Персональний сайт вчителя історії Кушнєрової Світлани

Передумови:

Лютнева революція в Росії повалення монархії, Тимчасовий уряд. (голова Всеросійського союзу земств і міст князь Георгій Львов). Мета скликання Установчих зборів, для вирішення питань. Склад: октябристи – «Союз 17 октября», 1906, кадети – конституційні демократи, 1905, есери – соціал-революціонери 1902). Міністр юстиції Олександр Керенський (трудовик, близький до есерів). По всій країні демонстрації, мирний перехід влади – губернські, міські, повітові управи (промисловці, землевласники, урядовці кадети). Створювали комітети, комісари ТУ. Свобода слова, партії, об‘єднання, друку, мітингів. Питання соціально-економічні та національні не вирішувались, до УЗ. Створювалися Ради – меншовики (РСДРП 1898, 1903 розпад на меншовиків та більшовиків), есери. Підтримували ТУ, не українські, контроль влади. Петроградська рада Наказ №1 вибори в армії (дезорганізація армії і влади).

Українські партії

Павло Скоропадський згадував: «Усі мені говорили, що з цією зарозумілою людиною (М.Міхновський) важко знайти спільну мову, що він прагне будь-що верховодити, фактично не маючи для цього відповідних якостей. Повинен зізнатися, що думка ця про нього була досить одностайною... Особисто на мене він не справив такого враження, якщо не вважати його вкрай шовіністичного українського напряму, який йому все псував. У соціальному відношенні й він, і його партія були мені завжди симпатичні. Ця партія, на жаль, дуже нечисленна, демократична, ніяких соціалістичних крайностей у ній не було, власність визнає, разом з тим перейнята не теоретичними гаслами, а прагне приступитися до справи».

Більшовики – марксизм, соціалістична революція, диктатура пролетаріату, жодної підтримки ТУ» (чим гірше тим краще). Ідея права націй на самовизначення (скасована після приходу до влади). Гасло «Вся влада Радам!» суперечило теорії поділу влади, призводила до диктатури однієї партії.

лютий Лютнева буржуазно-демократична революція, повалено самодержавство. створено Тимчасовий уряд та Петроградська Рада. (Під час революції 1905 р українські партії не мали впливу та чіткої програми).

березень (12) масова українська демонстрація в Петрограді, (19) 100 тис. демонстрація в Києві, синьо-жовті прапори, мітинг на Софійській площі, освятили православне духівництво, маніфестації в Катеринославі, Одесі, Харкові, Полтаві, Чернігові. Гасло «Автономія!» гасла самостійників нечисельні. Відновили діяльність організації, газети. національний рух → національно-демократичну революцію . ТУ визнавав право на самовизначення Фінляндії і Польщі, не визнавав України. Російські партії збереження централізованої держави. Українська Центральна Рада створена за ініціативою ТУП, увійшли УСДРП, УПСР, УНП, та ін. (ліві, автономістські). Два напрямки: радикальний (самостійники М.Міхновський) та поміркований. Самостійники сподівалися, що автономія поступово перейде у незалежність. Голова – М.Грушевський. Мета: автономія. Не включили праві партії, помилка – знання, досвід, фінанси. Резиденція – Педагогічний музей (зараз Будинок учителя). На місцях губернські, повітові, міські національні ради. Просвітницька діяльність, «Просвіти».

6-8 квітня Всеукраїнський національний конгрес 1 тис. делегатів, брали УЦР (115 членів), орган влади, голова Грушевський, Малу раду. Поповнювалася професійними з‘їздами, 822 члени. 30 % національні меншини росіяни, поляки, євреї, тощо. Самостійниками (меншість в УЦР) формуються українські військові загони (ТУ дозволив полякам), перший полк ім. Б. Хмельницького, ініціатор український військовий клуб ім. П.Полуботка М.Міхновський. На флоті Чорноморську раду, українські корабельні ради. Місцева самооборона – Вільне козацтво, перший підрозділ на Звенигородщині. Повітовий З‘їзд Вільного козацтва у Звенигороді, поширився Київщина, Лівобережжя, Волинь, Запоріжжя.

Військо української революції I Пишемо історію

УЦР проти, вирішити питання з ТУ «цілком законно».

«Квітневі теза» В.Леніна соціалістична революція, встановлення диктатури пролетаріату, право народів на самовизначення. (Проти ТУ).Але українські більшовики (Г.П‘ятаков) виступили проти.

