Відбудова господарства (1943-1951 рр.)
Джерела відбудови
Особливості відбудовчого періоду:
1. Масштаби відбудовчих робіт, більше ніж в будь-якій іншій країні Європи;
2. Розрахунок лише на власні сили, "Холодна війна" відмова від плану Маршала;
3. Капіталовкладення у важку промисловість
4. Планова економіка; адміністративно-командна система.
6. Пропаганда – соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів;
7. Голод 1946-1947 рр. продаж за кордон 1,5 млн тонн зерна;
8. Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.
9. Зміцнення сталінського режиму.
10. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові і побутові умови були характерними для більшості населення.
11. Селяни, мізерні заробітки, відсутність соціальних гарантій, паспортів. ↑ податків на присадибне господарство, примусові та репресивні методи.
Суспільно-політичне життя 1945-1953 рр.
↑ безпритульність, кримінальна злочинність, зброя. Демобілізація. Репатріанти (остарбайтери та полонені) потрапили до ГУЛАГу. Сім’ї арешти, позбавляються державної допомоги. 1950 р. страчені генерали П.Г.Понедєлін і М.К.Кирилов, які були у полоні.
Рух у Західній Україні, Західній Білорусії, Прибалтиці, збройні формування (УПА, "Лісові брати" та ін.) Масова депортація.
Депортації народів: Х Автономну республіку німців Поволжя у віддалені райони Сибіру і Казахстану. Калмики, карачаївці, чеченці, інгуши, балкарці, кримські татари у малонаселені райони Сибіру, Казахстану і Середньої Азії. ХХ з’їзді КПРС: "Українці були позбавлені цієї участі тільки тому, що їх було занадто багато і не було місця, куди їх виселити".
Повстання у таборах ГУЛАГу під політичними гаслами. В Печорі (1948 р.), Салехарді (1950 р.), Кінгірі (1952 р.), Екібастузі (1952 р.), Воркуті (1953 р.), Норильську (1953 р.). Для придушення танки.
Сталін проти посилення військових: К.Рокоссовський у Польщу на посаду міністра національної оборони країни. Заарештовано маршала авіації О.Новікова. Проти Г.Жукова готувався судовий процес, арешти наближених до Жукова. Але Сталін "Жуков проти ЦК не піде".
Риси сталінського режиму у повоєнний час (1945-1953 рр.)
Тост Й.Сталіна на прийомі у Кремлі на честь командуючих військами Червоної Армії 24 травня 1945 р.
«Товарищи разрешите мне поднять ещё один последний тост. Я хотел бы поднять бокал за здоровье нашего Советского народа и, прежде всего, русского народа.
Я пью, прежде всего, за здоровье русского народа потому, что он является наиболее выдающейся нацией из всех наций, входящих в состав Советского Союза.
Я поднимаю бокал за здоровье русского народа потому, что он заслужил в этой войне общее признание, как руководящей силы Советского Союза среди всех народов нашей страны.
Я поднимаю бокал за здоровье русского народа не только потому, что он – руководящий народ, но и потому, что у него имеется ясный ум, стойкий характер и терпение.
У нашего правительства было немало ошибок, был у нас момент отчаянного положения в 1941-1942 годах, когда наша армия отступала, покидала родные нам села и города Украины, Белоруссии, Молдавии, Ленинградской области, Прибалтики, Карело-Финской республики, покидали, потому что не было другого выхода. Иной народ мог бы сказать Правительству: «Вы не оправдали наших ожиданий, уходите прочь, мы поставим другое правительство, которое заключит мир с Германией и обеспечит нам покой». Но русский народ не пошёл на это, ибо он верил в правильность политики своего Правительства и пошел на жертвы, чтобы обеспечить разгром Германии. И это доверие русского народа Советскому Правительству оказалось той решающей силой, которая обеспечила историческую победу над врагом человечества – над фашизмом.
Спасибо ему, русскому народу, за это доверие.
За здоровье русского народа!»