Коломацькі статті.

-            30 тис. реєстру, права і привілеї гетьмана і старшини.

-            Заборона звільняти старшину без дозволу царя.

-            Заборона міжнародних відносин.

-            Надсилати війська проти Криму і Туреччини.

-            Заборона терміну Гетьманщина, замість Малоросія.

-            Київ, Чернігів, Переяслав, Ніжин, Остер, російські воєводи з залогами, в Батурині стрілецький полк для контролю над гетьманом.

-            Сприяння шлюбам з росіянами

Доповідав про «витівки» запорожців, придушував народні рухи,

Посилав козацькі полки в далекі північні райони за межі Гетьманщини.

Сприяв зростанню великого старшинського і монастирського землеволодіння, упорядкуванню панщини для селян (два дні на тиждень).

Здійснив перепис козацького стану, утруднивши тим самим перехід до нього з інших суспільних станів.

Військова реформа 1698 р. козаків було поділено на спроможних виконувати воєнну службу (виборні) й неспроможних (підпомічників), які мали допомагати виборним у веденні господарства. Такий самий поділ згодом був запроваджений і на Слобожанщині.

Продовжив створення козацької еліти, започатковану І.Самойловичем, з‘явилися значкові та значні військові товариші.

Розвиток культури - зрівнятися з європейськими державами:

• «Мазепинське бароко»: збудовано: Києво-Могилянський колегіум (1690) Богоявленський собор Братського монастиря (1698), Військово-Микільський собор, церкву Всіх святих у Києво-Печерській лаврі, дзвіницю Софієвського собору, обнесено новим муром Києво-Печерську лавру.

Було відбудовано:  лаврські Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву; Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори з дзвіницями.

Друкарня, бібліотека,  опікувався Києво-Могилянською академією (1701 р.). У 1700 р. Чернігівський колегіум.

1689 р. Другий Кримський похід 100-тисячне російське військо (В.Голіцин)  Примушуючи татар відступати, військо підійшло до стін Перекопа. Однак через брак води і харчів йти углиб Криму Голіцин не наважився і повернув назад. Фактично похід завершився провалом..

Антигетьманська опозиція на Запоріжжі (Петром Іваненком (Петриком), Кримський хан та запорозька голота визнала його гетьманом. Придушено.

Азовські походи: дії на двох фронтах: у гирлі Дону, щоб здобути фортецю Азов, і у гирлі Дніпра. 1695 р. невдалий за відсутності флоту. Дії Мазепи на Дніпрі були вдалими. Захопили Кизи-Кермень і Тамань.

1696 р біля Гадяча розбив татар з Петриком, який на деякий час став гетьманом «ханської» України — території між Південним Бугом і Дніпром.

►Правобережна Україна

Повстання Семена Палія 1702-1704 рр.

Спустошення Правобережжя. Відходить до Польщі Польсько-турецька війна 1672-74 рр, Бучацький договір, Московсько-турецька: Чигиринські походи 1677, 1678 рр., «великий згін» І. Самойловича, Бахчисарайський договір 1681 р. Оборона Відня 1683 р.  → анулювання Бучацького договору. 1686 р «Вічний мир». Потреба в заселенні та обороні до Карловицького миру 1699 р. (Пол-Тур, визнавала Правобережжя за Польщею). Сейм ухвалив ліквідувати полковий устрій.

Заселення українцями, пільги. Причина: ліквідація слобод, релігійні утиски  4 полки: Богуславський, Корсунський, Брацлавський, Фастівський (Білоцерківський) на чолі з Самійлом Івановичем (Самусем), Захаром Іскрою, Андрієм Абазином та Семеном Палієм. «Палієва держава». 1689 р. заарештований, в Магдебург, звільнений.

Фастівська козацька рада: духівництво, шляхта, міщани.

Програма. Національно-визвольний характер ліквідація панщини, ідея соборності України, звернення до Москви про протекторат, відмова.

Привід спроба відібрати у полковника Самуся клейноди.

Хід: Самусь захопив Білу Церкву, Немирів, але придушене гетьманом Адамом Синявським. На Київщині (С,Палій) тривало та активізувалося через прихід І.Мазепи. (сподівання на допомогу).

На прохання Августа ІІ І.Мазепа заарештував С.Палія.

Палія заслано до Сибіру. Мазепа, правителем об’єднаної Гетьманщини 1704-1708 р. Полковий устрій.

Козацьких полків 7. Старшина, на своїх посадах; каралися «бунтівники» й підтримувалася шляхта.

