Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва
6 клас
Браслет із меандровим орнаментом на яких, як вважають дослідники, вирізані перший зафіксований календар. Мізинська пізньопалеолітична стоянка на Чегнігівщині. Археологи знайшли на місці давньої стоянки записи перших нот, перші прикраси з орнаментами та ритуальні музичні інструменти.
Кераміка трипільської культури (орнаментована кераміка). Культура "мальованої кераміки".
Золота пектораль з кургану Товста могила. ІV ст. до н.е. Звіриний стиль.
Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок ІV ст. до н.е. Звіриний стиль.
Херсонес Таврійський. Сучасний вигляд. (Севастополь) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах (Корсунь) — старогрецьке місто-держава.
Збруцький ідол кам’яна статуя, предмет язичницького культу східних слов’ян. Знайдена 1848 у Збручі, біля с. Личківці (нині село Гусятинського р-ну Терноп. обл.).
7 клас
Софійський собор у Києві. Ярослав Мудрий побудував у 1036 р. на честь перемоги над печенігами. Реставрований Мазепою у стилы «козацького бароко».
Мозаїка Богоматері Оранти з Софійського собору в Києві
Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві
Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Побудований Мстиславом у 1036 р., який ділив з Ярославом Русь по Дніпру.
Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша пол. ХІІ ст. Вивезена Андрієм Боголюбський у 1169 до Володимира-на-Клязьмі.
Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073–1087 рр. Києво-Печерський монастир створений за Ярослава Мудрого, Антонієм і Феодосієм Печерськими. Успенський храм Києва-Печерського монастиря побудований Святославом Ярославичем. Реставрований у стилі «козацького бароко».
Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056 – 1057 рр.
Переписане із староболгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира.
Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника» 1073 р. Ізборніки 1073 та 1076 року це переклад відповідного із староболгарського збірника, що становив переклад з грецького оригіналу для болгарського царя Симеона.
Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113 рр. Собор побудований (1113) князем Святополком Ізяславичем, реставрований Мазепою. Зруйнований у 1934-36 рр. Ініціатор відновлення О.Гончар. Українська православна церква.
Михайлівський Злотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1113. побудований князем Святополк Ізяславичем. Зруйнований у 1934-36 рр. Ініціатор відновлення О.Гончар. Українська православна церква.
Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). ХІ ст.
Вивезена з Києва Данилом Галицьким у Холм.
Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок ХІІ ст.) Ймовірно написана Аліпієм.
Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІІ ст.) У ній проступають локальнi ознаки Волинської iкони.
Успенський собор у Володимирі. 1161 р. Реконструкція Побудував Мстислав Ізяславович
П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ ст. Називають «Словом о полку Ігоревім» в камені.
Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець ХІІ ст. Побудована у 1194 р. Романом Мстиславовичем
Вежа в селі Стовп поблизу Холма. Середина ХІІІ ст. Побудована ймовірно Данилом Галицьким.
Вірменський собор у Львові. 1363 р.Традиції давньоруського і вірменського монументального будівництва, що сягають часів Візантії. Деякі архітектурні деталі свідчать про вплив готики, ренесансу та бароко.
Костьол святого Варфоломія в Дрогобичі. 1392 – ХV ст. Взірець архітектури готики та бароко (інтер'єрні розписи) кінця XIV—XVI століть. За наказом Владислава Ягайла як форпост феодальної Польщі на землях Галицько-Волинського князівства.
Верхній замок у Луцьку. Друга пол. XIV ст. Замок Любарта є одним з найбільших і найдавніших в Україні замків.
Резиденція волинських князів, зокрема Свидригайла.
Кам’янець-Подільська фортеця ХІV-ХVІ ст.споруджена на високому скелястому березі річки Смотрич як частина системи укріплень міста, центр Подільського воєводства. Будівництво фортеці розпочалося ще в ХІ ст. і тривало протягом декількох століть. Сучасного вигляду споруда набула в середині ХVI ст. зусиллями будівельників під керівництвом Іова Претвича.
