Embedded Files
Відродження (Ренесанс - період в культурному та ідейному розвитку країн Західної та Центральної Європи (а Італії - 14-16 ст. в інших країнах - кінець 15 - початок 17 ст.) повязаний із переходом від Середньовіччя до Нового часу.
Термін "Відродження" вперше, ймовірно, було запроваджено Джорджо Вазарі (17 ст.) стосовно італійського мистецтва.
ХІІІ століття - дученто (ducento, «двохсотий», тобто 1200-і) – Проторенесанс (передвідродження).
XIV століття - Треченто (trecente, 1300-і) – Раннє Відродження.
XV століття - Кватроченто (quatrocento, 1400-і) – Високе Відродження.
XVI століття - Чіквіченто (cinquiccento) – Пізніше Відродження.
Північне Відродження в останнє десятиріччя XV століття та першу чверть XVI століття. : Відродження набуло найбільшого поширення в таких країнах як Німеччина (Еразм Роттердамський, Ульріх фон Гуттен, Альбрехт Дюрер) Нідерланди (Ян ван Ейк, Пітер Брейгель старший, Іронім Босх), Франція та Англія (Шекспір, Томас Мор).
Доба бароко
Доба бароко
Маньєризм (італ. manierismo — від maniera — «манера», «стиль», буквально — примхливість, химерність, штучність) — течія в європейському мистецтві таархітектурі 16 століття, що відобразила кризу гуманістичної культури Відродження. Характеризується втратою ренесансної гармонії між тілесним і духовним,природою та людиною.
Деякі дослідники (особливо літературознавці) не схильні вважати маньєризм самостійним стилем і вбачають у ньому ранню фазу бароко.
Контрреформація. Але далекоглядні діячі церкви закликали боротися з протестантизмом не через переслідування, а через створення нової системи духовного виховання особистості різними засобами, в тому числі й мистецтвом. бароко (16-18 ст) (від італ. barocco - вигадливий, химерний, дивний; від порт, perola bагосса - перлина неправильної форми), відповідав інтересам різних верств суспільства. Феодали прагнули зберегти привілеї та владу. Бюргерство і народні маси, які стомилися від спустошливих війн, нестабільності життя, шукали в бароко духовний спокій.
Google Sites
Report abuse