Революція 1917 р.

Жовтневий переворот

Передумови:

Економічна криза, втрата ТУ підтримки суспільства, не здійснив аграрних та національних перетворень, розкол між лібералами та поміркованими соціалістами після Корніловського заколоту.

Більшовики критика «буржуазного» уряду (чим гірше тим краще, підтримка І Універсалу). Вересень план повстання, Ленін засудив участь частини більшовиків у Демократичній нараді, вийшов з ЦК. 10 жовтня прийняли ЦК ухвалив резолюцію про збройне повстання, проти Леонід Каменєв і Григорій Зінов‘єв (мирний шлях революції). 16 жовтня підтверджено за участі Петроградської ради.

12 жовтня при Виконкомі Петроградської ради штаб збройного повстання – Військово-революційний комітет (ВРК), більшовики, ліві есери, анархісти. ВРК під контроль Петроградський гарнізон, Червона гвардія, моряки Балтійського флоту.

25 жовтня під приводом оборони і захисту революції загони червоногвардійців, солдатів петроградської залоги і балтійських моряків (6 тис.) захопили пошту, електростанцію, телеграф, Державний банк.  Вночі майже безкровно штурм Зимового палацу (охорона Перий Петроградський жіночий батальйон 136, дві роти юнкерів (курсантів), 2 тис. панцерник, та 6 гармат), після гарматного пострілу крейсера «Аврора», ТУ заарештовано. На ранок відозва «До громадян Росії!» ТУ оголошувався поваленим, до влади з‘їзд Рад.

25 жовтня Другий Всеросійський з‘їзд Рад більшість (меншовики та есери) залишили з‘їзд, не визнали Жовтневого перевороту. З‘їзд визнав результати революції, проголосив встановлення влади Рад. Схвалили Декрет про мир – негайний, без анексій і контрибуцій, Декрет про землю – скасування приватної власності на землю, зрівняльне землекористування, недопущення найманої праці (з есерівської програми), необхідність скликання Установчих зборів. Вищим законодавчим органом – Всеросійський з‘їзд Рад. Законодавчі, розпорядчі й контролюючі функції – ВЦВК, 102 особи, 62 більшовика, 29 лівих есери. Голова Л.Каменєв, пізніше Я.Свердлов). Пізніше введено 200 чоловік у т.ч від Виконкому Всеросійської ради селянських депутатів. Уряд тільки більшовики – Рада народних комісарів (Раднарком, РНК) на чолі В.Ленін. Есери відмовилися увійти до уряду. Але у листопаді профспілка залізничників вимагала виключити з уряду В.Леніна і Л.Троцького, загроза втрати влади, включили до уряду 5 есерів.

«Радянізація» бої за Москву одночасно з Петроградом, перемога більшовиків, також у промислових регіонах з великою кількістю Рад. В Сибіру і Далекому Сході тільки в містах та уздовж залізниць. Завдяки Декрету про землю поширювалася радянська влада у селі. Ради розподіляли землю, і селяни до весни 1918 р. обирали їх для розподілу поміщицьких земель.

Найважче справи були у національних районах. За допомогою Червоної гвардії та місцевих більшовиків владу встановлено навесні 1918 р. в Естонії, Латвії, Білорусії, Україні, Північному Кавказі.  Закавказькі мусульманська демократична партія Мусават (Азербайджан), Дашнакцутюн (Вірменія) і грузинськи соціал-демократи за підтримки Антанти утворили об‘єднаний уряд – Закавказький комісаріат, у травні 1918 р. проголосили незалежність. У квітні на території Середньої Азії утворено Туркестанську автономну радянську республіку, проте Хіва і Бухара проголосили незалежність.

В Росії в цілому мирний перехід, але збройний опір у Петрограді і Москві. Сформовано Комітет порятунку Батьківщини і Революції. Спроба організувати юнкерське повстання невдале, корпус козачого корпусу П.Краснова зупинено на підступах до столиці. Сильним опір донських козаків (отаман А.Кледін, уральських козаків (отаман А.Дутов). Але до весни 1918 р. встановили радянську владу.

Радянська держава - диктатура пролетаріату у формі Республіки Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Відкинули ідею створення коаліційного уряду.

