Ізтолін Баймагамбет - ІЗТӨЛИН БАЙМАҒАМБЕТ

ғұмырнама - түпнұсқа

Ізтөлин Қанапияұлы Баймағанбет. Ақмола губерниясы, Петропавл уезі, Аққұрсақ болысы, Шәліңке ауылында (қазіргі Солтүстік Қазақстан облысы) туған. Пресногорьков мектебінде, Троицкідегі «Уазифа» медресесінде оқыған. Өлең жазумен жастайынан айналысады. «Ала топырақ», «Жалғыз жілік», «Өкпеге жауап», «Өмірім», «Соғыс», «Айым мен күніме» сияқты жырлары ақын атағын шығарады.

Петропавл қаласында мұсылман бюросы мен қазақ-татар клубында жұмыс істейді. Федоров аудандық оқу бөлімінің нұсқаушысы болады. 1921 жылы кулактар көтерілісі кезінде қайғылы қазаға ұшыраған. Шығармалары: Өмірі мен шығармалары (Құрастырып, кіріспе сөзін жазған Сәбит Мұқанов), А., ҚМКӘБ, 1957; Таң сәулесі. Өлеңдер. А., «Жазушы», 1981.

Оповіді про Ізтоліна Баймагамбета:

* Сәбит және Баймағамбет

* Өмір мектебі-9 (Баймағанбет Ізтөлин)

український переклад

Ізтолін Баймагамбет (13 вересня 1899 — 12 квітня 1921) — казахско-радянський поет, громадський діяч.

Коротка біографія:

Казахсько-радянський поет, відомий поет-революціонер, Баймагамбет Ізтолін народився на території колишнього радгоспу «Україна» Жамбилського району Північно-Казахстанської області. У 1916-17 роках навчався в Преснівскій школі. Закінчив медресе Уазіфа в 1918 році. У 1919 працював у міському повітовому ревкомі, де займався організацією шкіл і короткострокових курсів з підготовки вчителів, інструктором відділу освіти в Федорівському районі. Після 1917 року брав участь в роботі мусульманського бюро і казахсько-татарського клубу в місті Петропавловську.

Ізтолін один з основоположників цивільного напрямку в казахській поезії. Будучи продовжувачем поетичних традицій Абая Кунанбаева і усної народної творчості він, опісля революційних процесів, перейшов на рейки гостро-політичних агіток, поет оспівував революцію, народ, героїзм Червоної армії.

Член комуністичної партії з 1919 року. Був убитий білогвардійцями осени 1921 року.

Вшанування: Аул Ізтоліна Баймагамбета, організований за рішенням Преснівського райвиконкому Північно-Казахстанської області від 15.6.1938 під назвою аул ім. Кірова. 23.7.1940 був укріплений за рахунок приєднання колгоспу «Ленін жоли» (колишній аул «Молали»). Рішенням Державної комісії при уряді РК аул ім. Кірова перейменовано на честь уродженця цих місць, відомого поета-революціонера Ізтоліна. В аулі в даний час проживають 550 осіб і функціонує казахська середня школа. Іменем Ізтоліна також названа вулиця в місті Петропавловську (колишня Спортивна), середня школа в селі Успенське - на батьківщині поета.

Творчий доробок:

Вірші Баймагамбет Ізтолін почав писати з 1916 року, відомі зитх: «Рябе теля», «Моє життя», «Жаке і рябий кінь», «Місяцю і Сонцю» (1916-19), «Початок ночі», «Вогняна гарба», «До рідних», «Моїй милій» та інші. Дореволюційні вірші Ізтоліна носили демократичний та національно спрямований характер .

В 1920 році під псевдонімом «Болат» опублікував в газеті «Кедей сѳзі» («Слово бідняка») вірші, в яких вітав встановлення Радянської влади.

У своїх послідуючих, кращих творах «Толган про кохання» («Қалқамширақ», 1917), «Пісня» («Ѳлең»), «От-гарба» («Отарба», 1917), «Рідному» («Туғаныма», 1917), «Сопучому Омару» («Пысылдык Омар», 1918) та інших поет оспівував революцію, народ, героїзм Червоної Армії; викривав тупих і жадібних баїв.

Ізтолін - вважається продовжувачем поетичних традицій Абая Кунанбаєва і усної народної творчості. У 1933 році С. Муканов опублікував дев'ять його віршів (пізніше знайдено ще вісім). Твори Ізтоліна неодноразово видавалися (1926, 1933, 1951, 1981), його образ знайшов яскраве втілення в романі С. Муканова.

Наразі, представляємо бібліографію видрукованих творів поета- революціонера Баймагамбета Ізтоліна:

* Ізтөлин, Б. Таң сәулесі. Өлеңдер / Құрастырған, түсініктерін жазған С. Сауытбеков.- Алматы: Жазушы, 1981.- 72 бет.

* Ізтөлин, Б. Өмірі мен шығармалары / Құрастырған, кіріспесөз, түсініктер жазған С. Мұқанов. – Алматы: ҚМКӨБ, 1957. - 65 бет.

* Ізтөлин, Б. «Ант» кедей күйі. Өлеңдер //Ленин туы.- 1969.- 26 сәуір.

* Ізтөлин, Б. Ант: өлең //Жұлдыз. – 1960.- II.- 39 бет.

* Ізтөлин, Б. Жасасын бостандық: өлең //Лениншіл жас. - 1969. - 26 сәуір.

* Ізтөлин, Б. Туғаныма: өлең //Жұлдыз. – 1967. - II – 27 бет.

* Неопубліковані вірші Ізтоліна: "Ант", "Жездеме", «Түн мен күн» //Қазақ әдебиеті.- 1959. - 21 тамыз.