Прутським миром 1711 р. Росія відмовилася від Правобережжя. За наказом Петра І українське населення почали зганяти на Лівобережжя. Цей процес тривав аж до 1714 р.

У 1712 р. Польський сейм скасування полкового устрою на Правобережжі. У 1714 р. Польща остаточно відновила свою владу на Правобережжі. Проте ці землі не стали «пусткою». Уже з 1720-х рр. почалося їх інтенсивне заселення і відродження. Але на цей раз вже не козацтво відігравало вирішальну роль у цьому процесі. (Гайдамаки).

►Північна війна 1700-1721

 за вихід до Балтійського моря 1700-1721 рр. Річ Посполита два ворогуючі табори: Станіслав Лещинський (Швецію), інший —Августом ІІ (Росію).

Козаки: інтереси царя, будівництво, вивозився хліб

↓ господарства й торгівлі, ↑ незадоволення царя та Мазепи.

обмеження царським урядом станових прав. Указ 1705 р. про перетворення двох козацьких полків, на регулярні драгунські.

Невдоволення козацької старшини.

Мета: звільнення з під влади Московії, 1706 р. таємний договір: незалежність, король – гарант, протекторат. Сподівання відсутність спільного кордону гарантія невтручання.

1708 р. гетьман прийняв остаточне рішення стати на бік Карла ХІІ і, залишивши у Батурині 3-тисячну залогу, із 4-тисячним загоном козаків рушив до ставки Карла ХІІ містечко Макошино на Чернігівщині.

Багато козаків не підтримали: несподівана зміни поглядів, населення розглядало шведів як загарбників, непопулярна соціальна політика гетьмана в попередні роки.

1708 р О. Меншиков розгромив Батурин, зрада полковник І. Ніс показав таємний хід у місто. Місто було спалене, а населення знищене.

І. Мазепу було оголошено зрадником.

Запорізька Січ і Кость Гордієнко на бік Мазепи та Карла ХІІ. Причини: Виступав проти будівництва в 1702 р. фортеці Кам‘яний затон на землях Запорожців, 1705 р. фортеці по р.Самарі, частина земель віддавалася Криму, запорожці не визнали, участь у подіях Північної війни.

 ·          угода між старшиною і запорозькими козаками, з одного боку, та гетьманом — з іншого.

·         незалежність України від Московії та Речі Посполитої; протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;

·         територія заа Зборівським договором 1649 р.;

·         Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців; рада збиралася тричі на рік — на Різдво, Великдень, Покрову;

·         генеральний суд - справи про кривду гетьманову та провини старшини , гетьман не мав права втручатися;

·         державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;

·         виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;

·         спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення;

·         гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

«Конституція Пилипа Орлика» до 1714 р. діяла на тій частині Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій.

Прутський похід 1711 р. Петро І Поразка.

Прутський мир Росія повертала Азов, знищувала свої фортеці, нещодавно збудовані на Запорожжі, і зобов’язувалася не втручатися в проблеми Речі Посполитої.

Українське питання (під протекторат Туреччини) сформулювали дуже нечітко і було незрозуміло, чи мова йде про Запорожжя, Правобережжя або всю Гетьманщину.

Адріанопольському договорі 1713 р. Туреччина і Росія розділили Україну. Стали тяжким ударом для Орлика. У квітні 1714 р. між Туреччиною й Польщею було укладено договір, за яким Правобережна Україна залишалася за Польщею.

►Україна після Полтавської битви

Терор і репресії. Переслідування «мазепинців», конфіскація маєтностей.

Економіка: вивіз товарів тільки через прибалтійські порти, не українськими купцями. Заборонялося ввозити певні товари із Західної Європи, замінені на російські. Купці замість Гданська та Вроцлава, торгувати через Архангельськ.

«Мідні гроші, щоб срібні й золоті залишалися в обігу населення Росії і якомога більше зосереджувалися у державній казні».

Примусові роботи за межами України, постої російських військ.

Роздавав землі старшині й монастирям. Землі російським поміщикам. Завозили кріпаків. Старшина хотіла прикріпити селян до землі.

Порушено виборну систему.

1720 р. Генеральна військова канцелярія, фінансові і судові права, виходила з підпорядкування гетьмана.

1721 р. рушив до Москви, щоб покращити становище Гетьманщини,

Перша Малоросійська колегія (1722—1727 рр.). 6 російських офіцерів. (Степан Вельямінов) приймала скарги на старшину, контролювала фінанси. 1723 р указ – з контролюючого на керуючий орган. Опір старшини. Козацьке військо підпорядковане М.Голіцину.

