Казахські прислів'я про розум і досвід

Український переклад

₪ ₪ ₪

Сила — в знаннях.

₪ ₪ ₪

У науки нема дна.

₪ ₪ ₪

Вчення — джерело знань,

Знання — джерело щастя.

₪ ₪ ₪

Ти — вчився,

Я — засвоював.

₪ ₪ ₪

Розум — шуба, що не старіє,

Знання — копальня, що не вичерпується.

₪ ₪ ₪

Набувати знань — однаково,

Що колодязь голкою копати.

₪ ₪ ₪

Бери лише один урок,

Але повторюй його тисячу разів.

₪ ₪ ₪

Не набувши знань — не похваляйся,

Не набувши вміння — не хизуйся.

₪ ₪ ₪

Коштовності — в горах,

Розум — у молодих головах.

₪ ₪ ₪

Око дивиться — не надивиться,

Вухо слухає — не наслухається.

₪ ₪ ₪

Знаннями обмінюються,

Щщастям діляться.

₪ ₪ ₪

Невченому не дивляться в рот.

₪ ₪ ₪

Багатство заліза — міцне багатство,

Багатство руди — невичерпне багатство,

Багатство розуму — вічне багатство.

₪ ₪ ₪

Золото не псується,

Розум не видихається.

₪ ₪ ₪

Вченому — світ ясний,

Невченому — сонце притьмарене.

₪ ₪ ₪

Вчений думає, що сказати,

Невчений каже навмання.

₪ ₪ ₪

Не знаєш — спитай іншого,

Хоч він і молодший за тебе.

₪ ₪ ₪

Багато ходитимеш — багато побачиш,

Багато бачитимеш — багато чого навчишся.

₪ ₪ ₪

Батьківські поради — дороги даль ясна,

Мудрого поради — озера глибина.

₪ ₪ ₪

Той знає,

Той не знає,

Той сміється,

Той ридає.

₪ ₪ ₪

Невчений син — один син,

Вчений син — два сини.

₪ ₪ ₪

Те, чого не може подолати дужа рука,

Долають знання.

₪ ₪ ₪

Сильний поборе одного,

Вчений — тисячу.

₪ ₪ ₪

Вовк не наїсться вівцями,

Людина не вдовольниться думками.

₪ ₪ ₪

У дерева, від плодів обважнілого,

Гілля донизу хилиться.

₪ ₪ ₪

Розум замолоду —

Цінність, прихована в камені.

₪ ₪ ₪

Складній роботі —

Багато розуму,

Юнакові — порад.

₪ ₪ ₪

Добра порада —

Половина щастя.

₪ ₪ ₪

Не питай того, хто довго жив,

Питай того, хто багато ходив.

₪ ₪ ₪

Що бачить пташеня в гнізді,

Той бачитиме, коли й вилетить.

₪ ₪ ₪

Те, що старому відоме,

І лукавий не знає.

₪ ₪ ₪

Старий між молодими молодшає,

Молодий між старими розумнішає.

₪ ₪ ₪

Твій розум не в мене,

Мій розум не в тебе —

От ми й квити.

₪ ₪ ₪

Зло — ворог,

Розум — друг,

Тож до розуму додавай розум.

₪ ₪ ₪

Коли злість попереду,

Розум — позаду.

₪ ₪ ₪

Приходить злість —

Утікає розум.

₪ ₪ ₪

Голова — для розуму,

Мудрець — для народу.

₪ ₪ ₪

З розумним ватажком не заблукаєш.

₪ ₪ ₪

Розумний розповість, що бачив,

Дурний — що їв і пив.

₪ ₪ ₪

Пообіцяє розумний — зробить,

Пообіцяє дурень — і ноги поламає.

₪ ₪ ₪

Слово, сказане дурню,— як бистра вода,

Слово, сказане розумному,— мов знамено.

₪ ₪ ₪

Голодний розумний дивиться під казан,

Голодний дурень — у казан.

₪ ₪ ₪

Краще бути меншим між розумними,

Ніж старшим між дурними.

₪ ₪ ₪

На зріст — як верблюд,

А розуму — з ґудзик.

₪ ₪ ₪

Казана торкнешся — пристане сажа,

З дурнем поведешся — пристане біда.

₪ ₪ ₪

Дурний батьків не поважає.

₪ ₪ ₪

У телепня пївложки їжі лишається.

₪ ₪ ₪

Дурний і в своєму домі гість.

₪ ₪ ₪

Дурний джигіт і свято зіпсує.

₪ ₪ ₪

Дурень сам нічого не досягне,

А того, хто досяг, ненавидить.

₪ ₪ ₪

Дурень мало говорить,

А як скаже, то нісенітницю.

₪ ₪ ₪

Виріс з вола, а все ще теля.

₪ ₪ ₪

Пес бреше, коли злодія нема й сліду,

До дурня розум приходить після обіду.

₪ ₪ ₪

Дурень, що їде на верблюді,

Пішохода бродягою називає.

₪ ₪ ₪

Дурна жінка змусить чоловіка останнього коня зарізати.

₪ ₪ ₪

Позичиш у дурня —

На людях борг вимагатиме.

₪ ₪ ₪

Дурню, весело — зорі лічить.

₪ ₪ ₪

Телепня і тисяча лих не мине.

₪ ₪ ₪

Телепень і з коня падає невдало.

₪ ₪ ₪

У нетями завжди турбот багато.

₪ ₪ ₪

Ще й лозинкою не торкнулися,

А воно вже верещить.

₪ ₪ ₪

Не можна й кулею дістати,

А він шаблюку вийма.