травень І Військовий з‘їзд, УЦР нейтралізувати самостійників, створили Генеральний український військовий комітет (С.Петлюра). Працювати у контакті з російськи Генштабом. Делегація Центральної Ради до Петербургу (В.Винниченко). Вимоги : автономії, українізації. Відмова Тимчасового уряду.

червень ІІ український військовий з’їзд. 2 тис. делегатів. Вимоги: автономії.

(10) І Універсал. Національно-територіальна автономія України, податки на рідну справу, права національних меншин.

Стаття Леніна “Україна” Підтримав вимоги Універсалу, назвав вимоги «найскромнішими і найзаконнішими», засудили національну політику ТУ.Г.П‘ятаков «український шовінізм». ТУ назвали проявом «сепаратизму», «злочином», «німецькою інтригою». Есери та меншовики «безглуздий вичнок».

(15) Генеральний секретаріат (В.Винниченко) – виконавчий орган ЦР 8 генеральних секретарів, і генеральний писар – П.Христюк, військових справ – С.Петлюра, міжнаціональних справ – С.Єфремов.

липень Липнева криза в Росії, поразка на фронті, придушення опору ТУ. Делегація Тимчасового уряду (О.Кенський, М.Терещенко, І.Церетелі) в Києві. Компромісом став ІІ Універсал.

(3) Прийняття ІІ Універсалу визнавали право УЦР на автономію, питання автономії, території відкладено до Установчих зборів. Опубліковано укр., рос, пол, єврейск. мовами. Кадети вийшли з ТУ, очоли О.Керенський. Поповнення представниками національних меншин (російськими кедетами, меншовиками, есерами, мета: знизити радикальність національного питання). УЦР підготувати проект на УЗ. “Статут ГС” замінений на “Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові”. Територіальне зменшення(5 губерній з 9) карта, Реорганізація УЦР та ГС представник Тимчасового уряду. Обмеження їх прав. До ТУ переходили військова, продовольча справи, транспорт, міжнародні зв’язки, пошта, телеграф. ЦР прийняла. Громадськість засудила.

Результат пошуку зображень за запитом "Які території позначено кольором на картосхемі?"

Повстання самостійників полк ім. Полуботка (Міхновський). Придушили М.Міхновський відправлений на Румунський фронт.

Активізація діяльності більшовиків. УЦР через помірковану політику, не вирішення соціальних та національних питань втрачала популярність. Не створили армію, теза «революційний народ сам себе може захистити, утримання регулярної армії важкий тягар для нього».

влітку українізовані українські частини готові присягнути УЦР. (40 тис. корпус генерала П.Скоропадського).

серпень схиляючись до диктатури О.Керенський призначив головнокомандувача армією Л.Корнілова, але хотів встановити власну диктауру. Державна нарада в Москві. Заколот придушено, участь у придушені більшовиків ↑ іх вплив. УЦР відмовилася від участі, засудила Корніловський заколот.

вересень Після придушення Демократична нарада в Петрограді, питання автономії навіть не поставили. У Києві пройшов з’їзд народів Росії 10 національностей. Федеративний устрій Росії. Рада Народів (М.Грушевський). Фактично відновлення І Універсалу. ТУ відкрив проти УЦР та ГС кримінальну справу.

24-25 жовтня Збройне повстання більшовиків в Петрограді, Росія – Республіка Рад. ЦР спочатку підтримала. Більшовики вийшли з ЦР і створили Революційний комітет. Гасла: «Вся влада Радам», «Земля – селянам», «Фабрики робітникам», «Мир народам».

УЦР проти більшовиків, які намагалися захопити владу в країні “Крайовий комітет для охорони революції”. Штаб Київського військового округу (орган ТУ) намагався заарештувати Київську раду робітничих і солдатських депутатів (більшовики) та УЦР. Але страйки, і КВО і більшовики визнали в Києві владу УЦР.

7 листопада ЦР прийняла ІІІ Універсал: проголошення УНР в складі Російської Республіки не більшовицької, територія 9 губерній (без Криму) карта; скасування приватної власності на землю; 8-годинний робочий день, робітничий контроль; скасування смертної кари; судова реформа; національно-персональна автономія для не українців; демократичні свободи.

