Досмухамбетули Халел

Коротка біографія:

Халел Досмухамбетули закінчив Уральське реальне училище, а згодом й Санкт-Петербурзьку військово-медичну академію в 1909 році. З 1913 по 1920 роки він працював лікарем у військових підрозділах уральських козаків, в цей же час він щей був дільничним лікарем у Темірскому повіті.

В часі з 1917 по 1919 Халел входив до партії "Алаш" і був членом уряду "Алаш Орда". Разом зі своїм братом Жаншоєм Досмухамбетули він брав участь у боротьбі супроти Радянської влади, та за встановлення казахської автономії. У березні 1918 року Халел і Жаншой Досмухамбетули очолювали делегацію алашординців, спрямовану до Москви. Домігшись прийому у Леніна, делегація вручила йому ухвалу алашординского з'їзду, що створив в грудні 1917 року уряд "Алаш Орда" та ухвалу щодо перспактив автономії казахів.

У травні 1918 року на з'їзді в Джамбейти було проголошено створення Західного відділення "Алаш Орди". На чолі цього відділення стали брати Досмухамбетули. Після безуспішної боротьби з Радянською владою, Західне відділення "Алаш Орди" було ліквідовано в березні 1920 року.

З 1920 року Халел Досмухамбетули бере активну участь у культурно-просвітницькому житті казахів. В період 1920-1925 років він працював викладачем Ташкентського інституту народної освіти, ординатором медичного факультету Середньоазіатського університету, головою наукової комісії Туркестанської республіки і Державного комітету у справах видавництв та наукових установ.

В 1926-1930 Халел Досмухамбетули був помічником ректора Казахського вищого педагогічного інституту, проректором, доцентом Казахського державного університету. Але в ці роки, плідні на творчій ниві, йому довелося стикнутися з переслідуванням та постійними нападками щодо нелояльності до існуючого режиму - Радянської влади. Як наслідок - йому було висунуте обвинувачення та вислано з Казахтану. Але його науковий доробок та хист став йому в нагоді і з 1930 по 1938 роки він завідував відділом Інституту охорони здоров'я і гігієни в Воронежі (перебуваючи в засланні).

А в 1939 році Халел Досмухамбетули був підданий черговим репресіям, та був перемелений машиною тоталтаризму і лише в 1958-му був реабілітований (посмертно).

Халел Досмухамбетули вніс великий внесок у становлення казахстанської науки, він був професором (1929), членом-кореспондентом краєзнавчого бюро Російської академії наук (1924).Творча спадщина Халела Досмухамбетули різноманітна: вона включає в себе роботи по медицині, мовознавстві, історії, етнографії та літературі.

Творчий доробок:

На початку 1920 років ним були написані праці, присвячені розробці наукової термінології казахською мовою. Серед них підручники казахською мовою: "Природознавство", "Тварини" (1922), "Організм людини", "Охорона здоров'я учнів" (1925).

За результатами роботи протичумної комісії, яку очолював Халел Досмухамбетули, ним була написана й опублікована книга "Як боротися з чумою серед киргизького населення" (1918-1924). Халелу належить дослідницька праця "Закон сингармонізму в казахській мові" (1924).

Найвизначальнішим творчим періодом Халела стало перебування в анклаві казахської інтелігенції та культурі (яким був Казахський педагогічний інститут в 30-і роки). За час з 1925 по 1930 рік Халел Досмухамбетули написав підручник "Екологія" (1926), статті, присвячені етнографії та історії казахського народу: "Оратор Щер-Ніяз", "Легенда про те, як був побудований медресе Кугельташ в Бухарі" (1927), "Родовід Жаланташ-батира, збудувавшого медресе Теллі-Кари Шіддар в Самарканді "(1928), опублікував нарис" Усна література казахського народу ", присвячений теоретичним питанням казахського фольклору.

Халелом Досмухамбетули було підготовлено та видано збірки творів усної народної творчості: "Слова Мурат-акина" (1924), "Ісатай-Махамбет" (1925), "Аламан" (1928).

Честування Халела Досмухамбетули

В У 1994 році його ім'я було присвоєно одному з найстаріших вузів країни - Атирауському державному університету. У той же рік його ім'я отримала колишня вулиця Московська цього ж обласного центру.