Вибори до Установчих зборів у листопаді 41% есери, 24% більшовики, 17% ліберали і праві, 3 % меншовики. У січні 1918 р. на першому засіданні примусово розпустили, відмовилися від парламентаризму. Начальник караулу Таврійського палацу матрос-анархіст А.Железняков оголосив що депутати повинні розійтися тому що «караул стомився».  Початок формування тоталітарної держави.

Органи влади: Всеросійський з‘їзд  Рад, у перервах між з‘їдами ВЦВК, виконавча влада і право законодавчої ініціативи – РНК,  і народні комісаріати (наркомати), Декретом РНК від 22 листопада 1917 р. про суд: скасовану стару систему, народні суди і революційні трибунали – для справ по контрреволюційним злочинам і саботажу. 7 грудня Всеросійську надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВНК, Фелікс Джержинський) – судовий та репресивний орган.

27 жовтня 1917 р. з ініціативи В.Леніна декрет про друк -  заборона опозиційної преси, 28 листопада Декрет про оголошення кадетів партією ворогів народу та їх арешт. Для ізоляції «класових ворогів» створені концентраційні табори.

10 листопада демобілізація армії та створення ополчення. Але пізніше відмова від ідеї загального озброєння народу (невдачі на німецькому фронті), 15 січня 1918 р. декрет «Про організацію Робітничо-Селянської Червоної гвардії» потім декрет про створення флоту. У травні 1918 р. декрет про масовий набір до Червоної Армії.

Національна політика: 2 листопада Декларація прав народів Росії рівність, суверенність всіх націй, право на самовизначення аж до відокремлення та утворення незалежних держав. У грудні визнали незалежність Польщі і Фінляндії. У січні 1918 р на Третьому з‘їзді Рад Росі проголошена Соціалістичною Федеративною Радянською республікою (РСФРР). В її складі Туркестанська, Татаро-Башкірська республіки. До 1922 увійшли республіки Середньої Азії, ряд областей України та Білорусії.

П‘ятий з‘їзд Рад Конституція липень 1918 р. суспільна власність на засоби виробництва, диктатуру пролетаріату, федеративний устрій, класовий принцип організації влади, позбавлення виборчих прав «експлуататорських класів», приватних торговців, священників, та ін. Вибори багатоступеневі, непрямі і відкриті. Перевага робітників 1 голос до 5 селян.

Економічна політика: не мали чіткої програми, експеримент. В.Ленін «червоногвардійська атака на капітал» втілити гасло «фабрики-робітникам» робітничий контроль, як перший крок до націоналізації. Багато підприємств закриті не працювали за відсутності сировини, падіння дисципліни. Провал «атаки», грудні 1917 р. створено Вищу раду народного господарства  (ВРНГ) – керувала державним сектором економіки. Націоналізація промисловості та фінансових установ. 14 грудня 1917 р декрет «Про націоналізацію банків» державна монополія. Скасування державних позик царського і ТУ, державна монополія на зовнішню торгівлю, націоналізовано торговий флот і залізниці.

Соціальні: 8 год робочий день, допомога по безробіттю, заборона дитячої праці, права жінок, свобода совісті. Березень 1918 р. церква відокремлена від держави.

Навесні 1918 р. реалізація Декрету про землю. Перерозподілено не тільки поміщицьку землю, а й землю заможних селян, невдоволення. Створення комун і артілей для безземельних селян, більшість розпалися. Загроза голоду, відмовлялися продавати державі хліб. 13 травня 1918 р. запроваджено продовольчу диктатуру хлібна монополія держави, реквізиції «хлібних надлишків» у населення. Створювалися робітничі продовольчі загони спиралися на комітети сільської бідноти (комбіди). Незадоволення селян. Місто не забезпечено продуктами, антибільшовицькі виступи селян.

Політика «воєнного комунізму»

Війна вимагала армії, мобілізації, ресурсів, підпорядкування всіх сфер державі. В поєднанні з поглядами більшовиків на соціалізм: безтоварне, безринкове, централізоване суспільство.