Хотинська фортеця XIII-XVI ст.
центр Буковини.1250–1264 рр збудував Данило Галицький на місці Хотинського форту. Навколо неї було зведено семиметрову кам’яну стіну та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення. У ХIV ст. було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки 5–6 і висотою 40 метрів і три башти.
Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях 1467 р. одночасно є фортецею і храмом. За архітектурою і плануванням вона не має аналогів в усій Європі (в неї можна було витримати оборону).
Замок Паланок (Мукачевський замок) ХІV – ХVІІ ст. В 14 ст. управителем Берегівського округу був Федір Коріятович, який розбудував замок. Мукачевський православний монастир допоміг зберегти населенню свою самобутність.
Генуезька фортеця у Судаку. 1371-1469 одна із багатьох фортець побудована в період панування генуезьців. Захоплена турками в 1475 р.
8 клас
Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях Кін ХV –поч. ХVІ ст. Одна з найстаріших в Україні.
Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станилі поблизу м.Дрогобича Популярними були ікони, де в образах святих втілено воїнів-героїв. Унікальність полягає, що Юрій зображений не на білому, а на чорному коні, що є винятковим в українській іконографічній традиції.
Ханський палац в Бахчисараї - резиденція Гіраїв 1532-1764 рр.
Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547 р.Перші ікони з авторським підписом.
Мініатюра Пересопницького Євангелія. 1556–1561 рр. визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігає певну єдність з мистецтвом Відродження.
На ній дають присягу Президенти України при інавгурації.
Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі 1502 р. Найстаріша дерев'яна церква Львівщини. 2013 р. разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО
Успенська церква у Львові 1591-1631 рр.Збудована за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.
Вежа Корнякта у Львові 1573-1578 рр.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.
Каплиця Трьох святителів, Успенської церкви у Львові 1578 р. Збудована українським архітектором Петром Красовським.
Будинок Корнякта на площі Ринок у Львові 1580 р. пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.Італійське подвір'я в "Будинку Корнякта"
Чорна Кам‘яниця Площа Ринок у Львові збудована у 1577 році за проектом архітектора Петра Красовського
Ансамбль Кафедрального костьолу у Львові: каплиця Боїмів 1609-1617
Римокатолицький кафедральний собор(14-15ст.) у Львові - великий архітектурний комплекс, до якого прилягають каплиці Кампіанів ( Ренессанс) та Боїмів (маньєризм).Сама базиліка катедри зберігла елементи готики та зазнала перебудову в стилі "Бароко" у 18ст.
Меджибізький замок XIV-XVI ст.виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.
Острозький замок.
Вежа мурована. XVI ст.
Замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з Вежі Мурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін.
Острозький замок.
Кругла (Нова) вежа. Кін. XVI ст.
Прикрашена ренесансною короною.
Гравюра із зображенням Євангеліста Луки з львівського «Апостола». 1574 р. Надрукована Іваном Федоровим.
«Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові. 1630-1638 рр.
продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу та людини.
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного (XVII ст.)
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.
Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630–1640-ві роки
Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога XV – XVII ст.
В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога.
Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622 р. будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.
Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича- Сагайдачного». 1622 р.
Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина XVII ст.
Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Перша пол. XVIII ст.
Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656 р.
Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676 рр.
З благословіння Лазаря Барановича починається будівництво мурованого Троїцького собору в стилі українського бароко.
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1695 рр.
Побудований на кошти Мазепи та козацької старшини.
Покровський собор у Харкові. 1689 р. одна з небагатьох збережених церков Слобожанщини побудованих в формах українського бароко.
Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича 1689
Для киян Архистратиг Михаїл має особливу вагу – він є патроном міста. На стародавньому гербі Києва зображено Архангела Михаїла з мечем, бо головна функція Архистратига – боротися з нечистю.
Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича 1698-1705 рр.
