Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (кін. ХVІІІ — І пол. ХІХ ст.)
☚Др. пол. 18 ст.
Др. пол. 19 ст.☛
Західна Україна
10 Галичина: 1385 р. Кревська унія, одруження Ядвіги та Ягайла (Владислава) .
1387 р. до Польщі, Руське воєводство.
1772 р. Перший поділ Польщі до Австрійської імперії. Королівство Галіції та Лодомерії (істор. Володимирська земля).
11 Буковина (Київська Русь Теребовлянське князівство, Шипинська земля, 1359 Молдавське князівство, 1514 до Османської імперії, 1774 Австрійська імперія до Королівства Галіції та Людомерії. 1849 р. Герцогство Буковина.
13 Закарпаття Київська Русь, Володимир, 1015-1945 до Угорщини Лев Данилович 1280-1302. 16 ст. частина до Австрії. Трансильванія або Семиграддя (Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст, Тячів) після битви під Могачем (1526) відійшли до Турків. 1699 р. за Карловицьким миром відходила Австрії. 4 комітати (жупи) не становили єдиної цілісності не мали самоуправління
Денаціоналізація та асиміляція (полонізація, румунізація, мадяризація).
Ринок збуту товарів та джерело сировини.
Наддніпрянська Україна
генерал-губернаторства: губернії
Малоросійське 1802-1856: 3 Чернігівська, 4 Полтавська, 9 Харківська
Київське 1832-1914: 2 Київська, 5 Подільська, 1 Волинська
Новоросійсько з 1822‑Бессарабське до 1874: 6 Катеринославська, 7 Херсонська, 8 Таврійська.
губернії-повіти-волості
генерал-губернаторства для боротьби з національно-визвольним рухом або у воєнний час
Чернігів (1500 від Литви до Москви, 1618 Деулінське перемир‘я, 1634 Поляніський мир, 1635 7 воєводство Річ Посполита) Держава БХ 1649-1667
1667 Андрусівський договір, 1686 Вічний мир – поділ на Лівобережну (Росія), Правобережна (Річ Посполита) 1802 губернія.
Слобожанщина Слободи- прикордонні поселення звільнені від податків. Московська держава. Хвилі еміграції: І 1638 р. (Я.Острянин) ІІ. 1651 Білоцерківський договір 1652 р. Іван Дзиковський місто Острогозьк, Герасим Кондратьев місто Суми. 1654 р Харків. ІІІ. Великий згін І.Самойловича 1678-79. 5 полків 1765 р Х полковий устрій, Слобідсько-Українська губернія, 1780 Харківське намісництво, 1835 губернія.
Лівобережжя Гетьманщина 1649-1765, 1781 Х полковий устрій Київське, Чернігівське і Новород-Сіверське намісництва.
1783 р. закріпачення селян Лівобережжя та Слобожанщини
1785 р. Золота грамота дворянству Катерина ІІ: козацька старшина=дворянство. 95% українців.
«Смуга осідлості» 1791 р. територія компактного проживання євреїв
1831 р. ліквідоване Магдебурське право.
Правобережжя 1667 Андрусівський договір (до Польщі), 1683 р. після облоги Відня → 4 полки "Палієва держава". 1699 р. Карловицький договір → ануляція Бучацького договору (1672 р), → ліквідаці полкового устрою → 1702-1704 Повстання С.Палія, → придушення Мазепою → приєднано до Гетьманщини → відновлено полковий устрій → після зради Мазепи повернули Польщі → 1713 р. остаточна ліквідація козацтва. 1793, 1795 Другий та третій поділ Польщі, до Росії – Південно-Західний край. 1796 р. губернії. українці 85%, поляки 5% - панівне становище.
Південь (Дике поле) 1806-1812 – Бессарабія 1828 генерал-губернаторство. Українці 74% , росіяни – 12%, молдавани – 9%, були серби, поляки, німці, болгари, угорці, євреї та ін. Кріпаків дуже мало.
Крим 1441 ханство Хаджі Ґірей, 1478 залежність від Османської імперії Менглі Ґірей, 1774 незалежність (Кючук-Кайнарджійський договір), 1783 приєднання до Росії.
Рос-тур війна 1735-1739 рр. Белградський м.д. повернення земель Запорізької Січі.