Звернення до народів Росії утворювати соціалістичні республіки. Вибори до УЗ 75%, українські партії, більшовики 10%. В Петрограді розпущено УЗ. Початок формування тоталітарної держави. Відкинули принцип парламентаризму. «Вся влада радам!» суперечила принципу поділу влади. Але не вирішили аграрного питання, тільки декларативно. Закон забороняв «свавільне захоплення земель та власності», кримінальна відповідальність, землі менше 40 десятин не будуть відбирати. Не підлягали поділу землі під виноградниками, хмелем та високими агрокультурами. Це б зберігало продуктивність с\г, на період створення фермерських господарств. Не популістське рішення.

Зовнішня політика: Антанта підтримувала білий рух (антибільшовицький російський, принцип «Єдина неподільна Росія», але визнали УНР, щоб утримати від переговорів з Німеччиною. Але допомоги не отримала. УЦР вели переговори з лідерами Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії про утворення федерації. Більшовицькі загони в Києві роззброєні та відправлені до Росії. 2-й гвардійський полк контрольований більшовиками перехопили сили 1-го Українського корпусу генерала П.Скоропадського поблизу Вінниці.

3-4 грудня І всеукраїнський з’їзд рад в Києві, спроба більшовиків захопити владу.

(4) Раднарком Росії «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» Ультиматуму: визнавали право УНР (якщо вона «повноважений представник трудящих і експлуатованих мас») на відокремлення та вступ до федерації; вимоги до ЦР не пропускати через Україну козачі частини на Дон та Урал, не роззброювати радянські частини

(11-12) І всеукраїнський з’їзд рад в Харкові (київські більшовики приєдналися до ІІІ з‘їзду Донецько-Криворізького басейну) проголосив Україну Республікою Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів, УНР (в складі федеративної Росії В.Винниченко «В основу федералізму В.Леніна і Л.Троцького покладено найгірший прояв централізму»), Народний секретаріат декрети більшовиків, «Що це за уряд український, що його члени зовсім не знають і не хочуть знати української мови». Центральний Виконавчий комітет реальна влада, Ю.Медведєв, потім В.Затонський).

25 грудня Перша війна радянської Росії проти УНР: комісія Раднаркому (В.Ленін, Л.Троцький, Й.Сталін), загони В.О. Антонова-Овсієнко розпочали наступ на Україну. Захопили Катеринослав, з Харкова та Лозової наступ на Полтаву та Київ. «Головнокомандувач усіх військ УНР» Ю.Коцюбинський (син письменника). Війська УНР чисельністю не поступалися, але розпорошені по Україні.

січень 1918 Захопили Полтаву, Ромодан, Лубни, Лохвицю, Гребінку наблизилися до Києва.

(9) Центральна Рада ухвалила ІV Універсал (переговори у Бресті): незалежність України; розрив зав’язків з Росією, боротьба з більшовиками; ГС перейменувався у Раду Народних Міністрів. Передача землі селянам без викупу, скасування приватної власності, розпуск армії, створення народної міліції. Відновлення промисловості. Населення не вірила, розруха, анархія.

(16) Крути уперто оборонявся загін з 250-300 київських студентів. Більшість з них загинула, а рештки 27 були розстріляні переможцями. (Павло Тичина «Пам‘яті тридцяти». Владу рад встановили у Миколаєві (14), Одесі (14-17), Херсоні (17-18).

(16-22) Повстання заводу “Арсенал” в Києві Придушено ЦР. Загинуло 300 арсенальців. Війська Муравйова під Києвом.

26 січні УЦР до Житомира.

(30) Народний Секретаріат України переїхав в Київ Майже вся територія України під контролем Радянської влади.

Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – перший мирний договір у Першій світовій війні .

Делегація УНР складалася із представників Центральної ради та Генерального секретаріату: прем’єр-міністра В. Голубовича (голова), М. Левитського, М. Любинського, М. Полоза, С. Остапенка та О. Севрюка (став головою наприкінці переговорів, підписав договір).

Досягнення Центральної Ради:

- об’єднання всіх національних сил;

- створення національного парламенту(Центральна Рада) та уряду (Генерального Секретаріату);

- проголошення автономії та незалежності України;

- проголошення демократичних свобод та соціальних гарантій.

Основні помилки Центральної Ради:

- зволікання з прийняттям незалежності;

- не створено сильної, боєздатної, регулярної армії;

- не вирішення соціальних проблем, їх декларативність;

- соціалістичні ідеї відштовхнули місцеву буржуазію та промисловців, які стали організаційною силою більшості європейських революцій;

- слабе використання національного руху у становленні державності, поступова втрата довіри населення.

♫ Хроніки української революції (Частина 1)