Релігійне життя

Православна церква: в умовах модернізації роль церкви змінюється. Секуляризація – звільнення від релігійних обмежень, гасла релігійної терпимості, свободи віросповідань, відокремлення церкви від держави та освіти. Прилаштування духівництва до змін, реформування церкви. Дві церкви. Православна церква відірвана від традицій народу, імперська політика, духівництво – українці 50%.

З 1799 р. не було жодного митрополита українця. З 1812 р. не висвячували єпископів. 1720 р. заборона української мови. На поч. 20 ст. дозвіл церковних богослужінь мовами інших народів, але не українською. Заборонено будувати церкви в українському стилі.

Зростання національного руху – прагнення створення національної церковної організації. В духовних семінаріях таємні гуртки, Громади. Під час революції проповідники українською мовою.

Пилип Морачевський  у 60-х рр. переклав Євангеліє українською мовою, Російська академія наук визнала одним з найкращих слов‘янських перекладів. Але заборонена Святішим Синодом, як що становить «небезпеку для самої царської влади». Надрукована у Москві 1906 р. але не дозволено використовувати в церквах. Тільки за часів УЦР.

Переклад Біблії П.Куліш, І.Пулюй, редагував І.Нечуй-Левицький 1903-1906 році було видано у Відні коштом Всесвітнього біблійного товариства. 1909 р. на Катеринославщині видруковано збірник проповідей українською мовою.

1911 р у газети «Рада» Є.Чикаленка стаття про потребу української церкви. Ці вимога увійшли до програми УНП.

Протестантський рух: падіння авторитету православної церкви сприяло поширенню протестантських ідей. Південь, від  німців-колоністів. Секта бабтистів – хрещення в дорослому віці, свідомий вибір. Секта євангелістів визнавали лише Новий Заповіт, відкидали інші джерела. Секта «штунда» від нім. година (найпоширеніша) – година щодня на читання Біблії. Сектантів переслідували, засилали до Сибіру, забирали дітей. Це ще більше популяризувало їхнє вчення. Сектанти на розглядали національне питання.

Греко-католицька церква священники найбільш освічена верства, провідники національного руху.

Андрій Шептицький 1900-1944 митрополит. Ідея об’єднання, подорожував Сходом, встановлював контакти з громадівцями, організовував з‘їзди церковних діячів слов‘янських народів, ініціатор українсько-польського примирення.

Буковина: 2\3 православні, під румунським впливом, священники румуни. Лише на рубежі 20 ст. домоглися 2 місця в єпархії та на кафедрі богословського факультету Чернівецького університету.