Рос-тур війна 1768-1774 рр. Кючук-Кайнарджийський м.д. приєднання земель між Дніпром та Пв. Бугом, Незалежність Криму
Рос-тур війна 1787-1791 рр. Ясський м.д. приєднання земель між Бугом та Дністром.
Рос-тур війна 1806-1812 рр. Бухарестський м.д. До Росії Бессарабія
Рос –тур війна 1828-1829 рр. використання ресурсів, Адріанопольський м.д. гірло Дунаю (тер Задунайської Січі)
І. Задунайська Січ (осм) 1775-1828 перейшли на бік Росії (Й Гладкий), Азовське козацьке військо (Рос) 1831-1864
ІІ. 1787 Військо вірних козаків, пізніше Чорноморське (1790) (з 1862 Кубанське) військо (рос) 1788-1920,
Рос –тур війна 1877-1878 рр дії на Кавказі, Сан-Стефанський м.д. До Росії Південна Бесарабія, фортеці на Кавказі.
Реакція української еліти:
«Автономісти» - В.Лукашевич, Мочульський, Чайковський, Марлецький, В.Капніст – «Кодекс Наполеона» , автономія.
«Консерватори» - С.Кочубей, І.Котляревський, І Кованько – проти радикалізму Фр. Революції.
Плани Наполеона Україна – буферна зона між Європою і Росією. Волинь – Австрії, Правобережжя – Польщі, Крим і Північне Причорномор´я Туреччині, Лівобережжя дві «Наполеоніди» (маршали Франції).
Малоросійський генерал-губернатор Яков Лобанов-Ростовський створив 15 козацьких полків - 9 полтавських, 6 чернігівських. Після війни розформовано.
Віденський конгрес 1814-1815 до Росії Царство Польське, Конституція. Тернопільський округ до Австрії.
Криза аграрно-ремісничої цивілізації і формування індустріального суспільства (основа масове машинне виробництво). Процес переходу – модернізація.
Капіталізм – сус-пол лад, заснований на приватній власності на засоби виробництва та вільнонайманій робочій силі. Особливості модернізації, запізнення, сировинні галузі, імперська політика. Еліта – неукраїнці.
Низькі темпи промислового перевороту, ринок збуту.
Галузі: лісова, нафтова, солевидобувна, шкіряна, садівництво і виноградарство
30-ті рр – 70-80 ті рр ХІХ ст промисловий переворот. Найвищі темпи в імперії.
Поміщицькі латифундії, екстенсивний шлях розвитку.
Галузі: цукрова, зернова, чорна металургія, вугільна. Вивіз сировини.
1803 – «Закон про вільних хлібопашців» Олександр І, можливість звільнення селян.
1843 – парова цукроварня, промислова фірма «Брати Яхненки й Симиренки" с. Ташлик, Городищенський цукроворафінадний і машинобудівний заводи Черкащина.
Одеса – заснована 1794 р, порто-франко у 1817 р. сер 19 ст найбільше за чисельністю місто.
Колонізація Півдня, селянська колонізація.
І Академічний (науковий етап) до сер 19 ст.
Невелика група дослідження, відкривають факт існування укр народу.
Причина - Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ:
Рівні права всі релігії, греко-католицька семінарія у Відні «Барбареум», скасування кріпацтва, панщина 3 дні, обов‘язкова початкова освіта, «материнською» мовою, 1874 р. Львівський Університет, 1787-1809 Руський інститут. Всі реформи скасовані.
Початок відродження Галичина: 1816 р. І.Могильницький у Перемишлі "Товариство священиків" – початок відродження.
Підручники:
1819 р . І.Могильницький створив першу в Галичині граматику української мови — підручник «Граматика язика словено-руського», дяко-вчительський інститут для сільських шкіл, "Буквар славено-руського язика" 1816.
Зібрання пісень Олександр Духнович на Закарпатті, поезія "Я Русин був, єсмь і буду"
Історія: Іоанникій Базилович «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича», Михайло Лучкай «Історія карпатських русинів» та «Граматики слов‘янської мови» 1830
«Руська трійця» 1833-1837 М.Шашкевич (виступ українською мовою), І.Вагилевич, Я.Головацький. Альманах "Зоря" заборонений. 1837 видання «Русалки Дністрової» - літературна мова.
Я.Головацький «Становище русинів у Галичині» 1846 – програма Головної Руської Ради.
Відродження поч ХІХ ст: процес формування нації. Єдність.
