Казахські прислів'я про особливості характеру

Український переклад

₪ ₪ ₪

Нема ані копійки,

А верблюду в зуби заглядає.

₪ ₪ ₪

Гордість — молодцю згуба.

₪ ₪ ₪

Не хвались тим, що знаєш, —

Може знайтись кращий знавець.

₪ ₪ ₪

Не хвались, що сильний,—

Натрапиш на сильнішого;

Не кажи, що хитрий,—

Стрінеш хитрішого.

₪ ₪ ₪

Хитрощі однієї жінки —

Поклажа для сорока ослів.

₪ ₪ ₪

Хто хвалиться, що не заблукає,—

Зіб'ється з дороги ще до обіду.

₪ ₪ ₪

Хитрий і в воді ніг не замочить.

₪ ₪ ₪

Купа піску не стане каменем,

Хвалько — батирем.

₪ ₪ ₪

Скільки не хвалиться ворона — соколом їй не бути,

Скільки не хвалитиметься осел — жеребцем не стане.

₪ ₪ ₪

Не хвались непошитими чобітьми.

₪ ₪ ₪

Заманулося левові на місяць скочити, та ногу звихнув.

₪ ₪ ₪

Захотів роги мати,

А лишився без вух.

₪ ₪ ₪

Якщо вітер барана підніма,

То козу шукай на небі.

₪ ₪ ₪

Кожен, хто йде в гори,

Каже, що його вершина — найвища.

₪ ₪ ₪

Чванька по ході пізнаєш.

₪ ₪ ₪

Хоч би куди полетіла ворона,

Скрізь гірша за сокола.

₪ ₪ ₪

Як віслюка не нав'ючуй,

Верблюдом не стане.

₪ ₪ ₪

Як не пестуй сови,

Соколом не буде.

₪ ₪ ₪

Коли близько нема людей,

Жаба каже: «Озеро моє!»

₪ ₪ ₪

Ви — горді, і ми — горді,

П хто ж нагнеться підняти батіг?

₪ ₪ ₪

Справжня честь у душі людини, а не в гонорі.

₪ ₪ ₪

Вуха не винні в тому, що чули.

₪ ₪ ₪

Скромність прикрашає людину.

₪ ₪ ₪

У чесного і кінь пе худне,

І шуба не зношується.

₪ ₪ ₪

Ціна джигіта — сто коней,

Ціна совісті — тисяча.

₪ ₪ ₪

Від щирого плачу і в сліпого сльози течуть.

₪ ₪ ₪

Соромливий не з'їсть

Навіть того, що йому подали.

₪ ₪ ₪

Будеш надто сором`язливим —

Завжди кисле молоко питимеш.

₪ ₪ ₪

Той, хто не має совісті вдома,

Не матиме й на людях.

₪ ₪ ₪

Очі побачили,

А обличчю червоніти доводиться.

₪ ₪ ₪

Хто тобі вклонився,

Того і ти привітай.

₪ ₪ ₪

Він совість свою у вузлик зав'язав.

₪ ₪ ₪

Поважатимеш інших,

Поважатимуть і тебе.

₪ ₪ ₪

Від розливу ріки колодязь не псується.

₪ ₪ ₪

Бурхливому джерелу спина — не загата.

₪ ₪ ₪

Обережна ворона потрапляє в пастку боком.

₪ ₪ ₪

У кого покрали овець,

Той і подвір'я замикає.

₪ ₪ ₪

Упертому скажеш: «Падай туди»,—

Він неодмінно сюди впаде.

₪ ₪ ₪

Йолопа попроси — не чує,

Спитай — не знає,

А як і знає, то пуття з того не має.

₪ ₪ ₪

Дволикого виправлять двоє дужих.

₪ ₪ ₪

У брехуна завжди свідок поруч.

₪ ₪ ₪

Жінка не збрехала —

Вона те, що не дочула - переказала.

₪ ₪ ₪

Брехун спершу себе обдурить.

₪ ₪ ₪

Похвальба веде до обману,

Обман — до сорому.

₪ ₪ ₪

Простак півроку під собою коня шукав.