Аграрна політика продрозкладка – вилучення надлишків у селян, та їх перерозподіл. Продзагони враховували не надлишки, а потреби держави, забирали навіть посівний матеріал. 1919 поширилася на картопля та сіно, 1920 р. м‘ясо, 20 видів сировини. Створювали радгоспи – колективні господарства. Декрет про землю скасовувався. Земельний фонд ділили не на всіх, а переважно радгоспам і комунам, потім артілям і товариствам по спільній обробці землі (ТСОЗ). Селяни одноосібники в останню чергу.

Націоналізація промисловості 1920 р під контролем ВРНГ 80 % великих і середніх підприємств. По закінченню війни рішення про повну націоналізацію, але до кнця її так і не було впроваджено.

Ліквідація ринку і товарно-грошових відносин декрет РНК «Про спекуляцію» 22 липня 1918 р. забороняв недержавну торгівлю. до поч 1919 р. націоналізовано і закрито всі приватні торгівельні підприємства. Мережа державного постачання, картки, пайки, норми видачі. 1919-1920 створено споживчу кооперацію – державну організацію по розподілу. Натуралізація економічних відносин. 1921 р. безкоштовне державне постачання продуктами харчування і промисловими товарами. Плата за паливо і комунальні послуги скасована.

Централізація керівництва економікою «главкізм» 1920 р. 50 підпорядкованих ВРНГ комітетів (главків) що керували галузями економіки. Підприємства позбавлені господарської ініціативи.

Примусовий характер праці, мілітаризація загальна трудова повинність, спочатку для «буржуазних елементів», а з квітня 1919 р для всіх віком від 16 до 50 років. (гасло «Хто не працює – той не їсть!») Трудові книжки, закріплення робочої сили. Робітники – бійці трудового фронту. Мілітаризація робітників, службовців, працівників транспорту. З 1920 р. створення трудових армій з тилових частин на Уралі, Поволжі, Західних губерніях, Кавказі.

Діяльність надзвичайних оргінів. Червоний терор. 1918 р. після замаху на В.Леніна та вбивства голови Петроградького НК М.Урицького декрет про «червоний терор». Крім червоного діяв «білий терор» розправи над комуністами, населенням, знищувалися цілі роди, села.

Наслідки перемога більшовиків. Але економіка зруйнована. Аграрна політика скорочення посівних площ, зменшення збору, 2\3 довоєнного. Промисловість 13%, важка індустрія 5%. Селянські виступи армія Н.Махна, Західного Сибіру, Дону, Кубані. Тамбовськ (отаман А.Антонов) придушено армією М.Тухачевського. Страйки робітників, антибільшовицькі виступі в армії та на флоті. Найбільше повстання моряків Кронштадту гасло «Ради без більшовиків!»  Загроза втрати влади більшовиками.

Громадянська війна

Причини: насильницька зміна влади більшовиками, опір монархістів, правих, лібералів. Відмова від парламентаризму (розгін УЗ) – помірковані соціалісти. Антидемократичні дії, репресії – інтелігенції селян, робітників. 1918 р. заборона страйків і початок одержавлення профспілок. 3 березня 1918 р. Брестський мир з Центральними державами, принизливі умови: визнавали поразку та вихід з війни, відокремлення Ліфляндії та Естляндії (Латвія і Естонія), доступ Росії до незамерзаючих портів Ревеля, Риги та Віндави, погодилася на окупацію Грузії, України, Донської області, сплата контрибуції – лівих есерів. Продовольча диктатура, продзагони – селянство.

Інтервенція країн Антанти невизнання більшовиків, допомога білому руху, порушенням зобов‘язань, вихід з війни, націоналізація іноземної власності, відмова сплатити зовнішні борги.

Антибільшовицькі сили: І. антибільшовицький – буржуазія, дворянство, керівництво кадетів; ІІ. табір «демократичної контрреволюції» есери і меншовики самопроголошені уряди (Комітет членів Установчих зборів (Комуч) у Самарі, Директорія в Омську, Тимчасовий Сибірський уряд тощо); ІІІ. колишні союзники – анархісти та ліві есери, в опозицію після Брестського договору та придушення липневого лівоесерівського заколоту.

Білий рух Керівники офіцери царської армії. Вимоги: боротьба з більшовиками, скликання Установчих зборів, захист права власності, єдина неподільна Росія. Армії О.Колчак 500 тис. А.Денікін – 100 тис. Н.Юденіч – 20 тис. Розраховували на допомогу союзників.