Причини: Надання для отримання дворянства укр. старшиною документів, Масонство, ідеї Фр.Рев.
Початок відродження Іван Котляревський «Енеїда» 1798, Харківський університет 1805 Василь Каразін перша метеорологічна станція, журнали "Український вісник" 1816-1819, "Український журнал", вперше вжито етнонім українці.
Етнографія: Микола Церетелев 1819 р. збірка «Опит собрания старинніх малороссийских песен», Михайло Максимович - ректор Київського університету, 3 збірки пісень («Малоросійські пісні» 1827, «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» 1849), Ізмаїл Срезневський 1833-1838 рр. 6 випусків «Запорожской старины»
Підручники: Олексій Павловський 1818 «Граматика малороссийського наречия»,
Історія: Дмитро Бантиш-Каменський «История Малой России» 1822, Микола Маркевич «История Малороссии» , «Історія русів» кін. 18 ст. надрукована 1846 р. автономістська теорія, Микола Костомаров «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа і мазепинці»,
Література: Григорій Квітка-Основ‘яненко основоположник художньої прози, гурток «харківських романтиків» І.Срезнєвський Г.Квітка-Основ‘ненко.
1840 «Кобзар» Т.Шевченка (Петербург)
Перші центри відродження
Австрія, Західна Україна. 1816 р. Товариства греко-католицьких свіщенників. Засновник Іван Могильницький, місто Перемишль
Росія, Наддніпрянщина. 1805 р. Харківський університет, ініціатор заснування В.Каразін, ректор П. Гулак-Артемовський, Слобожанщина.
30-ті рр. перенесення центрів:
1833-1837 рр. "Руська трійця" М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. 1837 видання «Русалки Дністрової» - літературна мова.
1846-1847 Кирило-Мефодіївське тов: М.Костомаров (програма «Книга буття українського народу», «Статут») П.Куліш, Т.Шевченко, Білозерський. Християнська республіка, об’єднання слов‘ян, скасування кріпацтва, ненасильницька боротьба.
Новгород-Сіверський гурток Г.Полетика, В.Капніст, «Ода на рабство», 1791 р місія до Берліна.
Масони: «Любов до істини» в Полтаві І.Котляревський, В.Капніст, В.Тарновський, В.Лукашевич
20-х рр. ХІХ ст. на Лівобережжі «Малоросійське таємнє товариство» Василь Лукашевич(бл. 1783–1866) осередки в Києві, Полтаві, Чернігові, Чигирині. «Катехізис автономіста» написаний В.Лукашевичем, відновлення української автономії в союзі з Польщею. Перша українська таємна політична організація в Наддніпрянщині. 1822 р. заборона масонів.
14 грудня 1825 р. Повстання декабристів у Петербурзі.
Петербурзі – «Союз порятунку» (1816 р.), у Москві – «Союз благоденства» (1818 р.).
1821 р. Тульчині «Південне товариство» Павло Пестель «Руську правду» унітарну республіку з однопалатним парламентом військова диктатура, громадські свободи «Малоросія» ніколи не зможе стати окремою державою державність визнавав лише за Польщею
Петербурзі, «Північне товариство» Микитою Муравйовим «Конституції» конституційну монархію з федеративним устроєм за зразком США центр право зовнішньої політики, випуску грошей і створення збройних сил 14 федеральних штатів, два з яких – Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею в Харкові створювалися на Лівобережжі й Слобожанщині
1823 р. в Звягелі (Новограді-Волинському) «Товариство об’єднаних слов’ян» братами Андрієм і Петром Борисовими Республіка, федерацію слов’янських республік Української держави не передбачали
1826 р. повстання Чернігівського полку на Київщині.
Загони генерала Юзефа Дверницького на Правобережжі. "За нашу і вашу свободу", Селяни проти.
Наслідки: для поляків: скасовано Конституцію, уніфікація, ліквідація армії, закриття католицьких монастирів. Для українців: русифікація, 1839 р. скасовано унію, ліквідація Василіанського ордену (створений Й.В.Рутським у 17 ст), Кременецького ліцею, 1834 Київський університет, засіб русифікації ректор М.Максимович.
М.Костомаров (програма «Книга буття українського народу», «Статут») П.Куліш, В.Білозерський, М.Гулак, О.Маркович, Т.Шевченко. 12 членів, 14 місяців.