Меркантилізм Петра І забороняв торгівлю з Польщею та Німеччиною, товари до Азова, Архангельська, потім Санкт-Петербургу.

1723 р. Коломацькі чолобитні: вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана.

Петро І, то наказав ув’язнити П. Полуботка і 15 опозиційних українських старшин у Петропавлівській фортеці.

Колегія втричі збільшила розмір податків, які осідали в кишенях її членів, ігнорували місцеві права, звичаї у судочинстві. В епоху двірцевих переворотів назрівала загроза загальноєвропейської війни та війни з Туреччиною. Петро ІІ ліквідував колегію та відновив гетьманство.

·        обрання гетьмана за згодою царя,

·      Генеральний суд перетворений на колегіальну установу (три українці, трьох  росіян).

·      призначення старшини та полковників царським указом,

·      підпорядкування гетьмана у військових справах генерал-фельдмаршалу М.Голіцину,

·      гетьман позбавлявся права вести закордонне приватне листування

·      Генеральна військова канцелярія перетворювалася на технічну службу на чолі з писарем, втрачала військові, адміністративні та судові функції.

Цар призначав полковників, які не були козаками – М.Милорадович І.Пашков, та ін. Вона ігнорували гетьмана, порушували правові норми. Д.Апостол порушував, призначав на полковничі посади своїх прихильників.

Провів низку заходів по впорядкуванню старшинського землеволодіння, церкві і монастирям заборонено набувати землю у недуховних осіб.

Вживав заходи, що козаків не переводили в посполиті, але й селянству не дозволяли переходити в козаки (можливо, ще при Мазепі). Але оберігав право переходу та передачі або продажу землі.

Уперше вжив заходів щодо вироблення тогочасного бюджету Гетьманщини, щоб не було незаконних податків.

Захищав міста, «оборонні» універсали, упорядкував українську торгівлю, повернув право вивозити товари на західноєвропейські ринки, налагоджено торгівлю з Кримом.

Підпорядкував гетьманській владі Київ.

Реформа суду:

-       реорганізація полкових, сотенних, сільських судів.

-       колегіальність суду, розмежування міських і козацьких судів,

-       система подання апеляцій

Боровся проти зловживань у судах. І.Скоропадський почав впорядкування права (Литовські статути, магдебурзьке право, звичаєве право) та переклад російською мовою. Продовжив Д.Апостол.

1728 р. склала звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ», російський Сенат категорично відмовився його затвердити.

Добився дозволу на повернення запорожців із володінь кримських татар в Олешках та заснування ними Нової Січі на р. Підпільній (Підпільненська Січ).

Генеральне слідство про маєтності, яке в 1729—1730 рр. ревізію маєтків і з’ясувало законність володіння ними. Повернути незаконно привласнені рангові землі не вдалося.

Спорудження Української лінії укріплень від Дніпра до Дінця, між Запоріжжям і Гетьманщиною. Використання праці козаків та посполитих. Керував граф Мініх. Залишилась недобудованою.

«Правління гетьманського уряду» (Міністерське правління) 1734-1750 Анна Іоанівна  (князь О.Шаховський, таємна інструкція: ближення старшини з російським офіцерством, шлюби), з трьох представників козацької старшини і трьох російських урядовців, мав керуватися «Рішительними пунктами» 1728 р.

Українські справи знову було повернуто до Сенату.

В Україні було проведено ревізію для впорядкування зборів податків.

Завершено складання зводу українського законодавства.

«Таємна канцелярія».

Слобожанщина: 1726 р. полки у відання Військової колегії. Із 1723 р. полковниками призначалися тільки росіяни. У Сумах була створена «Канцелярія комісії заснування слобідських полків», що перебрала на себе чимало функцій полковників. Полкові ратуші в 1733—1734 рр. були перейменовані на канцелярії й отримали права, що їх мали канцелярії в провінціях губерній. Судочинство проводилося на основі російського законодавства. У 1734 р. було скасовано право козаків і селян на «займанщину», підпомічники викреслювалися з козацького стану.

Тягар російсько-турецької війни (1735—1739) ліг на плечі українського народу.

1744 р. Єлизавета поїхала в Україну. 1745 р поновлено Київську митрополію (Рафаїл Заборовський) 1747 р грамота про обрання гетьмана. Причини: прагнення козацької старшини, прагнення використати козаків в майбутній війні проти Туреччини, а також проти Пруссії.