Селянський рух найчисельніша категорія населення, залежав результат війни.

Етапи війни:

І. жовтень 1917-травень 1918 рр. локальний характер. Генерал А.Каледін, експрем‘ер О.Керенський, козачий генерал П.Краснов, на півдні Уралу отаман А.Дутов. На Дону Добровольча армія (Л.Корнілов, після загибелі А.Денікін). У березні-квітні 1918 р. інтервенція Мурманськ, Далекій Схід – американці та японці.

ІІ. травень-листопад 1918 р. перетворення в загальнонаціональну. Збройний виступ 45-тис чехо-словацького корпусу в Сибіру. У Казані захопили золотий запас Росії. Інтервенція – англійці у Закавказзі, англо-французи Архангельськ і Одеса.  Повстання селян у Поволжі, на Уралі стали причиною падіння радянської влади. Іжевсько-Воткінське робітниче повстання 30 тис. змушені відступити, в армію Колчака. Есери та меншовики спираючись на селян створили демократичні уряди в Архангельську, Самарі, Томську, Ашхабаді та ін. Програма: установчі збори, повалення диктатури більшовиків, але примусова мобілізація відштовхнула селян.

ВЦВК 2 вересня 1918 р. військовий стан. Реввійськрада Республіки (Л.Троцький) 30 листопада Раду робітничох і селянської оборони (В.Ленін). Сувора дисципліна в армії, примусова мобілізація офіцерів царської армії, інститут військових комісарів (контроль за політичною лінією командирів).

Восени 1918 р. Східний фронт, витіснили білогвардійців із Середнього Поволжя й Прикам‘я.

ІІІ. листопад 1918 – весна 1919 рр військові диктатури на Сході (адмірал О.Колчак, Омськ, розігнав Директорію, Верховний правитель Росії, Омський уряд, контролював Сибір, Урал, Оренбурзьку губернію)), Півдні (генерал А.Денікін), Північному Заході (генерал Н.Юденіч) та Півночі ( генерал Е.Міллер). Кінець війни інтервенція Південь України 130 тис., Північ -20 тис. Далекій Схід і Сибір 150 тис.) Боротьба місцевих жителів, рух солідарності «Руки геть від Радянської Росії!».

ІV весна 1919-квітень 1920 р наступ всіх антибільшовицьких сил. Наступ О.Колчака з метою об‘єднання з А.Денікіним у напрямку Москви дійшов до Тули, наступ Н.Юденіча на Петроград. Селянські повстання. На Дону 30 тис. об‘єдналися з білим рухом.

Білий рух ліквідовував аграрні перетворення, повертали землю власникам, більшовики встановили фіксовану продрозкладку – подвірну повинність. Селянські армії України та Сибіру вибирали між білим рухом і більшовиками, останніх.

жовтень 1919 р Південний фронт (А.Єгорова) за підтримка Н.Махна відкинули білих у Причорномор‘я залишки армії А.Денікіна в Криму очолив П.Врангель, Армія Юденича перейшла в Естонію, 1919 –поч 1920 силами Червоної армії та селянських загонів робили Колчака.

V. травень-листопад 1920 р радянсько-польська війна. Зупинили поляків, а потім контрнаступ, ідея «всесвітньо революції» війська М.Тухачевського розбиті під Варшавою. У березні 1921 р. Ризький мир Польща Західну Україну та Блорусію. Південний фронт (М.Фрунзе) розбили П.Врангеля листопаді 1920 оволоділи Кримом.  1920-1921 рр за допомогою армії радянізація Середньої Азії та Закавказзя, припинилися дії на Далекому Сході. Далекосхідна республіка возз’єдналася з РРФСР.

Громадянська війна завершилася, але селянські виступи тривали. Антибільшовицькі повстання у Тамбовській губернії серпень 1920 р. (есер А.Антонов), січні 1921 р. Західно-Сибірське повстання – Тюменська, Омська, Челябінська, Єкатеринбурзька губернії. Саботаж, терор проти комуністів, приховування хліба, ухил від призиву в армію.

До кінця 1920 р. військові дії закінчилися, за винятком окремих районів Закавказзя, Середньої Азії, Далекого Сходу. Але в країні економічна криза, інфляція, людські втрати. 

Нова економічна політика