Демократична федерація християнських слов'янських республік, центр Київ, об’єднання слов'ян, скасування кріпацтва, ненасильницька боротьба.
знищення самодержавства, кріпацтва, станів.
демократичні права і свободи.
рівноправність мов, культур, освіти.
Відозви "Брати українці", "Брати великороси і поляки". Наукові праці, виступи, розвиток народної освіти: школи, підручники, П.Куліш книжка з історії для дітей шкільного віку "Повість про український народ" 1846 р.
Слідство Микола І, Т.Шевченка в Шліссельбурзьку фортецю, інші ув'язнення та силки.
Питання: селянське (скасування панщини) і національне (поділ Галичини на польську та українську).
Центральна рада народова у Львові (поляки, кордони 1772 р.), утворила Руський собор. Мета залучити українців до польського руху.
2 травня 1848 р. Головна руська рада до 1851 р. (єпископ Григорій Яхимович), входив Адольф Добрянський від Закарпаття. Символіка герб князів Романовичів – зображення золотого лева на голубому тлі.
Газета «Зоря галицька» (1848–1849 рр. щотижня), відозва до галицьких русинів.
Галицько-руську матицю: видання книжок.
Собор руських учених, 100 учасників, народна мова, кирилиця, а не латинським алфавітом.
Народного дому з великою бібліотекою та музеєм.
У Львівському університеті кафедра української мови (Я.Головацький).
Перший слов’янський конгрес у Празі – спроба знайти компроміс між українцями та поляками.
Конституційна монархія, червень 1848 р. вибори до рейхстагу, українську делегацію очолював Г.Яхимович, депутати від селян Іван Капущак та Лук'ян Кобилиця.
Питання адміністративного поділу Галичини не реалізовано.
1810,1815, 1831 «Холерні бунти» в Закарпатті
1843-44, 1848 Л.Кобилиця, Буковина.
1810-1825 – Опришки Мирон Штолюк
1816-1857 військові поселення в Україні
1817-1818 Бузьких козаків на Херсонщині
1819 військових поселенців у Чугуєві
1830-1835 на Поділлі У.Кармалюка
1855 «Київська козаччина»
1856 похід «У Таврію за волею»
1784 (1661) Львівський університет 1787–1809 рр. «Студіум рутеніум» («Руський інститут»), 1848 кафедра української мови (Я,Головацький), 1894 кафедра історії України (М.Грушеський)
1875 Чернівецький університет
1805 Харківський університет (засновник В.Кразін, ректор П. Гулак-Артемовський)
1834 Київський університет (М.Максимович)
1865 Південноросійський в Одесі.
«Енеїда» І.Котляревського (1798р.-перший друк)
Один із перших українських прозаїків – Г.Квітка –Основ‘яненко(«Маруся», «Конотопська відьма» , «Сердешна Оксана», «Сватання на гончарівці»)
П.Куліш «Чорна рада» 1846 р.
Перша поетична збірка- «Кобзар» Т.Г.Шевченка(1840)
Харківський університет(1805р.)-Василь Каразін
Києво-Могилянська академія закрита 1817.
Університет св.Володимира(1834)-перший ректор М.Максимович.
Три основні ліцеї: Волинський(Кременець,1819р.),Ніжинський (1832),ліцей ім..Рішельє в Одесі(1817)
Математики-Михайло Остроградський, Тимофій Осиповський, Іван Орлай – очолював Ніжинську гімназію та Рішельевський ліцей.
Кобзарі- Андрій Шут, Ф.Гриценко(Холодний), І.Крюковський та Остап Вересай
Іван Мартос – скульптор, пам‘ятник Дюку Рішелье.
Архітектор Андрій Меленський – церква-мавзолей на Аскольдовій могилі, перший театр у Києві
Беретті-Інститут шляхетних дівчат(Київ), будівля університету.
Франц Боффо - Потьомкінські сходи, Воронцовський палац(Одеса)
Іван Заремба, Людвіг де Метцель- парк «Софіївка»
Класицизм портрети Д.Левицький, В.Боровиковський, В.Тропінін. Реалізм: Іван Сошенко, Т. Шевченко
Йосип Витвицький - «Україна»(музичний твір)
Михайло Вербицький- один із перших композиторів-професіоналів у Галичині
1791 перший професійний театр у Харкові не український. 1815 – Полтава аматорський театр.