США

Війна за незалежність 1775-1783 рр. 

Економіка найбільш динамічного розвитку. кін 18 ст промисловий переворот

Причини:

↑ територія із 1776 р. по 1867 р. у Франції Луїзіану, в Іспанії – Флориду, у Мексики відвоювали Техас і Каліфорнію. Поч 19 ст.  45 штатів і 5 територій.

-          вільні земелі на Заході країни (колонізація)

-          ↑ чисельності населення (еміграція).

-          природні ресурси.У 40-х pp. XIX ст. бум залізничного будівництва. → Розвиток металургії та машинобудування. Роль європейського капіталу. Протекціонізм (імпорт 75% митом)

Південь плантаційне господарство, на праці рабів. Плантації постачальники сировини.

Боротьба Північ-Південь за колонізацію. 1820 р. Міссурійський компроміс, на північ од 36° 36' п. ш. рабство заборонялося.

Загострення кризи → 1850 р компроміс: Каліфорнія без рабства, а Нью-Мехіко та Юта рабовласницькі.

Через три роки - Канзас та Небраска. Між плантаторами І фермерами бойові дії.

Аболіціоністський рух – за скасування рабства та надання неграм однакових прав із білими у 30-х pp. 19 ст. 1833 р. "Американське товариство боротьби з рабством", (Вільям Гаррісон). Не насильницькі дії.

Двопартійна система І. федералісти  (Джордж Вашингтон) і антифедералісти 1801-1828 р  до влади національні республіканці (Томас Джефферсон).

ІІ. Президент Ендрю Джексон(І829-1837 pp.)  демократичну партію (свободу підприємницької діяльності за принципом "рівних можливостей", децентралізацію фінансової системи (було ліквідовано центральний банк, усю фінансову систему передано приватним банкам) і тарифної політики (було ліквідовано систему протекціонізму).

Вільям Гаррісон 1841 р. - партії вігів, спадкоємниці національних республіканців, компроміс з плантаторами Півдня у питаннях рабства.

Демократи й нові віги утворили другу двопартійну систему, яка проіснувала до 1860 р.

З наростанням протиріч між промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем нові віги втрачали підтримку тих верств суспільства, які обстоювали протекціоністську політику і ліквідацію рабства.

ІІІ. Республіканська партія, 1854 р. в Чикаго АвраамЛінкольн (1861-1865), з сім'ї фермера, адвокат, 1847 р. до палати представників конгресу США, президент

Громадянська війна 1861-1865 рр