Розвиток культури

← Культура Київської Русі                        Культура 16-17 ст.→ 

↑ Литовська доба

Освіта. Школи при церквах, монастирях, єпископських палатах. Підручники «Псалтир». Навчали читання, письма й церковного співу. Навчання в європейських університетах: Болоньї, Парижі, Кракові (15-16 ст. 800), Празі, Падуї, Гейдельбергу.

Юрій Дрогобич (Котермак) 1450-1494 - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав "Прогностик 1483 року" - твір про розташування небесних тіл, був першим з українців чия праця була надрукована. Був професором медицини та титул "королівського лікаря". Вчитель М.Коперника.

Книгодрукування: 

1491 р. Швайпольт Фіоль видав кирилицею у краківській друкарні "Осьмигласник", "Тріодь цвітна", "Часословець".

Франциск Скорина 1517 – заснував у Празі друкарню, видав кириличним шрифтом «Псалтир»,, першу друковану білоруську книгу, Перший переклад Біблії («Біблія руська») білоруською мовою. Раніше за Мартіна Лютера. (1520-ті).

Літописи: Короткий Київський літопис (Волинський) (862-1515), наближений до живої української та білоруської мови.

Литовські літописи.

1489 р. збірки житій святих «Четьї-мінеї».

Обрядова поезія, казки, 15 ст. епічна поезія – історичні пісні, балади, думи («Плач невільників», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з міста Азова».

Київський псалтир - переписаний з константинопольського рукопису 11 ст. у 1397 році, дяком Спиридонієм. 301 мініатюра.

Архітектура та мистецтво:

Вірменський собор у Львові (1363) добре збереглося об’ємно-планувальне вирішеннястарої східної частини храму, де відтворено традиції давньоруського і вірменського монументального будівництва, що сягають часів Візантії. Деякі архітектурні деталі свідчать про вплив готики, ренесансу табароко.

Верхній замок у Луцьку є однимз найбільших і найдавніших в Україні замків. Висота стін становить близько 12 метрів над валом, їхня товщина сягає 3 метрів. Загалом для зведення замку було використано до 5 млн цеглин.

Кам’янець-Подільська фортеця -  споруджена на високому скелястому березі річки Смотрич як частина системи укріплень міста, центр Подільського воєводства. 

Будівництво фортеці розпочалося ще в ХІ ст. і тривало протягом декількох століть. Сучасного вигляду споруда набула в середині ХVI ст. зусиллями будівельників під керівництвом Іова Претвича. Її обклали каменем, звели нові вежі.

Хотинська фортеця- центр Буковини.1250–1264 рр збудував Данило Галицький на місці Хотинського форту. 

Навколо неї було зведено семиметрову кам’яну стіну та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення. У ХIV ст. було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки 5–6 і висотою 40 метрів і три башти. Саме у такому вигляді Хотинська фортеця збереглася до нашого часу.

Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях одночасно є фортецею і храмом.

 За архітектурою і плануванням вона не має аналогів в усій Європі (в неї можна було витримати оборону). Церква має два поверхи. Перший поверх — власне церква з товстими стінами(3 м, як у замках). На другому поверсі — оборонні, захисні вежі, що мали бійниці для обстрілу простору навколо церкви й машикулі(отвори під дахом церкви). Особливістю цієї церкви є стовп посеред церковної зали, заяким із дверей не видно навіть іконостасу.

Костел святого Варфоломія - —католицький храм у місті Дрогобичі; давній духовний осередок, взірець архітектури готики та бароко(інтер'єрні розписи) кінця XIV—XVI століть, історико-архітектурна пам'ятка національного значення.

Одна з найстаріших зі збережених споруд Дрогобича/

Білгород-Дністровська фортеця або Аккерма́нська фортеця — інайдавнішу частину збудовано в 13 - першій половині 14 ст., будівельні роботи тривали до 15 ст.; найбільша фортеця в Україні (мала 34 вежі) 

Фортецю в Аккермані (нині Білгород-Дністровський) побудували молдавани у 13 столітті. Через двісті років сюди прийшли турки. Майже три століття це був один із найважливіших і найпотужніших оплотів Османської імперії в Північному Причорномор'ї.

Генуезька фортеця — фортеця в місті Судак, побудована генуезцями з 1371 по 1460 рік.


Фортеця була побудована в найкращих традиціях західноєвропейського середньовіччя, вона вражає досконалістю інженерної думки.

До наших днів із веж північно-східної ділянки нижнього оборонного поясу найкраще збереглася триярусна, відкритого типу (тристінна) вежа Пасквале Джудіче, побудована 1392 року.

Ханський палац в Бахчисараї 

Резиденція Гіраїв 1532-1764 рр.

Єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури.

Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI—XVII століть. "Бахчисарай" перекладається з кримськотатарської мови як "палац-сад". Головна ідея архітектора – втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі.

Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях - одна з найстаріших в Україні. На ній зображена Марія з Ісусом в оточенні апостолів. Ісус правою рукою благословляє віруючих: два складені пальці означають дві природи Христа – Божу і людську, три пальці вказують на Пресвяту Трійцю. Пальці складуні так, щоутворюють коло – символ вічності.У лівій руці Ісус тримає згорнутий білий сувій Святого Письма, бо Він прийшов нас учити. Богоматір підтримує Дитя, її права рука піднята у заступництвом і водночас вказівному жесті, що вказує на Ісуса, як Дорогу життя. Богородиця не дивиться на Дитя, бо це звичайне дитя, а сам Бог, а Бога ніхто і ніколи не бачив. Фігура Христа білий, це колір чистоти. На Марії – багряно-фіолетовий плащ – ознака королівської влади, Богородиця має титул цариці.

Ікона «Юрій Змієборець»  поч. ХІV ст. із с. Станиля.

Найбільша мистецька цінність Дрогобиччини . Унікальність цієї пам’ятки полягає в тому, що Юрій зображений не на білому, а на чорному коні, що є винятковим в українській іконографічній традиції.