Німеччина
Німецькі землі у першій половині ХІХ ст.
Об’єднання країни
Поразка революції 1848-1849 pp. та перша спроба Пруссії об'єднати Німеччину у 1849-1850 pp.
Німецький союз провідник політичної реакції.
Економічне піднесення зміцнення митного союзу, загальнонімецького ринку, дешевіа робоча сила, обов'язкова початкова освіта, наука запровадженню їх у виробництво. Рейнська область, Сілезія, Берлін - індустріальні центри.
Випередила за розвитком промисловості Францію, суперничала з Англією.
1850 р. ліквідація кріпацтва за викуп.
У 1853 р. Митний союз економічно об'єднав під зверхністю Пруссії значну кількість держав Німецького союзу.
1859 р. Німецький національний союз. Мета: об'єднання німецьких держав під головуванням Пруссії, без Австрії.
Отто фон Бісмарка(1815-1898) "Ззалізний канцлер" Пруссії. "Не на лібералізм Пруссії дивиться Німеччина, а на її могутність. Не промовами, не постановами більшості вирішуються великі питання часу - це було помилкою 1848 p., - а залізом і кров'ю. Пруссії необхідно тримати свої сили напоготові, в очікуванні сприятливого моменту, що його декілька разів було втрачено". Реформа армії.
У Данії, Шлезвіг на користь Пруссії та Гольштейн на користь Австрії.
Ізоляції Австрії у Німецькому союзі.
1866 р. австрійсько-прусська війна: австрійську армію розгромлено під м. Садова. Не врятували Австрію перемоги на італійському фронті під Костоце та на морі біля Ліссе.
Мир: Італії - Венецію, Пруссія Гольштейн, Ганноверське королівство, Гессенське курфюрство, герцогство Нассау ім. Франкфурт-на-Майні. Над Саксонією було встановлено протекторат.
1866 р. Північнонімецький союз. 22 держави і три вільні міста, рейхстаг -конституцію союзу. Єдина економічна система: свобода пересування, єдина системи мір і ваг, єдинє законодавство. "Революція зверху" "залізного канцлера" Бісмарка.
Його роль в об'єднанні Німеччини виявилася надзвичайно вагомою.
Південнонімецькі держави захищав Наполеон ІІІ.
Франко-прусська війна 1870-1871 pp. 18 січня 1871 р. у Дзеркальному залі Версальського палацу було проголошено створення Німецької імперії. Прусський король став Імператором, а Бісмарк - імперським канцлером.
Утворення Німецької імперії з 22 монархій і трьох вільних міст.
Конституція 1871 р, глава держави – імператор (кайзер): зовнішні відносини, очолював збройні сили, мав право оголошувати війну, призначати канцлера (голову уряду), вищих чиновників та офіцерів, скликати й розлускати парламент, затверджувати закони. Верхня палата - бундесрат - призначалася з представників усіх монархій і вільних міст. Головою бундесрату був імперський канцлер. Нижня палата (бундестаг) вибиралася загальним голосуванням на 5 років. Одначе жінок і військовослужбовців було позбавлено виборчого права. Рішення затверджувалися імператором. Уряд – канцлер і міністри підлеглі канцлера.
Консервативна партія інтереси юнкерів, великих промисловців і фінансистів.
Ліберальна партія інтереси промисловців.
Католицька партія 1881 р. захист католицького населення.
Соціал-демократична партія інтереси робітничого класу, дрібних власників.