Чи можна стверджувати, що у 1660—1670-х рр. Запорозька Січ відіграла руйнівну роль. Якою, на вашу думку, була роль кошового отамана І. Сірка в подіях Руїни? Чи можна твердити, що всі його перемоги принесли більше горя Україні, ніж користі?

Запорізька Січ була подібна до середньовічного ордену-держави. Головна ідея січовиків була війна з татарами, яка виявлялася у релігійних війнах.

Богдану Хмельницькому вдалося підкорити Січ, в цьому його перевага, и тому йому вдалося створити Українську державу.

В добу Руїни Січ проводила власну незалежну політику, и тим самим дестабілізувало ситуацію в державі.

Внутрішній розкол підтримували Москва, Польща, Османська імперія та Кримське ханство. Тому за Андрусівським перемир’ям1667 р. та «Вічним миром» 1686 р. долю січі вирішували, як і Гетьманщини, без її участі.

Хоча на Січі діяли принципи демократії, туди стікалися маргінальні представники суспільства, це робило її вибухонебезпечним середовищем.

Одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі доби Хмельниччини та Руїни був Іван Сірко.

Все своє життя він присвятив боротьбі з татарами, віддано любив свою Батьківщину та був готовий будь якої миті віддати своє життя за народ.

Він здійснив понад 60 переможних битв проти військ Туреччини, Кримського ханства і ногайських орд. Вважається, що під його керівництвом запорожці звільнили понад 100 тис. бранців.

Постать Івана Сірка — одна з найбільш суперечливих в українській історії.

Він справедливо виступив проти рішення Переяславської ради, та проти Гадяцького договору гетьмана І. Виговського. Але саме його дії проти татар не дали І.Виговському скористатися перемогою під Конотопом для відновлення незалежності України.

І.Сірко був одним із тих хто передав булаву до рук Ю. Хмельницького, що призвело до остаточної втрати Україною незалежності за Преяславськими статтями та Слободищенським трактатом.

Дії Івана Сірка також сприяли розгрому походу правобережного гетьмана Павла Тетері разом с поляками на Лівобережжя з метою об’єднання України.

Нестабільними були відносини І.Сірка і з Дорошенком, саме кошовий отаман завадив створенню Української держави під протекторатом Туреччини.

Не зрозумілим є союз Сірка з М. Ханенком, проти Кримського ханства, тому що Річ Посполита не розглядала навіть питання про автономію України.

Спроба отримати гетьманську булаву закінчилася для І.Сірка відправленням до Сибіру. І тільки звернення польського короля до Олексія Михайловича з проханням повернути І.Сірка, бо полководця, який зміг би протистояти навалі не було, отамана було повернуто на Січ.

Можна зробити висновок, що Запорізька Січ та І.Сірко залишалися середньовічними, коли питання віри ставилися на перший план. А новий час вимагав підкорення релігійних інтересів інтересам держави.