Модернізація українського суспільства у другій половині ХІХ ст.

☚Кін. 18 ст. - пер.пол. 19 ст.

Початок ХХ ст.☛

Економічне становище Західної України

60-70-ті рр. початок промислового перевороту. Відсутність великої промисловості. Галузі: текстильна, шкіряна, соляна, тютюнова, паперова, скляна, керамічна. Домінування іноземного капіталу в нафтовидобувній, лісовій та солеварній промисловості. Соляна – Калуш, Косів, Стебник, Солотвино (Закарпаття). Граніт, каолін, мармур, вогнетривкі глини, вапняк. Деревина вивозилася (екологічна катастрофа), ввозили меблі, сірники. 

Перша залізниця Львів-Перемишль 1864 р. 

Сільське господарство (зернове, садівництво, гірське тваринництво),. Селяни емігрували до інших країн світу Аргентина, Бразилія, США, Канада. 

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин другої половини ХІХ ст.

Кримська війна 1853-1856 рр. російсько-турецька, показала військово-технічну відсталість кріпосницької імперії, відсутність залізниць.

1855 р. «Київська козаччина» 

1856 р. похід «У Таврію за волею» 

Економіка: Найвищі в імперії темпи розвитку, але розвивалися лише ті галузі яких не було в Росії та не виготовляли кінцевий продукт. Велика роль іноземного капіталу та перекачка капіталу в Росію. 1865 р. будівництво залізниці Одеса-Балта

Харитоненки, Яхненки, Симиренки, Терещенки цукрозаводчики-меценати. 

Товаризація сільського господарства: цукрове, зернове та олійне. Еміграція Зелений Клин (Далекій Схід), Сірий Клин (Казахстан). 

Аграрна реформа 1848 р

Земля викуповувалася державою. Селяни сплачували борг протягом 40 років.

Поміщики – компенсації. Сервітути – обмеження права користування. Плата або відробітки. Лихварство. Пияцтво. 

Угорщина ( Закарпаття): панщина скасовувалася. Формально існувала до 1853 р. 

Аграрна реформа 1861

 «Маніфест» - звільнення, громадянські права. «Положення» 19 лютого  1861 р.

Наділ, гірші землі, понад норми забирали «відрізки». 

Плата за наділ 20% селяни 80% в борг держава на 49 років.

«Тимчасово забов‘язані» – панщина, оброк – натуральний податок.

Капіталізація с\г, прусський та американський.

Механізація. Південь і Правобережжя ↑ продуктивності праці та товарності.

Судова реформа 1864 р. Участь двох сторін, суд присяжних, право захисту, відкритий суд, мирових суддів обирали на 3 роки. Залишалася деяка нерівність (суди для духовенства, військових), зберігалися тілесні покарання для селян.

Земська реформа 1864 р. Зведення місцевого виборного самоврядування (земств), які вирішували господарські і культурні питання Просвітницька робота та розвиток освіти, агрономічна служба та кредитування землеробів, будували дороги, розвиток пошти та системи охорони здоров’я, приймали участь у загальнодемократичному та національному русі.

Реформа міського самоврядування 1870 Виборні міські думи, які обирали міську управу (голова) Виконували такі ж самі функції як і земства. 

Реформа освіти 1864 р. Єдина система початкової освіти,  середня освіта платна, вступ до університету тільки після класичної гімназії, обмеженість жіночої освіти, автономія університетів у навчальних справах. Заборона української мови

Цензурна реформа 1865 р. З мін освіти перейшли до мін внутрішніх справ, особливо видання для масового читача, церковна цензура. 

Військова реформа 1874 р. замість рекрутських наборів загальної військової повинності 20-річного віку. Строк служби 6, на флоті – 7 років. З вищою освітою менший термін

Галичина:  1883 р. поява першого кооперативу «Народна торгівля» (Василь Нагірний). 1899 р. «Сільський господар» 

“Селянський господар” (1899) “Віра” (Перемишль, 1894) страхова компанія “Дністер” (1895) 

Кооперативний рух

Микола Левитський – “артільний батько”. 

«Москвофіли»  Я.Головацький Зубрицький, Наумович, Добрянський» 1870 р. «Руська рада», газети «Слово»,  язичіє. Причина придушення Угорської революції Миколою І.

Народовці – Шашкевич, Ганькевич, Вахнянин газета «Діло», часопис «Правда», 1861 р. «Руська бесіда» театр , 1868 р. «Просвіта», 1873 Літературне товариство ім. Т.Шевченка (з 1892 – НТШ) М.Грушевський

Політика «Нової ери» компроміс між українцями та поляками.

1894 р. відмова від политики «Нової ери» Ю.Романчук.

1885 р. створення Народної ради – О.Барвінський, першої політичної організації Галичини. 

1880 р. народне віче В.Барвінський

Буковина Москвофіли. Народовці: «Буковинська трійця» Ю.Федькович, брати Воробкевичі, Газета "Буковина".

Закарпаття. Москвофіли. Народовці тижневик «Наука».

Радикальний рух. Вплив М.Драгоманова. 

1890 –Русько-Українська радикальна партія ((РУРП) І.Франко, Михайло Павлик, Євген Левицький). 1895 р ідея незалежності Юліан Бачинський «Україна irredenta»

1899 Українська національно демократична партія - незалежність Русь-України, автономія, відданість Австрійській імперії, селяни ( Є. Левицький, І.Франко, М.Грушевський) та Українська соціал-демократична партія - створення Української республіки, робітники ( М.Ганкевич, С.Вітик) 

Польське повстання  Січневе повстання 1863-1864 рр. (А.Потебня, А.Красовський), на Правобережжі більші наділи. Мета: "розділяй і володарюй"

Громади  (проти ідеї Погодіна - Уварова- Карамзіна)

Перша громада 1859-1863  рр. в Петербурзі легальна культурницька,  колишні Кириломефодіївці.  Журнал ►«Основа» (1861-62) .

Хлопомани.  1860 р. створення в Києві «Української громади» В.Антонович: недільні школи, видавництво. Л.Глібов «Чернігівський листок»

1863 р. Валуєвський циркуляр заборона укр. мови в школах, державних установах, церкві. 

Стара громада В.Антонович. 1874-1875 «Киевский телеграф»

1873 р. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства Чубинський, «Записки».

1876 р. Емський указ, повна заборона укр. мови, ввозу літератури.

Нові громади

1891-1893 рр. «Братство тарасівців» Б.Грінченко, М.Міхновський, М.Коцюбинський.

1897 р. Загальноукраїнська безпартійна організація (ЗУБО). «Вік» В.Антонович, О.Конинський

Народники: російський рух: «Чайковці» Одеса, Київ, «Київська комуна», “ходіння в народ” – зразок селянська община  “Південні бунтарі” організували “Чигиринську змову” 1877 виступ селян.

“Земля і воля” розпалася на «Чорний переділ» агітація та «Народна воля» терор 1881 р вбивство Олександра ІІ.

Політичний етап масова боротьба вимога суверенітету та незалежності.