Частина Богородчанського іконостасу— унікальної пам'ятки українського іконопису доби пізнього Ренесансу, або маньєризму та раннього бароко. Створений для монастиря в Манявському Скиті.
Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури. 1706 р.
Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині. 30-ті роки XVIII ст.
Прояв світських мотивів в іконописі.
Портрет Григорія Гамалії. Кінець XVII ст.
Художні прийоми цього твору є
квінтесенцією всього портретного живопису кінця ХVІІ ст. з його
монументальною, урочистою, повнозвучною мовою. Цей портрет є кращим
зразком козацького бароко.
Оборонна синагога в Жовкві 1692-1698 Жовква збудована за концепцією «ідеальних міст» добиРенесансу
Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701 рр.
Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732 р.
Спорудження мурованого храму розпочалося 1723 і було викликане бажанням Данила Апостола облаштувати свою Сорочинську резиденцію, яка виконувала роль неофіційної столиці гетьманської України. За деякими свідченнями будував храм відомий архітектор Степан Ковнір.
Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762 р.
Троїцька соборна церква в Самарській слободі (Новомосковську). 1773–1779 рр Яким Погребняк у стилі козацького бароко. споруджений у 1772—81 рр. із дерева без жодного залізного цвяха, єдиний збережений в Україні девятидільний храм, відноситься до 100 найкращих деревяних споруд світу.
Ратуша в Бучачі 1751 унікальна пам'яткаархітектури в м. Бучачі Тернопільської області. Зведена в стилі рококо. Архітектор Бернард Меретин, скульптор Йоан Георгій Пінзель,фундатор — Микола Василь Потоцький.
Покровська церква в Києві. 1766 р. Арх. І. Григорович-БарськийЗа композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у стилі українського бароко.
Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771–1783 рр.Головна прикраса лаври — Соборний храм Успіння Божої Матері, зведений коштом графа Миколи Потоцького. Там зберігається і знаменита чудотворна Почаївська ікона Богоматері.
Собор Святого Юра у Львові. 1744–1762 рр.Автором проекту прекрасної церкви в стилі бароко став Бернард Меретин, а після його смерті в 1759 році собор Святого Юрія і прилеглі будівлі завершував Клеменс Фесінгер.
Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді Собору Святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель. 2012 році виставка «українського Мікеланджело» відбулася у Луврі. Було представлено 12 скульптур.
Портрет Павла Руденка роботи В. Боровиковського. Початок 1780-х рр.Класицизм портретного живопису. У далекому Петербурзі Боровиковський ніколи не забував про Батьківщину, залишався типовим полтавчанином, дотримувався українських звичаїв та мріяв повернутися додому.
Палац Кирила Розумовського в Батурині 1799-1803 рр.Палац побудований на замовлення графа К.Г. Розумовського за проектом Ч. Камерона, того самого, що збудував Камеронову галерею в Царському селі під Санкт- Петербургом. Палац у стилі класицизму.
Андріївська церква у Києві. 1754 р. Зведена за проектом Франческо Бартоломео Растреллі. Це єдина в Україні збережена робота архітектора.
9 клас
Живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет» 1841 р.
Живописні твори Т. Шевченка: «Катерина»1842 р.
Малюнок Т. Шевченка: «СмертьБ. Хмельницького»
Виконаний у 1836-1837 рр.
Офорт Т. Шевченка: «Дари в Чигирині»
З 1857 р у Петербурзі офорти (гравюр на металі, коли способом його травлення кислотою створюється форма для подальшого друку). За три роки наполегливої праці він зажив слави найкращого тогочасного офортиста. Визнанням заслуг Шевченка стало рішення Академії мистецтв присвоїти йому звання академіка гравюри.
Картина «Дівчина з Поділля» Василь Тропініна1816 р.
Будівля Київського університету (1837–1843 рр.)
