Західна Україна
Політичний етап національного руху
Економічне становище Західної України в ХІХ ст. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.
Община зруйнована. Головна проблема малоземелля, поміщицьке землеволодіння, аграрне перенаселення, дешева робоча сили, низький рівень модернізації.
Кооперативний рух 1908-1913 інтенсифікувався. Кредити, збут продукції, закупки товарів, реманенту добрив. Роль інтелігенції.
Київ та Вінниця Союзи споживчої кооперації. Ідея всеукраїнського кооперативного об‘єднання. На перешкоді російські кооперативи, економічна незалежність.
Галичина Центр «Ревізійний союз українських кооперативів» створений на поч. 20 ст.
Еміграція США 500 тис українців. Сезонна міграція до Бессарабії, Південної України, Німеччини, Бельгії, Франції.
Передвоєнне піднесення
Наддніпрянщина з 1908 р підготовка до війни, держзамовлення, розвиток гірничорудної і металургійної промисловості Донбасу і Середньої Наддніпрянщини. 70% вугілля, 56 % чавуну, 76 % рейок імперії, при тому що населення 20%. Основний вугільно-металургійний центр.
Урбанізація, Катеринослав – найбільший центр металургії, Харків – важке машинобудування (паровози), Південь с\г машинобудування. Через Одесу та інші порти вивозили хліб, завозили машини та товари.
Харчова промисловість 70% цукру.
В цілому 19% промислової продукції. Але структура не змінилася. Сировинний придаток. Половина виробництва це гірнича, металургійна та харчова. Готові товари з Росії.
Західна Україна 1909 р в Галичині 9% світового видобутку нафти. (Більше в Росії(Баку) і США. Деревообробна. Швейна, взуттєва і килимарська дрібні підприємства ремісничого типу.
Побут. Міста нові будинки, електростанції, освітлення будинків і вулиць, кав’ярні, ресторани, газети, кінематограф, театральні трупи. Село: двокамерні(хата-сіни) та трикамерні (хата-сіни-комора) хати. В сінях місце для кухні. Але мало змінювалося.
Робітники жили в казармах-бараках, нари – два, три яруси. Для сімей відгороджувалися кутки, іноді ізольовані кімнати. Іноді будували землянки, або хати мазанки, сараї, погреби, невеликі городи, садки.
Одяг саморобні замінювалися на фабричного виробництва. Не було суттєвих змін.
Велика патріархальна сім‘я замінювалася на малі сім‘ї. Шлюб з 16 – дівчата, 18 – хлопці. Укладали батьки. Традиційні весілля. Релігійні традиційні свята.
Галичина
Два етноси – українці й поляки. Економічний і політичний вплив поляків домінуючий На поч 20 ст. змінюється, польський публіцист «українське завоювання», зростання національної свідомості активність. «П‘ємонт».
Імперська адміністрація підтримували поляків. Гасло українських партій: загальне виборче право (представництво української більшості у владі, захист національних інтересів), заснування українського університету, поділ Галичини на Східну і Західну, національна автономія української частини. Незалежність у складі соборної України.
Селянський рух, керований партіями, 1902 р. страйк з вимогою загального виборчого права.
1907 р. парламентська реформа – загальне виборче право. Збільшення українського представництва.
Галицький сейм, домінування польських партій. Поляки намагалися залучити на свій бік «москвофілів». Але їх популярність в суспільстві падала.
В день виборів фальсифікації, побиття селян, вбиті і поранені відповідь студент Мирослав Січинський замах на намісника Галичини. 1908 р. 12 українофілів, 8 москвофілів, 1913 р. – 30 і 1. Вимоги: автономія. Але були в меншості.
Львівський університет 1861 р. німецьку мову викладання можна замінювати на волю викладачів. 1894 р. кафедра історії М.Грушевський. Але переважали німецька та польська.
1901 р студенти вимагали створення паралельних груп, з українською мовою навчання. 1902 р. на протест 600 студентів роз‘їхались по інших університетах. Українсько-польське протистояння, сутички. Загинув український студент Адам Коцко.
Обіцянка побудувати до 1816 р. український університет.
