Таблиці

Передумови війни:

Формування блоку агресивних держав:

1936 «антикомінтернівський пакт» - Німеччина і Японія

1937 + Італія = «Вісь Берлін-Рим-Токіо».

1939 «антикомінтернівський пакт» +Угорщина, Мончжоу-Го, Іспанія,

1939 «Сталевий пакт» Німеччина і Італія, воєнне і політичне співробітництво.

1939 Словацько-мецький договір

1940 переговори про приєднання СРСР до Троїстого пакту. (Мета: відвлікти увагу для підготовки війни проти СРСР)

27 вересня 1940 Троїстий пакт. + Угорщина, Румунія, Словаччина,  1941 +Фінлиндія («Голубий песець» - «віна продовження»), Іспанія, Югославія (не вступила в дію), Хорватія, Подовження дії «антикомінтернівського  пакту» Фінляндія, Данія, Румунія, Словаччина, Болгарія, китайський уряд Ван Цзинвея.

Віхи формування Антигітлерівської коаліції

Карта:

Окупувала Польщу, Голландiю, Бельгiю, Данiю, Норвегiю, Люксембург, значну частину Францiї, Югославiю, Грецiю.

Гiтлер “нового порядку”. у центрі Європи “сталевий блок”, навколо держави-сателiти.

Рейх: Саар, Австрiя, Судетська область, Мемельська область, за  Версальським договором землі Польщі, Чехії, Данії (Шлезвiг-Гольштейн), Ельзасу й Лотарингiї, вiд Югославiї Словенiя, Штiрiя, ряд iнших iлiрiйських земель. Чехiя “протекторат”.

Союзники: Угорщинi вiдiйшли землi вiд Словаччини (прикордонні території), Румунiї (Трансільванія) та Югославiї (Воєводина); Болгарiя повернула собі Південну Добруджу, а також приєднала частину югославської та грецької Македонiї, Фракiю. Жирними шматками загарбаної територiї дiлився фюрер iз своїм другом дуче — Iталiя одержала деякі прикордонні території Францiї, частини Грецiї та Югославiї.

Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних територіальних змін. На карті світу з’явились нові держави:  Словаччина (1939 р.), Хорватія (1941 р.), Бірма (1944 р.), Індонезія (1945 р.). Але незалежність цих держав була дискредитована співробітництвом з агресорами.

Такі держави, як Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція були ліквідовані. У Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії, Франції — до влади прийшли профашистські (колабораціоністські) уряди.

Держави-союзниці Німеччини, Італії, Японії отримали значні територіальні придбання. Так, Угорщина отримала Карпатську Україну, Трансильванію, частину Словаччини і Югославії, Румунія — Трансністрію, Болгарія — Південну Добруджі, Македонії, Фракії, Фінляндія повернула собі втрачені в 1940 р. території.

Тегеранська конференція (28 листопада – 1 грудня 1943 р.) за участі У.Черчілля, Й.Сталіна, Ф.Рузвельта

 

Рух Опору в Європі

Ялтинська (Кримська) конференція (4-11 лютого 1945 р.) за участі У.Черчілля, Й.Сталіна, Ф.Рузвельта

 

Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) Й.Сталін, Г.Трумен, який став президентом США після смерті Ф.Рузвельта, У.Черчілль

(з 28 липня новий прем’єр-міністр К.Еттлі)