Казки про Жиренше-Шешеня

Жиренше або ж Жиренше Шешеня (казахською мовою дослівно: Жиренше/Житенше - власне ім`я, або ж - довгожитель, а Шешеня - красномовний) - був реальною особою, приблизно в XV столітті. Та через свої чесноти й справи став персонажем казахської усної-народної творчості - оратор, ім'я якого стало легендою і який став відомий в народі своїм красномовством, винахідливістю й розумом.

Про Жиренше

Судячи за переказами та розповідями, така людина таки існувала і жив він за часів Жанібаек-хана. Але в самих історичних творах-хроніках про оточення Жанібек-хана про Жиренше не має згадок, слід відзначити, що таких хронік тих часів збереглось небагато. Тільки в книзі відомого тогочасного казахського вченого-цілителя Отейбойдак Тлеукабилули «Лікарські оповіді» згадується про нього: «Я Отейбойдак, син Тлеукабила, походжу зі старшого жуза, Зарман, серед Зарманов Албан. Проживаю в Жетису, в аулі у мене багато друзів, ровесників, знайомих. Жанібек-хан і Жиренше Шешеня теж поруч, мені виповнилося 85 років, зросту я високого, смаглявий, широкоплечий, бородатий, довгобровий, небагатослівний? ». З цього випливає, що лікар Тлеукабилули, свого часу, був знайомий з Жанібек-ханом і Жиренше Шешеня. Ім'я Жиренше Шешеня в казахському фольклорі вживається, як символ незвичайного розуму і красномовства.

Одного разу хан Жанібек запитав у біїв (народних суддів):

- Що вічне?

Бії в один голос відповіли:

Вічна течія річки,

Вічна гірська вершина,

Вічні сонце і місяць,

Вічна чорна земля

Жіренше-Шешеня який мовчав, вийшов вперед і сказав:

Смерть течії річки -

Під зимовим льодом,

Смерть гірської височини -

За густими хмарами,

Смерть сонця і місяця -

Зміна дня і ночі,

Смерть чорної землі -

Під сніговим покривом,

Долю людей і речей

Тільки Аллах один відає.

А що дійсно вічне?

Вічне ім'я добре,

Вічна праця вченого...

Жиренше Шешеня зустрічається і в творах інших народів, особливо в тюрксько-монгольських і індо-європейських народів також є розповіді про нього. Деякі варіанти оповідок, переказів про Жиренше Шешеня перекочували з казахського фольклору у фольклор каракалпаків (Жиренше), киргизів (Жееренче чеечен), туркменів (Йікренче). Схожі персонажі побутують також у башкирською фольклорі (Яренсе сесен).

Жиренше у фольклорі

Казки та розповіді про Жиренше Шешеня зустрічаються в казахському фольклорі, починаючи з XV століття. У легендах, пов'язаних з ним, найбільш поширені розповіді про те, як він одружився на дівчині-розумниці Карашаш, краса якої відповідала її розуму. У цілому, дослідники розбивають всі перекази, пов'язані з ім'ям Жиренше-Шешен, на 3 групи:

* в оповідях першої групи зображують його як радника і друга Жанібек-хана. Тут можна відзначити повагу народу до хана Жанібека за його діяльність у творенні Казахського ханства.

* в оповіданнях другої групи Жиренше Шешеня зображується поборник соціальної несправедливості. Він постає перед нами як винахідливий чоловік, викривач дій хана, тим самим протиставляючи ханському насильству свій розум.

* в третій групі оповідей наводяться різні жарти, гумористичні розповіді, приписувані Жиренше Шешеня. Саме твори цієї групи й донесли ім'я Жиренше до сьогоднішніх поколінь.