Велика грецька колонізація

У політичному розвитку античних міст-держав розрізняють два етапи: на першому (VІІ - І ст. до н.е.) вони були незалежними утвореннями, на другому (середина І ст. до н.е. - 70-ті рр. ІV ст. н.е.) перебували у залежності від Риму.

У торгівлі з Великою Скіфією провідну роль відігравала Ольвія, яку називали “торжищем Борисфенітів”. 

У зовнішній політиці поліси спочатку орієнтувались на Грецію. У ІІ-І ст. до н.е. Ольвія потрапила у залежність до Кримської Скіфії. На межі ІІ-І ст. до н.е. Причорноморська Україна була втягнута в орбіту боротьби між найсильнішими державами – Римом і Понтом. Цар ПонтуМітрідат VI Євпатор підкорив Боспорське царство, завдав поразки Кримській Скіфії і поширив владу на все Причорномор’я, включаючи Ольвію. Зазнавши врешті поразки від римлян, Мітрідат заподіяв собі смерть у Пантікапеї (нинішня Керч), а римські війська оволоділи його царством. Політика грецьких міст переорієнтовується на Рим. В свою чергу, для Риму грецькі держави були своєрідним бар’єром перед натиском кочівників та інших варварських племен. Рим допомагав Херсонесу в його сутичках зі скіфами, в грецьких містах розміщуються римські гарнізони. У середині ІІ-ІІІ ст. до н.е. Тіра, Ольвія, Херсонес включаються до складу римської провінції Мезії. В політичну залежність від Риму потрапляє й Боспор.

У V ст. до н.е. Ольвію відвідав “батько історії” Геродот, 

Особливо популярним з богів був Аполлон – заступник колоністів. 

Смертельного удару грецьким містам-державам завдала варварська навала, яка двома хвилями (у ІІІ ст. – готи, у ІV ст. – гуни). У ІІІ ст. під тиском готів загинула Ольвія та інші міста, а в ІV ст. навала гунів знищила Боспорське царство. Вціліли лише Херсонес і Пантікапей, які з часом потрапили під владу Візантійської імперії.