1912 р. вимога однакового ставлення до українців та поляків. Народовець Юліан Романчук заступник голови австрійського парламенту.
Кожну поступку українцям доводилось «виривати» у протистоянні з чиновниками і польськими політичними партіями. Протистояння вело в глухий кут. Виникали настрої на користь примирення. Спільна історія, через польську культуру проникнення європейських ідей, змішані шлюби.
Політика «Нової ери» - Під тиском Відня поляки пішли на компроміс. збільшення місць в парламенті, національно-культурні права: відкриття третьої української гімназії, українські кафедри у Львівському університеті, кафедра української історії, український правопис, написи на державних установах, українці повинні підтримати Габсбургів поступки польській шляхті. Компроміс укладено 25 листопада 1890 р. намісником Галичини графом Казимиром Бадені (польська сторона) та лідерами народовців (ініціатор О.Барвінський, потім противник). 1892 р. Літературне товариство перетворене на НТШ, очолив О.Барвінський. 1894 р. «Кафедра всесвітньої історії з особливим наголосом на історії Східної України», за рекомендацією В.Антоновича, очолив 28-річний М.Грушевський до 1914 р. М.Грушевський 1897 р. очолив НТШ, 1898 р. у Львові вийшов перший том десятитомної «Історії України-Русі».
Не дотримувалися, на виборах українці втратили половину мандатів, 1892 р. вийшла «Народна рада» (Ю.Романчук), 1894 р. обидві сторони відмовилися.
Лютий 1914 р. польсько-українська компромісна угода. Українці третину в Галицькому сеймі, представництво в сеймових комісіях. Поляки не чинитимуть опір створенню національного університету. Але не втілена в життя, початок ІСВ.
Українсько-єврейські відносини. Євреї вибір між поляками, у яких сконцентрована власть, і українцями більшою етнічною спільнотою. У др. пол. 19 ст. євреї засвоїли польську культуру, це відкривало доступ до юриспруденції, літератури, освіти, мистецтва. Поч 20 ст. посилився антисемітизм. Тому посилюються сіоністські настрої – курс на самозбереження, та згодом на відродження власної держави в Палестині.
Щодо польсько-українських суперечок євреї зберігали нейтралітет.
Буковина разом з галицькими депутатами входили до «Українського клубу» у віденському парламенті, партії: національно-демократична, радикальні і соціал-демократична. Розвиток мережі культурницьких та господарських організацій. Школи та громадські організації кращі з трьох західноукраїнських регіонах. Організації: студентські, жіночі, учительські, церковні, драматичні, музичні, наукові, гімнастично-спортивних.
1909 р. в Чернівцях з‘їзд: сільські війти (старости) із заступниками, голови читалень «Просвіти» і товариства «Січ». Створили «Руську раду» («Селянська партія»), Степан Смаль-Стоцький.
Закарпаття рух був слабкий. Переважали «москвофіли». Тижневик «Наука» редактор Августин Волошин. Зв‘язки з Галичиною. Але внесок у загальний рух мінімальний, Драгоманов – «поранений брат».
Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій
«Молода Україна» (1899 р. студенти Галичини і Буковини). Таємні організації діяли в школах.
1894 р у Львові спортивно-фізкультурна організація «Сокіл».по аналогії з чеським «Соколом», перший голова Василь Нагірний, з 1901 р. Іван Боберський 1910-1914 рр поширило діяльність на всю Галичину.
1900 р. гурток спортивно-фізкультурної організації «Січ», Кирило Трильовський «січовий батько», під впливом радикальної партії, всі організації об‘єднувалися в Головний січовий комітет, з 1912 р. «Український січовий союз». Обидві провели великій збір на честь 100-річчя з дня народження Т.Шевченка.
1911 р. щоб проводити військове навчання створили напівлегальний гурток «Пласт». 1913 р. виїхали до Києва пропагували ідею військового виховання. 1912 р. товариство «Січові стрільці».
Закарпаття. Рух слабкий, переважали москвофіли. Українська течія тижневик «Наука». Редактор з 1903 р. був Августин Волошин (1874–1945), М. Драгоманов «пораненим братом».