія, Туреччина).
Петро ІІ (11 років) регент – принц Павел.
1935 р. уряд М.Стоядиновича намагався подолати національну кризу. Конкордат з Ватіканом (Хорвати – католики), але призвело до конфлікту з православною церквою. 1937р. договір з Болгарією та Італією, визнавали окупацію Ефіопії та аншлюз Австрії, поділ Ч-С.
1939 уряд Д.Цветковича визнав створення Хорватської самостійної адміністративної одиниці. Намір приєднатися до Троїстого пакту.
1940 р. переворот проанглійського уряду національної єдності Д.Симовича. Союзницький договір з СРСР.
Гітлер відклав напад на СРСР та 6 квітня 1941 р. напав на Югославію та Грецію. Хорватія проголосила незалежність. Сербія – маріонеткова держава, решта поділена між Болгарією, Угорщиною, Німеччиною та Італією. Партизанська боротьба. Й.Брод Тіто.