Арх. Вікентій Беретті
Пам‘ятник князю Володимиру в Києві 1850-1853 Бронзова постать князя з хрестом у піднятій руці височить на чавунному постаменті, оздобленому барельєфами з зображенням сцен хрещення Русі. Творцями пам’ятника були скульптори В.Демут-Малиновський, П.Клодт і архітектор О.Том.
Пам‘ятник градоначальнику та генерал-губернатору А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І.Мартос. 1828
«Садиба Г.Тарнавського в Качанівці» В.Штенберг. 1837. Василь Штернберг – українізований німець, батько українського сільського модерного жанру, зачинатель української школи пейзажного і побутового живопису
Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908 рр.
Український стиль («модерн»): Василь Кричевський – піонер, мотиви українського бароко, народного дерев’яного будівництва, модерн, виразом якого був орнамент, внутрішній розпис Сергій Васильківський, Микола Самокиш.
Будинок з химерами в Києві. 1902–1903 рр. Владислав Городецький
Модерн.
Будівля театру в Одесі. 1883–1887 рр. Архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером У стилі віденське бароко, глядацька зала у стилі французького рококо,
Будівля банку «Дністер» у Львові. 1905–1906 рр.
Івана Левинського за пр. Тадеуша Обмінського, Александра Лушпинського, Лева Левинського
Гуцульська сецесія— архітектурний стиль, що розвивався в Східній Галичині, перш за все, у Львові наприкінці XIX — на початкуXX століття. Особливістю стилю було використання традицій народної архітектури, що зближує його з українським модерном Наддніпрянщини.
Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (нині Національний університет). 1864–1873 рр.
Чеський архітектор Йозеф Главка, еклектичне поєднання елементів візантійського і романського стилів з сучасними рішеннями. 2011 включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Володимирський собор у Києві. 1862–1896 рр.
Собор побудовано у російському неовізантійському стилі, початковий проект собору склали архітектори І. В. Штром іП. І. Спарро; пізніше його переробив архітектор Олександр Беретті.
М. Пимоненко «Сінокіс» 1900 р.
М. Пимоненко «Ворожіння» 1893 р.
«Дівчина в червоному капелюсі» 1902-1903 О.Мурашко
С. Васильківський «Козаки в степу» Бл. 1890 р.
С. Васильківський «Весняний день в Україні» 1883 р.
Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна. 1878–1891 рр.
Д.Яворницький був натхненником і консультантом художника, позував на роль писаря.
Картина «Дніпро біля Києва» І. Труша. 1910 р.
«Портрет Лесі Українки» 1900 І. Труш
Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888 р.
Будівля Національної опери України в Києві. 1901 р.проектував архітектор В.А. Шрьотер у стилі Ренесанс, Так, в 1911 році під час постановки опери «Казка про царя Салтана» тут отримав смертельне поранення Петро Столипін
10 клас
Будівля Держпрому в Харкові 1925-1928
Будівля Верховної Ради УРСР в Києві 1936-1939
«Еней та його військо» 1919 Г.Нарбурт
Літографія «Гуцул з квіткою» 1923 В.Касіян
Естамп «Карпатська мати» 1923 В.Касіян
«Життя». Триптих (Любов. Сім‘я. Повернення) 1925-1927 Ф.Кричевський один із засновників українського стилю
Пам‘ятник Тарасові Шевченку в Ромнах 1918 Скульптор І.Кавалерідзе скульптор, кінорежисер і драматург, називав себе «українцем з ложкою грузинської крові»
«Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931) М.Самокиш. Батальні сцени, разом з С.Васильківським створив альбом «Україна старовинна» 1900, «Мотиви українського орнаменту» 1912, батальні альбоми «Війна 1904-1905 років» та серія малюнків про війну з Наполеоном.
11 клас
«Хата в Богданівці» (1955) К.Білокур
«Хліб» (1949) Т. Яблонська
«Горіховий звір» (1971), М.Приймаченко
Пам‘ятник заснованикам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь). Скульптор В.Бродай 1982