₪ ₪ ₪

Простак дивиться, що в тебе на ногах,

Лукавий — що на обличчі.

₪ ₪ ₪

Безталанний кине кийок,

І той же йому на голову впаде.

₪ ₪ ₪

Безжурний і від води гладшає.

₪ ₪ ₪

Без теревень балакучий заскучає,

Ще й боятиметься, що базікою назвуть.

₪ ₪ ₪

Від левових жартів лисиця здохла.

₪ ₪ ₪

Велика злива швидко вщухає,

Гаряча людина швидко холоне.

₪ ₪ ₪

Хто сам визнав помилку,

Вдруге не помилиться.

₪ ₪ ₪

Того, хто визнає помилку, не карають.

₪ ₪ ₪

У баского коня піт не висихає,

У шибайголови — очі.

₪ ₪ ₪

Під ногами боягуза земля розступається.

₪ ₪ ₪

Хто боїться ведмедя —

До лісу не ходить.

₪ ₪ ₪

Хто сам упав — не плаче.

₪ ₪ ₪

У боягуза руки короткі.

₪ ₪ ₪

Хто боїться, тому двоїться.

₪ ₪ ₪

Боягуз і баранячої голови боїться.

₪ ₪ ₪

Хто влітку змії злякався,

Узимку й через мотузок не переступить.

₪ ₪ ₪

Сміливець не бреше,

Боягуз правди не каже.

₪ ₪ ₪

Не кажи, що цей будинок твій,—

За рогом будинку є люди.

₪ ₪ ₪

Злодій з'їдає чужу худобу і свою совість.

₪ ₪ ₪

Злодій до скону доводитиме, що він чесний.

₪ ₪ ₪

Переляканому воїнові і дитя — воїн

₪ ₪ ₪

У зрадника немає батьківщини.

₪ ₪ ₪

Коли в сусіда вдень намисто украдеш,

Носити доведеться поночам.

₪ ₪ ₪

Не знайшов звіра — кінь винен,

Не встрелив — рушниця.

₪ ₪ ₪

Зібране ложкою —

Не розкидай ополоником.

₪ ₪ ₪

Не плюй у колодязь, з якого воду п'єш

₪ ₪ ₪

Не змагайся з вітром,

Не женись за тінню.

₪ ₪ ₪

Не жартуй з водою — потонеш,

Не жартуй з вогнем — згориш.

₪ ₪ ₪

Не ганяйся за зайцем — утомишся,

Не грайся з вогнем — обпечешся.

₪ ₪ ₪

Не гань нікого позаочі —

Земля перекаже йому.

₪ ₪ ₪

Стережись того, хто, входячи, усміхається, виходячи, бурчить.

₪ ₪ ₪

Подумай, як виходитимеш, ще не входячи.

₪ ₪ ₪

Не грюкай дверима,

В які ще доведеться заходити.

₪ ₪ ₪

Як застукає біда, не жалій вух,

Аби врятувати голову.

₪ ₪ ₪

Не шукай болячок на здорову і голову..

₪ ₪ ₪

Вибрикуєш, мов жеребчик,

Та не забувай про батіг.

₪ ₪ ₪

Ніж часто коня купувати,

Кращу дорогу вибирай.

₪ ₪ ₪

Хоч і недалеко йдеш,

А ціпка не кидай.

₪ ₪ ₪

Хочеш побачити, яка висока гора,—

Не піднімайся на її вершину.

₪ ₪ ₪

Якщо в тебе підошви слизькі,

Міцніше прибивай підбори.

₪ ₪ ₪

Голої вівці не стрижуть.

₪ ₪ ₪

Якщо ласкою манити,

То й змія з нори виповзе.

₪ ₪ ₪

Хто бере позичку,

Той бере і зобов'язання.

₪ ₪ ₪

Хто йде берегом озера —

Не відчуває спраги.

₪ ₪ ₪

Багато думатимеш — мудрим станеш,

Багато гратимешся — дитям станеш.

₪ ₪ ₪

Поганий джигіт вже замолоду старий.

₪ ₪ ₪

Краще добра сорока,

Аніж поганий яструб.